Мехеда
Н.Г., Полякова А.Р.
Черкаський національний університет
ім.Б.Хмельницького
Вдосконалення механізму ефективного управління
потенціалом підприємства.
На даному етапі в
умовах трансформаційної економіки особливої актуальності набуває проблема
ефективного управління потенціалом підприємства. Це, в свою чергу, викликає
необхідність пошуку нового підходу до ефективного управління діяльністю
підприємства.
Визначення
ефективності управління потенціалом підприємства полягає в оцінці його
результатів. Результативними показниками потенціалу підприємства є абсолютні
величини чистого прибутку і власного капіталу та відносна величина їх
співвідношення – прибутковість власного капіталу. Однією з моделей управління
потенціалом підприємства є модель DuPont. Модель DuPont – це ефективний
інструмент управління ресурсним, економічним і фінансовим потенціалами
підприємства. За допомогою даної моделі можливо визначити елементи
господарської діяльності, що формують певні обставини для накопичення
ресурсного, економічного та фінансового потенціалу.
Іншим дієвим
інструментом у системі управління потенціалом підприємства виступає «Квадрат
потенціалу». «Квадрат потенціалу» – це графоаналітичний метод, що дозволяє
оцінити стан корпоративного управління та визначити слабкі місця у всій системі
відносин. «Квадрат потенціалу» містить чотири вектори: виробництво,
організаційна структура та менеджмент, маркетинг, фінанси. Аналіз цих векторів
дозволяє встановити рівень розвитку потенціалу, його конкурентоспроможність, а
також обґрунтувати заходи для підвищення ефективності діяльності організації [3].
У період
трансформації вітчизняної економіки особливу увагу треба приділяти фінансовому
потенціалу підприємств, а саме механізму його управління.
Основні аспекти
ефективного управління фінансовим потенціалом підприємства:
- оптимальність розподілу фінансових ресурсів,
а також дієздатність фінансової системи підприємства;
- досягнення компромісу між вимогами
прибутковості, надійності та ліквідності капіталу;
- особливе місце в ефективному управлінні
фінансовим потенціалом підприємства займає конкуренція, оскільки через неї
підприємства йдуть на ризик нововведень для затвердження своєї позиції на
ринку;
- при тому головним критерієм оцінки
ефективності управління фінансовим потенціалом підприємства є його фінансова
стійкість – найважливіший компонент загального сталого розвитку підприємства.
Оптимальне
співвідношення між затратами та результатами діяльності підприємства залежить
від економічного потенціалу підприємства, тобто сукупності матеріально-технічних
ресурсів підприємства і спроможності персоналу до їх ефективного та
раціонального використання.
В умовах
глобалізації економіки та сучасних економічних змін виникає необхідність
вдосконалення механізму управління потенціалом підприємства. Одним із найкращих
науково-обґрунтованих методів є комплексний підхід до управління потенціалом
підприємства. Саме комплексний підхід поєднує в систему усі сфери управління
потенціалом підприємства.
Одним із ключових
заходів щодо вдосконалення механізму управління потенціалом підприємства є
створення умов для постійного розвитку потенціалу[1], тобто збереження стабільності
і «здатності системи підтримувати усі структурні складові в стані стійкого
функціонування» [2]. Взаємодія елементів потенціалу підприємства
характеризується статичністю і динамічністю. Статичність проявляється в
структурі підприємства, а динаміка – у процесах, що проходять на підприємстві і
створюють його здатність реагувати на зміни зовнішнього середовища, тобто
розвивати свій внутрішній потенціал.
Для вдосконалення
механізму управління потенціалом підприємства потрібно вибрати таку структуру
управління, яка б повністю відповідала цілям та задачам підприємства, а також
використовувала позитивний вплив зовнішніх та внутрішніх чинників та
максимізувала синергічний ефект взаємодії складових потенціалу підприємства.
Іншим напрямком
вдосконалення механізму управління потенціалом є вдосконалення інноваційного
процесу. Саме це забезпечить покращення структури управління економічними
ресурсами і пошук прихованих резервів потенціалу.
Серед складових
управління потенціалом підприємства також увагу слід приділяти інформаційному
забезпеченню, оскільки основою для прийняття управлінських рішень є інформація
[4].
Для підвищення
ефективності управління потенціалом підприємства необхідно брати до уваги всі
можливі важелі, що будуть мати позитивний вплив на управління економічними
ресурсами підприємства та його загальний розвиток. У час трансформаційних
процесів в економіці України підприємства повинні намагатися розширити і
поглибити дослідження у сфері теорії та практики управління економічними
ресурсами.
Список
використаної літератури.
1. Ансофф И.
Стратегическое управление. Сокр. пер. с англ. / Науч. ред. и авт. предисл. Л.И.
Евенко. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
2. Экономический
потенциал административных и производственных – систем. Монография. / Под общей
ред. О.Ф. Балацкого. – Сумы: Университетская книга, 2006. – 973 с.
3. Прокопишин Л. М.
Механізм формування та використання управлінського потенціалу на підприємствах
машинобудування / Л.М. Прокопишин // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №
7. – С. 138–145.
4. Ткаченко А. М.
Трудовий потенціал – основний фактор у процесі виробництва / А. М. Ткаченко, Н.
О. Зубарєва // Економіка та підприємництво. Держава та регіони. – 2006. – №3. –
С. 319–322.