Экономические науки / 10. Экономика предприятия

К.е.н., Сосновська О.О., Гуз Ю.К.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, Україна

Методичні підходи до оцінювання ефективності використання оборотних коштів підприємства

Раціональне та економне використання оборотних засобів – одне з найважливіших завдань підприємств. Чим ефективніше використовуються сировина, матеріали, паливо, енергія, тим менше їх витрачається на виготовлення певної кількості продукції та відповідно створюється можливість щодо збільшення обсягів виробництва, що в цілому підвищує його ефективність.

Для оцінювання ефективності використання оборотних виробничих засобів використовують систему показників, що диференціюються залежно від особливостей виробництва та видів сировини і матеріалів.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їх обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює збільшення обсягу виробництва продукції у розрахунку на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства та вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

Чим менше оборотні кошти затримуються на окремих стадіях, тим швидше завершується їх кругообіг. Таким чином, показники, що характеризують швидкість оборотності оборотних коштів, і є показниками ефективності їх використання [1].

До показників, які характеризують ефективність процесу обертання оборотних коштів, належать: коефіцієнт оборотності оборотних коштів ;коефіцієнт завантаження їх та тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів, який розраховується шляхом ділення вартості реалізованої продукції за певний період на середній залишок оборотних засобів за той самий період показує, скільки оборотів відбудеться протягом року або скільки чистої виручки припадає на одиницю оборотних засобів.

Показником, оберненим до коефіцієнта оборотності, є коефіцієнт завантаження оборотних коштів, який показує, скільки оборотних коштів припадає на одну грошову одиницю (гривню) реалізованої продукції за певний період.

Тривалість обороту (швидкість обороту) оборотних коштів визначається діленням тривалості періоду на коефіцієнт оборотності і показує за скільки днів вони здійснюють один оберт.

Прискорення оборотності оборотних засобів, з одного боку, зумовлює збільшення обсягу виробництва продукції у розрахунку на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства, а з іншого – дає можливість вивільнити частину цих коштів і за їх рахунок створити додаткові резерви для розширення виробництва [3].

Вивільненням оборотних коштів називається зменшення потреби у них, яке обумовлено прискоренням їх оборотності, що забезпечує збереження або зростання досягнутого обсягу реалізації продукції. Вивільнення оборотних коштів завдяки прискоренню їх оборотності може бути абсолютним або відносним. Абсолютне вивільнення (або додаткове залучення) відображає безпосереднє зниження потреби (або її зростання) в оборотних коштах за поточний період. Відносне вивільнення (або додаткове залучення) відображає як зміну величини оборотних засобів, так і зміну обсягів реалізованої продукції.

Позитивна різниця між величиною оборотних коштів, яка потрібна підприємству у звітному році у разі, коли б ефективність їх використання залишилась порівняно із базовим періодом, і фактичною сумою оборотних коштів у звітному році вказує на величину їх відносної (стосовно обсягу виробництва) економії. Сума відносної економії свідчить про те, яку величину оборотного капіталу підприємство зекономило завдяки підвищенню ефективності його використання у звітному році порівняно з базовим [2]. Відносне вивільнення оборотних засобів може бути і в разі відсутності абсолютного вивільнення оборотних засобів [3].

Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів може бути використаний показник рентабельності їх, котрий являє собою відношення прибутку від реалізації продукції до середніх залишків оборотних коштів [1].

Головне завдання управління оборотними коштами – забезпечити безперервність і ефективність господарської діяльності підприємства. Ефективне управління оборотними коштами передбачає проведення постійного моніторингу оборотного капіталу, строку його перебування на кожній зі стадій кругообороту їх та пошук шляхів прискорення обертання.

Прискорення обертання оборотних засобів призводить як до підвищення ефективності їх використання, так і зростання ефективності діяльності підприємства. За умов прибуткової роботи підприємства наслідком прискорення процесу обертання оборотних засобів є збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції, а від так і прибутку. У разі, коли існують обмеження щодо попиту на продукцію, яку виробляє підприємство, прискорення процесу обертання призводить до вивільнення з обороту певної суми оборотних засобів і появи можливості їх використання в іншому напрямку діяльності підприємства з метою отримання додаткового прибутку або досягнення певного соціального ефекту.

При невиправдано низькому рівні використання оборотного капіталу господарська діяльність не підтримується на належному рівні, звідси – можлива втрата ліквідності, періодичні збої у роботі підприємства і низька прибутковості, і навіть збитковість. Політика управління оборотним капіталом повинна забезпечити пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності й ефективністю роботи підприємства.

Література

1. Іванілов О.С. Економіка підприємства: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / О.С. Іванілов – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 728 с.

2. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: навч. Посібник/І.В. Ковальчук. – К.: Знання, 2008. – 679 с.

3. Круш П.В. Капітал, основні та оборотні засоби підприємства: Навчальний посібник / П.В. Круш, О.В. Клименко, В.І. Подвігіна, В.О. Гулевич – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 328 с.