Безсчасний О.У.

Донецький інститут міського господарства

ТЕОРЕТИЧНА СУТНІСТЬ ОЦІНКИ РІВНІВ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Якість - синтетичний показник, що відображає сукупний прояв різних чинників, що відражають сукупність властивостей і характеристик продукції.

Якість пройшло багатовіковий шлях розвитку і розвивалося в міру того, як вдосконалювалися потреби і зростали можливості виробництва щодо їх задоволення.

Кількісно або якісно встановлені вимоги до характеристик (властивостей) об'єкта, що дають можливість їх реалізації та перевірки, називаються показниками якості [1].

Показники якості продукції в залежності від завдань оцінки її рівня класифікуються:

1) за властивостями - призначення; надійність, збереженість; ергономічність та естетичність; технологічність; стандартизація та уніфікація; патентно-правові показники; екологічні показники; безпека; транспортабельність;

2) за способом вираження - показники, виражені в натуральних одиницях і у вартісних одиницях;

3) за стадіями визначення - прогнозовані, проектні, виробничі, експлуатаційні;

4) за застосуванням – базові, поодинокі [3].

Базовим є показник якості продукції, прийнятої за вихідний при порівняльних оцінках. Відносним називають показник, що є відношенням одиничного показника якості продукції до відповідного базового показника, а визначальним є показник якості продукції, за яким оцінюють його якість.

Рівень якості продукції – відносна характеристика якості, що є результатом порівняння сукупності значень показників якості продукції з відповідною сукупністю базових значень цих показників.

При оцінці рівня якості розроблюваної продукції за базові приймають перспективні зразки, які характеризуються прогнозованої сукупністю реально досяжних показників якості в майбутньому періоді. Це може бути гіпотетичний виріб, в якому при його розробці отримали б технічне втілення на сучасному етапі розвитку всі відомі досягнення науки і техніки.

Таким чином, результат порівняння параметрів гіпотетичного і розроблюваного виробів характеризує ступінь реалізованості параметрів гіпотетичного зразка в виробі, що розробляється.

Оцінюючи свою продукцію за базовим зразком беруть продукцію, показники якості якої відповідають світовому рівню або кращим вітчизняним зразкам. Вибір базових зразків проводиться відповідними галузевими НДІ, головними і базовими організаціями з стандартизації.

Рівень якості продукції, що оцінюється за сукупністю показників, до якої не входять економічні, називається технічним рівнем якості продукції. Коли враховуються і економічні показники, то говорять про техніко – економічний рівень якості продукції.

Оцінку рівня якості продукції можна визначати диференціальним, комплексним і змішаним методами [2].

Диференціальним називається метод оцінки якості продукції, заснований на зіставленні одиничних показників її якості. При диференціальному методі розраховують відносні показники якості продукції; рівень якості продукції оцінюється зіставленням сукупностей відносних показників якості базового і оцінюваних зразків.

Комплексним називається метод оцінки рівня якості продукції, заснований на зіставленні комплексних показників якості базового і зразків продукції.

Оцінка рівня якості комплексним методом може бути проведена з використанням в якості коефіцієнтів вагомості техніко – економічних, середньозважених та вартісних показників.

При змішаному методі частину одиничних показників об’єднують в групи і для кожної визначають комплексний (груповий) показник, а особливо важливі показники застосовують як одиничні.

Рівень якості продукції оцінюють за емпіричними формулами на основі сукупностей комплексних (групових) показників якості. Оптимальним значенням рівня якості продукції називається значення, при якому досягається або найбільший ефект від експлуатації або споживання продукції при заданих витратах на її створення, експлуатацію або споживання, або заданий ефект при найменших витратах, або найбільше відношення ефекту до витрат.

Оптимальні значення рівня якості продукції визначають методами лінійного та нелінійного програмування, динамічного програмування, теорії ігор і статистичних рішень, теорії оптимального управління та іншими математичними методами.

Література

1. Малюта Л.Я. Забезпечення якості продукції необхідна умова підвищення конкурентоспроможності підприємства та його продукції в сучасному ринковому просторі / Л.Я. Малюта // Економіка. Фінанси. Право. – 2008. – №9. – С.11-14.

2. Амельченко Т.В. Управление качеством продукции / Т.В. Амельченко, Ю.А. Бакарюк // Экономика Крыма. – 2010. – №2(31). – С. 96-99.

3. Костирко Л. А. Діагностика потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства: монографія / Л. А. Костирко. – Х.: Фактор, 2008. – 336 с. 3.