Экономические науки/10.Экономика предприятия

Доцент к.т.н. Биба В. В.

студентка Лук’яненко Н.О.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, Україна

Ресурси підприємства та ефективність їх використання

В сучасних умовах функціонування економіки досить важливим і першорядним є вирішення завдань забезпечення підприємств необхідними ресурсами у достатній кількості та ефективне їх використання у процесі виробництва.Особливо гостро ці питання постають при урахуванні вичерпності деяких видів ресурсів у контексті глобалізації та розширення виробництва. Проблеми, які повинні зараз вирішувати підприємства, не завжди можна віднести до проблем, які створені за рахунок зовнішніх факторів. Зміни в економіці і особливо у співвідношенні цін виявляють слабкі місця у самому підприємстві як у виробничій системі. Централізований розподіл ресурсів і результатів виробництва за радянської економіки сприяв накопиченню ресурсів, які не використовувалися найкращим способом. Підприємства звикли працювати, не приділяючи уваги економічній ефективності своєї виробничої системи. Пріоритетними були технологічні задачі, а економічні цілі практично були поза увагою, що і призвело до створення систем виробництва з дуже високими затратами. В умовах же ринкової економіки відчутне жорстке закріплення споживачів за виробниками, немає твердих цін і державних гарантій на певні види ресурсів. Саме тому в умовах конкуренції всі підприємства зобов’язані постійно підвищувати свою продуктивність за рахунок усіх наявних засобів виробництва та ресурсів, збільшувати ефект від використовуваних ресурсів і поточних витрат.

Ефективність використання ресурсів підприємства залежить від таких факторів, як НТП і впровадження його досягнень у виробництво, удосконалення організації виробництва, підвищення якості продукції, вдосконалення планування і підвищення автоматизації виробництва, оптимізація поточних витрат, вдосконалення маркетингової стратегії та ін.

Ще за часів класичної політекономії К.Р. Макконел і С.Л. Брю виділяли у своїй праці «Економікс» два основні фундаментальні принципи, які утворюють основу в економіці і, по суті, охоплюють всю проблему економії ресурсів та ефективного використання. З одного боку, матеріальні потреби суспільства, тобто матеріальні потреби його індивідів і інститутів буквально безмежні або невичерпні. З іншого боку, економічні ресурси, тобто засоби для виробництва товарів і послуг, обмежені або рідкісні. Під поняттям «економічні ресурси» розуміються всі природні, людські і вироблені людиною ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг. Все це включає велике коло об'єктів: фабричні і сільськогосподарські будови, різне устаткування, інструменти, машини, використовувані у виробництві промислових товарів і продуктів сільського господарства; різноманітні засоби транспорту і зв'язку; незліченні види праці; нарешті, останнє, але не менш важливе, – землю і всілякі корисні копалини. Абсолютно очевидно, що виникає необхідність у простій класифікації цих ресурсів, з метою подальшого визначення ефективності їх використання. Автори поділяють їх на такі категорії: матеріальні ресурси – земля або сировинні матеріали і капітал; людські ресурси – праця і підприємницька здатність. Це найбільш згрупована класифікація ресурсів, використовуваних у процесі виробництва.

Ефективність виробництва являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання ресурсів за певний період часу. Родовою ознакою ефективності може служити необхідність досягнення мети виробничо-господарської діяльності підприємства з найменшими витратами суспільної праці або часу.

Найважливішими завданнями аналізу ефективності використання ресурсів господарюючим суб'єктом є: 

- поточний моніторинг і оцінка ефективності діяльності господарюючого суб'єкта й використання їм окремих видів ресурсів з метою контролю задовільності й результативності різних напрямків цієї діяльності;

- виявлення сильних і слабких сторін діяльності організації;

- оцінка доцільності й раціональності постановки окремих цілей і завдань у діяльності організації, обґрунтування їх коректування в мінливих умовах;

- визначення умов, можливостей і факторів підвищення результативності, ефективності окремих сторін і аспектів діяльності організації з урахуванням відмінностей впливу часу, ризику й ліквідності;

- обґрунтування вибору найкращих з альтернативно можливих комбінацій використання ресурсів, найкращих варіантів структури бізнесу;

- обґрунтування доцільності й економічна оцінка конкретних шляхів і напрямків удосконалювання діяльності організації, застосування окремих економічних важелів і інструментів керування.

Підвищення ефективності виробництва може досягатись як за рахунок економії витрат, так і шляхом кращого використання діючого капіталу і нових вкладень у капітал. Отже, збільшення ефективності − це багатостороннє урівноважене підвищення інтенсивності господарської діяльності підприємства одночасно у багатьох його секторах, сторонах і аспектах.

Щоб визначити ефективність використання всіх наявних ресурсів виробництва, необхідно проаналізувати всі наявні активи та ступінь їх використання. При формуванні системи показників ефективності виробництва, виробничо-господарської і комерційної діяльності підприємства бажано дотримуватися певних принципів, до яких можна віднести:

- тісний взаємозв’язок критерію і системи конкретних показників ефективності виробництва;

- відображення ефективності використання усіх видів ресурсів, що застосовуються у виробництві;

- можливість застосування показників ефективності для прийняття менеджерських рішень на різних рівнях виробництва;

- виконання найбільш важливими показниками стимулюючої функції у процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва того чи іншого виду діяльності підприємства. Практичне використання системи показників економічної ефективності підприємств передбачає:

- орієнтацію підприємств на інтенсивний шлях розвитку і досягнення більш високого рівня ефективності в динаміці;

- виявлення резервів подальшого удосконалення господарської діяльності підприємств на основі впровадження досягнень НТП;

- створення діючого механізму підвищення ефективності.

Розглядаючи понятійні категорії ефективності в контексті підвищення економічного використання ресурсів, слід зазначити, що встановити однозначний критерій ефективності неможливо. Питання різноманітності та класифікацій ресурсів не дозволяє встановити однозначний критерій ефективності. Економічною ефективністю використання будь-яких ресурсів взагалі є зміна кінцевих результатів виробництва продукту чи блага. У ході виробничого процесу факторами, які визначають зміни в рівні економічної ефективності є перш за все підвищення продуктивності праці, покращання використання виробничих потужностей, збільшення віддачі вкладеного капіталу, підвищення рентабельності продукції, виробничих фондів. Інструментарій показників, які використовуються, залежить від особливостей виробничого процесу на підприємстві. Проблемним аспектом визначення загальної ефективності використання ресурсів залишається інтегрування окремих показників ефективності у цілісний інтегральний показник, який відображає загальний стан використання ресурсів.

Література:

1. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / Г. В. Савицкая. − Мн. : ИП “Экоперспектива”, 1998.

2. Волков О. И. Экономика предприятия / О. И. Волков. – М. : ИНФРА-М., М., 1999.

3. Фридман А. М. Как развиваться кооперативной торговле / А. М. Фридман. – М. : Экономика, 1998.

4. Вайцзеккер фон. Э. Фактор четыре. Затрат-половина, отдача – двойная / Вайцзеккер фон. Э., Э. В. Ловинс, Л. Х. Ловинс. – М. : Изд-во Academia, 2000.