Економічні науки/11. Логістика
К.е.н., доц. Слободяник Наталія Петрівна, Гуменюк Катерина Борисівна Вінницький
торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного університету, Україна
Актуальність проблеми. Становлення ринкових відносин в
Україні формує сьогодні особливий інтерес теоретиків і практиків до вже
відпрацьованого в Європі інструментарію логістичного управління переміщенням
продукції від продуцента до кінцевого споживача. Сьогодні цей інтерес досить
актуальний для різних підприємницьких структур, оскільки в оптимізації
переміщення товарного потоку криються більші можливості для формування стійкої
конкурентної позиції на ринку за рахунок зниження витрат, більшою мірою, на
транспортування й зберігання продукції.
Саме логістичний менеджмент покликаний забезпечити
ефективне й погоджене ведення діяльності будь-якої високоорганізованої системи.
Такий результат і є уособленням мистецтва управління, його науковості, якості й
ефективності.
Мета даної статті -
дослідження та аналіз теоретичних положень провідних закордонних та вітчизняних
вчених відносно проблеми створення логістичних систем та управління підприємством як логістичною
системою.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Управляти системою можливо тільки при умовах її визначення. Розглянемо декілька
підходів до визначення поняття логістичної системи. Перший підхід виділяє
відносини між елементами логістичної системи [4]:
Логістична система - це сукупність таких
підсистем, як постачання, виробництво, транспортування і складування, збут,
разом із відносинами між підсистемами і між їхніми властивостями, із постійним
прагненням до зростання ступеня організованості системи.
Другий підхід акцентує увагу на динаміку
логістичної системи і враховує потоки, які проходять крізь систему:
Логістична система - це доцільно організований і
пов'язаний у межах визначеної господарської системи фізичний потік товарів, що
супроводжується потоком фінансових засобів і інформації.
Інші автори визначають логістичну систему як
адаптивну організаційно-структуровану економічну систему, яка складається з
декількох підсистем, які виконують логістичні функції та мають розвинуті
зв'язки із зовнішнім середовищем, тобто з ринком [1].
На підставі цих підходів можна сформулювати одне
загальне визначення логістичної системи:
Логістична система - це адаптивна, доцільно
організовано-структурована економічна система, до складу якої входить
сукупність таких елементів (підсистем), як виробництво, транспортування,
складування, постачання, збут - разом з відносинами між ними і між їхніми
властивостями, що обумовлює переміщення потоків матеріалів, фінансових засобів
і інформації.
Таким чином, логістичну систему можна
розглядати, виділяючи в ній три зрізи (рівні) [3]:
-
просторовий (акцентований у дефініції через з’єднання між собою елементів
системи і потоку товарів);
- організаційний (у дефініції згадано про
організовані елементи системи);
-
інформаційний (у дефініції він фігурує у вигляді потоку фінансових засобів і
інформації).
На кожному з вищезгаданих рівнів виступають
потоки, а також відносини між елементами відповідних структур. Ці міцно
пов’язані між собою елементи разом утворюють єдиний конгломерат, що відбиває
багатовимірний характер логістичної системи. Це однаково стосується і
макросистем, і логістичних систем окремих підприємств.
Просторовий рівень належить до проблеми
локалізації ланок логістичного ланцюга, місць створення попиту, типології мереж
зв'язку між цими ланками. На прикладі таких галузей, як видобувна промисловість,
виробничі галузі, складське господарство, транспорт, кінцеві одержувачі та
інші, очевидно, що їхнє розміщення пов'язане з рівнем просторової
структуризації.
Організаційний рівень охоплює методи організації
і управління ланцюгів постачання. І лише на цьому рівні починає діяти
логістика. Цей процес відбувається за рахунок управління транспортуванням,
запасами і самим виробництвом, організації процесу замовлень, організації
процесів комплектування й упакування, накопичення інформації, тобто через
ключову і допоміжну — логістичні форми діяльності.
У межах окремих ланок, управління може мати такі форми: формальну,
напівформальну, неформальну. Вибір однієї з цих форм обумовлений видом
діяльності підприємства на ринку. І оскільки він увесь час змінюється, постійною рисою організаційного рівня логістичної системи в
умовах постійного підвищення динамічності ринку є його еластичність.
Інформаційний рівень відносять до потоків у
широкому сенсі і до інформаційних ресурсів логістики. Можна сказати, що за
рахунок поповнення організаційного рівня інформацією він виконує дуже важливу
допоміжну роль для процесів управління в логістичних системах.
Як ми вже переконалися, логістичне управління це дуже складний
процес, пов'язаний із виконанням множини функцій, із використанням у процесі
прийняття рішень величезної кількості докладних даних. Труднощі, які виникають
при цьому,
долають саме на інформаційному рівні. І от саме цей рівень повинен паралельно
надавати просторовому рівню велику підтримку, через реалізацію завдань,
пов'язаних з управлінням фізичних потоків
благ, що пересилаються уздовж каналів розподілу (дистрибуції).
Визначення логістичної системи свідчить про
зв'язки між функціонально різноманітними елементами системи і їхніми
властивостями, а також потоків матеріалів і інформаційних потоків. Це має своє
чітке обгрунтування в теорії систем. Відповідно до цієї теорії поняття системи
розглядається як сукупність елементів, що залишаються у певних взаєминах [2].
Найважливішою
особливістю елементів логістичної системи є їхня однорідність, незалежно від
того, чи становлять вони частину системи на підприємстві або в групі
підприємств, наприклад, у суперорганізації. Незалежно від розміру і типу підприємства,
основні елементи логістичної системи залишаються тими самими. Другою
особливістю елементів логістичної системи є рухливість (мобільність) у часі,
яку досить важко врахувати. Як ми вже раніш згадували, це пов'язано з поточним
управлінням фірмою, у якому кількість і тип підходів і процедур прийняття
рішень може змінюватися швидше, ніж мобільність інформаційної системи. Нарешті,
третьою особливістю, тісно пов'язаною з другою, є постійний розподіл складу
елементів логістичної системи на базові (основні) і такі, шо доповнюють
(додаткові) [5].
Базові елементи системи - це сукупність основних
ресурсів, необхідних дія створення будь-якої логістичної системи, тобто ті
ресурси фірми, що обумовлюють її дію. Список доповнювальних ресурсів містить
такі, що є необхідними, але не обумовлюють функціонування фірми. Доповнювальні
ресурси системи визначені також у літературі як допоміжна логістична
діяльність, на відміну від основної, ключової діяльності, базовою.
Особливостями конкретних ланок логістичної
системи, що суттєво впливають на процес її формування, є [3]:
-
форма власності та організаційно-правова форма;
-відмінності
в характері і цілях функціонування;
-
різна потужність і концентрація капіталу, технологічне обладнання,
ресурси;
-
розосередження інфраструктури, трудових, матеріальних та інших ресурсів на
великій території.
Елемент логістичної системи - неподільна в межах
поставленої задачі управління або проектування частина ланки логістичної
системи (підсистеми).
Виділення елемента визначається нижчим рівнем декомпозиції логістичної системи
і викликано необхідністю відокремлення операції або їх сукупності з метою
оптимізації ресурсів, побудови моделі підприємства або його структурних
підрозділів, моделювання бізнес-процесів, закріплення
за операцією конкретного виконавця або технічного пристрою
(наприклад, автоматизованого робочого місця), формування системи обліку,
контролю і моніторингу логістичного плану.
Висновки. Отже, логістичний процес, здійснюваний
підприємством, складається з набору відпрацьованих логістичних технологій, які
вдосконалюються протягом практичної діяльності організацій. Маючи саму
прогресивну технологію, неможливо досягти високої ефективності, не створивши
адекватної системи управління матеріальними потоками. Тільки симбіоз логістичних технологій і створюваних систем
управління може надати компаніям можливість посилення їхньої
конкурентоспроможності [5].
З метою оптимізації ресурсів підприємства при
управлінні матеріальними й супутними потоками в перспективі необхідно
розглянути логістичну стратегію, що є підтримуючу корпоративну стратегію і яка
спрямована на досягнення довгострокових конкурентних переваг на цільових ринках.
Література:
1. Ларина Р.Р., Пилюшенко В.Л., Амитан В.Н.
Логистика в управлении организационно-зкономическими системами: Монография. -
Донецк: ВИК. 2003. - 239 с.
2. Соврсменная логистика: Пер. с англ. - 7-е
изд. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. - 624 с.
3. Чухрай Н., Патора Р. Інноваційна діяльність
підприємства як шлях отримання конкурентних переваг // Матеріали Міжнародної
науково-практичної конференції. - Ч.1. - Івано-Франківськ, 1999. - С. 93-95.
4. Васелевський М., Патора Р. Інформація та
кадри в логістичних системах. -Львів: Вид-во Національного університету
«Львівська політехніка», 2001. - 272 с.
5. Неруш Ю.М. Логистика: Учебник. - 4-е изд.,
перераб. и доп. - М.: ТК Велби. Проспект, 2007. - 520 с.