Экономические
науки/12. Экономика сельского хозяйства
Запорожець Т.Л.
Уманський національний університет садівництва, Україна
Перспективи розвитку молочного ринку України після угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом
Українське молочне виробництво має великий простір для розвитку. Україна знаходиться в вигідному географічному положенні,
має потужні ринки довкола себе (Росія, ЄС та ін.) та велику кількість земель,
чого немає в Європі. Приміром, у Голландії угіддя дозволяють утримувати не
більше 35 корів в одному господарстві. Український
ринок молочного скотарства ще не зайнятий, виробники
молока мають привілей - користуються фіксованим сільськогосподарським податком,
тому є куди розвиватися. Асоціація з ЄС відкриє доступ українських виробників до
більш високих технологій, до обміну інформацією, до інвестицій, а як результат,
вітчизняні молокопродукти стануть
більш якісними, конкурентоспроможними та отримають шанс здобути відповідну нішу
на потужних ринках Європи. Від цього виграють й українські споживачі, бо
молочна продукція буде приведена до європейської якості, яка є найвищою в світі
[4].
Але нажаль не
так все просто. Якість українського молока далеко не відповідає європейським
стандартам. Майже 80% молока в
Україні виробляють у присадибних господарствах. Тобто селянин тримає корову і
здає молоко на переробку. Таке молоко жодна з країн ЄС не допустить на ринок.
Воно вважається «брудним».
У
Європі чітко працює програма «від поля до столу», де простежується усе, навіть
на яких пасовищах паслась корова. І хоча це лише питання часу для українських
фермерів, але саме із-за цього отримати
дозволи на постачання молокопродуктів в ЄС зможуть хіба тільки поодинокі
підприємства і то тільки після прийняття ВРУ низки законодавчих актів, і
втілення їх у життя.
Для цього, в першу чергу, потрібно прийняти ЗУ «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечності харчових продуктів»,
який регламентує створення єдиного компетентного органу у сфері контролю якості
та безпеки продукції, а також внести зміни до законодавства про ідентифікацію
худоби, адже з європейськими вимогами ідентифікація худоби повинна бути
суцільною. Без виконання цих двох пунктів дорога на європейські ринки для
української молочної продукції буде закритою [3].
Щоб
отримати дозвіл на експорт своєї продукції до Європи, молочник повинен отримати єврознак. Вартість такого
знаку в середньому 300-400 тис. євро. Але гарантій про допуск до європейського
ринку, єврознак не дає, бо існують квоти на експорт. Європейська сторона сама визначає,
яке з підприємств ці квоти покриє [1].
Крім низької якості,
українське молоко ще славиться дуже високою ціною, що тягне за собою високу
собівартість виробництва молокопродуктів. Навіть якщо підприємству вдасться
вийти на європейський ринок, отримати надприбутки не вийде. Приміром,
традиційні сири в Україні на даний час коштують 6 євро (з ПДВ), а в ЄС продаються
по 4 євро. Виходить, що для виходу на ринки ЄС Україні потрібно суттєво
збільшити виробництво якісного, але дешевого молока. Реальність цього на
найближчі роки не велика.
Більше того, з
урахуванням вартості молока і молокопродуктів в ЄС, а також скасування
квотування виробництва молока в 2015 році, імпорт європейських молокопродуктів
в Україну збільшиться, а от їх значний експорт в Європейський Союз не
відбудеться. Що ж до торгівлі з країнами Митного Союзу, то президент РФ
Володимир Путін 24 жовтня 2013 року на саміті в Білорусії повідомив, що
українські товари Росія як мінімум обкладе імпортними митами. Тобто товари
українського виробництва будуть поставлені в ті ж рамки, як і всіх інших країн
світу - членів СОТ. Росія залишить за собою право використовувати протокол
номер шість Договору про Зону вільної торгівлі, щоб захистити свій ринок. Це не
означає, що поставки українських товарів попадуть під заборону на ринку Росії,
але ці товари не будуть користуватися пільговим режимом у рамках зони вільної
торгівлі. Якби це було так, українські молочники ще змогли б утриматися на
російському ринку. Це для них не найгірший варіант, але в цьому випадку
українським виробникам доведеться знизити ціни на сировину [3].
Однією з причин неадекватного співвідношення
ціни і якості молока є завищені виробничі витрати, які негативно позначаються
на собівартості. Якщо усунути перевитрату кормів, навести порядок у відтворенні
поголів’я худоби, від лікування перейти до профілактики хвороб скота,
мінімізувати вживання тваринами ліків, почати планувати виробництво, впровадити
автоматизований облік роботи молочної ферми, то всі ці фактори дуже позитивно
позначаться і на якості молока, і на його обсягах, і головне - на собівартості.
За рахунок тільки цих заходів цілком реальною є можливість знизити собівартість
1 л молока до 2,00 - 2,50 грн. з сьогоднішніх 3,00 - 4,20 грн. [2].
Як висновок необхідно зазначити, що на
думку експертів та частини провладних
депутатів, молочна галузь
економіки є найбільш чутливою до змін, які може принести угода про асоціацію
України з ЄС. Вони припускають, що в цей сектор прийдуть як інвестиції, так і
нові, більш жорсткі стандарти якості, а також конкуренція з європейськими
виробниками. Проте і великі українські молочні компанії, й селянські
господарства, які тримають всього по кілька корів, ставляться до перспектив
євроінтеграції з оптимізмом та надією на кращі зміни, модернізацію, нові ринки
збуту, нові технології та нове життя.
Література:
2.
http://delo.ua/opinions/kakie-ugrozy-dlja-otechestvennogo-molproma-tait-v-sebe-soglashen-215659/