Мехеда Н.Г., Полякова А.Р.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

Вдосконалення механізму ефективного управління потенціалом підприємства.

На даному етапі в умовах трансформаційної економіки особливої актуальності набуває проблема ефективного управління потенціалом підприємства. Це, в свою чергу, викликає необхідність пошуку нового підходу до ефективного управління діяльністю підприємства.

Визначення ефективності управління потенціалом підприємства полягає в оцінці його результатів. Результативними показниками потенціалу підприємства є абсолютні величини чистого прибутку і власного капіталу та відносна величина їх співвідношення – прибутковість власного капіталу. Однією з моделей управління потенціалом підприємства є модель DuPont. Модель DuPont – це ефективний інструмент управління ресурсним, економічним і фінансовим потенціалами підприємства. За допомогою даної моделі можливо визначити елементи господарської діяльності, що формують певні обставини для накопичення ресурсного, економічного та фінансового потенціалу.

Іншим дієвим інструментом у системі управління потенціалом підприємства виступає «Квадрат потенціалу». «Квадрат потенціалу» – це графоаналітичний метод, що дозволяє оцінити стан корпоративного управління та визначити слабкі місця у всій системі відносин. «Квадрат потенціалу» містить чотири вектори: виробництво, організаційна структура та менеджмент, маркетинг, фінанси. Аналіз цих векторів дозволяє встановити рівень розвитку потенціалу, його конкурентоспроможність, а також обґрунтувати заходи для підвищення ефективності діяльності організації [3].

У період трансформації вітчизняної економіки особливу увагу треба приділяти фінансовому потенціалу підприємств, а саме механізму його управління.

Основні аспекти ефективного управління фінансовим потенціалом підприємства:

-  оптимальність розподілу фінансових ресурсів, а також дієздатність фінансової системи підприємства;

-  досягнення компромісу між вимогами прибутковості, надійності та ліквідності капіталу;

-  особливе місце в ефективному управлінні фінансовим потенціалом підприємства займає конкуренція, оскільки через неї підприємства йдуть на ризик нововведень для затвердження своєї позиції на ринку;

-  при тому головним критерієм оцінки ефективності управління фінансовим потенціалом підприємства є його фінансова стійкість – найважливіший компонент загального сталого розвитку підприємства.

Оптимальне співвідношення між затратами та результатами діяльності підприємства залежить від економічного потенціалу підприємства, тобто сукупності матеріально-технічних ресурсів підприємства і спроможності персоналу до їх ефективного та раціонального використання.

В умовах глобалізації економіки та сучасних економічних змін виникає необхідність вдосконалення механізму управління потенціалом підприємства. Одним із найкращих науково-обґрунтованих методів є комплексний підхід до управління потенціалом підприємства. Саме комплексний підхід поєднує в систему усі сфери управління потенціалом підприємства.

Одним із ключових заходів щодо вдосконалення механізму управління потенціалом підприємства є створення умов для постійного розвитку потенціалу[1], тобто збереження стабільності і «здатності системи підтримувати усі структурні складові в стані стійкого функціонування» [2]. Взаємодія елементів потенціалу підприємства характеризується статичністю і динамічністю. Статичність проявляється в структурі підприємства, а динаміка – у процесах, що проходять на підприємстві і створюють його здатність реагувати на зміни зовнішнього середовища, тобто розвивати свій внутрішній потенціал.

Для вдосконалення механізму управління потенціалом підприємства потрібно вибрати таку структуру управління, яка б повністю відповідала цілям та задачам підприємства, а також використовувала позитивний вплив зовнішніх та внутрішніх чинників та максимізувала синергічний ефект взаємодії складових потенціалу підприємства.

Іншим напрямком вдосконалення механізму управління потенціалом є вдосконалення інноваційного процесу. Саме це забезпечить покращення структури управління економічними ресурсами і пошук прихованих резервів потенціалу.

Серед складових управління потенціалом підприємства також увагу слід приділяти інформаційному забезпеченню, оскільки основою для прийняття управлінських рішень є інформація [4].

Для підвищення ефективності управління потенціалом підприємства необхідно брати до уваги всі можливі важелі, що будуть мати позитивний вплив на управління економічними ресурсами підприємства та його загальний розвиток. У час трансформаційних процесів в економіці України підприємства повинні намагатися розширити і поглибити дослідження у сфері теорії та практики управління економічними ресурсами.

Список використаної літератури.

1. Ансофф И. Стратегическое управление. Сокр. пер. с англ. / Науч. ред. и авт. предисл. Л.И. Евенко. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.

2. Экономический потенциал административных и производственных – систем. Монография. / Под общей ред. О.Ф. Балацкого. – Сумы: Университетская книга, 2006. – 973 с.

3. Прокопишин Л. М. Механізм формування та використання управлінського потенціалу на підприємствах машинобудування / Л.М. Прокопишин // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 7. – С. 138–145.

4. Ткаченко А. М. Трудовий потенціал – основний фактор у процесі виробництва / А. М. Ткаченко, Н. О. Зубарєва // Економіка та підприємництво. Держава та регіони. – 2006. – №3. – С. 319–322.