Ступко А.В., к.е.н., доц. кафедри менеджменту та туризму Дніпропетровського національного університету ім.О. Гончара

НЕОБХІДНІСТЬ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ПЛАНІВ ПІДПРИЄМСТВА

В сучасних умовах функціонування сучасної економіки України мета підприємств набуває значних змін. Максимізація прибутку для багатьох компаній вже не є єдиною та найбільш важливою метою, а їх ринкова вартість оцінюються не лише по вартості матеріальних активів. Значущість набувають нематеріальні активи, а саме: потужний бренд, ефективність взаємодії компанії з клієнтами та партерами, інноваційність продуктів (робіт та послуг), ефективність та якість бізнесових процесів, компетентність працівників, прогресивна корпоративна культура. Відбувається перехід від управління матеріальними активами до управління певними стратегіями, які достатньо часто будуються на нематеріальних активах компанії. Крім того, за сучасною економічною тенденцією в економічному просторі підприємств з’являється диференційованість ціноутворення товарів та послуг на: продовольчі та ексклюзивні, засоби розкоші. Таким чином, не можна однаково підходити до стратегічного розвитку принципово різних суб’єктів господарювання.

Значна кількість компаній не може забезпечити реалізацію своїх стратегічних планів. Стратегічні наміри, мета, сформовані на рівні керівництва недоведені до співробітників середнього та нижчого рівня, не включені в їх плани роботи, ризикуючи забутися та залишитися лише декларацією о намірах керівництва. Реалізація стратегічних ініціалів, не забезпечених необхідними фінансовими ресурсами, може затягнутися на роки та не привести до очікуваного та ефективного результату.

Проблемою українських підприємств є невміння управляти стратегічним розвитком економічною ситуацією підприємства. Нові умови, задачі бізнесу потребують впровадження нових більш ефективних інструментів стратегічного управління. Омає К. у своїй праці Мислення стратега. Мистецтво бізнесу по-японськи стверджує, що стратегія – це не «хто кого перестріляє, а хто кого передумає» [1].

Стратегічний розвиток підприємництва має включати складові розвитку: ефективної управлінської практики (активного та пасивного впливу), інноваційну, роботу з конкурентами, систематичну підтримку власної конкурентоспроможності, управління маркетинговими дослідженнями, маркетинг вертикальної інтеграції, ефективність використання ресурсного потенціалу, пріоритетного розвитку, адаптацію до ринкового середовища, скорочення та ліквідації певного виду діяльності. Для досконалої оцінки стратегічного розвитку підприємства необхідно аналізувати та оцінювати всі вище наведені складові. Не завжди доцільно розраховувати коефіцієнти та показники ефективності. Часто буває достатнім зважене маркетингове дослідження та розробка SWOT-аналізу власним штатним фахівцем та зовнішнім експертом або консалтинговим підприємством. Дані засади мають надати змогу проаналізувати ті показники на які раніше не зверталась увага, що не входили до стратегічного плану розвитку підприємства, були слабкими місцями бізнесу.

Достатньо ефективним є впровадження стратегії «мозкового штурму», коли перед кожним підлеглим визначається мета – розвиток ефективної роботи підприємства, що прямо впливає на соціально-економічний рівень персоналу підприємства.

Будь-яка нестабільність у державі впливає на стан розвитку, інвестиційний і інноваційний рівень впровадження, функціонування, поліпшення підприємницької діяльності. Закордонні науковці: Nick Bloom, Stephen Bond, John Van Reenen дослідили вплив економічної нестабільності, на прикладі всесвітньої нафтової кризи 1973р. та катастрофи, яка сталася 11 вересня 2001р. у США, зробивши висновок, що найбільша кількість інвестицій і інновацій впроваджується саме в умовах стабільності [3]. Поліпшення функціонування бізнесу захищає підприємців, робітників, споживачів від економічних, соціальних, політичних змін у країні. Підприємницька діяльність є важелем соціально-економічного розвитку поліпшуючи економіку та соціальну сферу держави.

1. Омае К. Мышлени6е стратега. Искусство бизнеса по-японски. – М.: Альпина бизнес букс, 2007.

2. Стихова Н.П. Внедрение ССП в корпорация «Э5кономика» // Стратегический менеджмент. – М. №2 (10) июнь 2010.

3.Bloom N., Bond S., Reenen J. Uncertainty and investment dynamics/The review of economic studies – Vol. 74(2) No. 259 april 2007. p.391-414.