Економічні науки/11.Логістика
Бабчинська О.І.
доцент кафедри
менеджменту та адміністрування
Кащук В.В.
магістр групи МО-61
заочної форми навчання
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Удосконалення логістичної системи
управління підприємством
Активізація
процесів інформатизації, інтеграції, глобалізації вимагають від вітчизняних
підприємств застосування адаптованих до сучасних вимог логістичних форм,
методів, важелів, інструментів управління бізнес-процесами. Раціональне їх
поєднання забезпечить максимальне врахування інтересів всіх учасників ринкової
інфраструктури та за рахунок їх комплексності, системності, узгодженості
сприятиме створенню на мікро та макро рівнях дієвих систем управління вхідними
та вихідними матеріальними, фінансовими, інформаційними потоками.
Основні
передумови входження економіки України в сферу логістичного управління мають
свою специфіку, обумовлену як
тимчасово діючими факторами,
пов’язаними з перехідним
характером української
системи господарювання, так
і з більш тривалими та
постійно діючими факторами, зокрема такими, як розміри
і географічне розташування країни; види, обсяги,
якість і доступність природних ресурсів;
наявність інтелектуального потенціалу
і кваліфікованих трудових
ресурсів; розміри, спеціалізація і розподіл по території країни
виробничих комплексів і центрів; рівень інтеграції у світовий економічний
простір.
Зростаюча інтенсифікація виробничої та комерційної
діяльності вітчизняних підприємств та їх розвиток зумовили потребу у якісних
транспортно-логістичних послугах. На даному етапі транспортно-логістичне
обслуговування перевезень забезпечене
повною технічною, економічною, інформаційною і правовою підтримкою для
координації роботи інших функціональних ланок логістичної системи [1, с.12].
Таким чином, розвиток даного виду послуг може бути ефективним інструментом
логістичної оптимізації діяльності підприємств і підвищення їх
конкурентоздатності. Комплексне надання транспортно-логістичних послуг в рамках
розбудови логістичної інфраструктури
країни та інтеграції у європейський простір є одним із найбільш пріоритетних
напрямків вдосконалення системи транспортно-логістичного сервісу вітчизняних підприємств при обслуговуванні
вантажних перевезень.
Удосконалення логістичної системи на підприємстві
починається з вивчення потреб клієнтів та пропозицій конкурентів. Споживачів
цікавлять: а) своєчасність доставки товару; б) готовність постачальника; в)
обережне поводження з товаром під час вантажно-розвантажувальних робіт; г)
готовність постачальника приймати назад браковані товари та швидко замінювати
їх, а також зберігати товарно-матеріальні запаси заради клієнта.
Визначивши цілі логістики, підприємство приступає
до формування такої системи руху товарів, яка забезпечить їх досягнення з
мінімальними витратами. При цьому треба прийняти рішення стосовно того, як
потрібно працювати із замовниками (обробка замовлень); де потрібно зберігати
товарно-матеріальні запаси (складування); який запас завжди необхідний
(товарно-матеріальні запаси); як треба відвантажувати товари (транспортування);
в якій кількості та як саме (дистрибуція) [2, с.149].
Система розподілу характеризується наявністю
складних зв'язків як усередині цієї системи, так і у відносинах з навколишнім
середовищем. Функціонування і управління окремими ділянками розподілу часто
супроводжується їхньою неефективністю щодо підсумкових результатів роботи,
оскільки прийняття окремих рішень без урахування загальних цілей функціонування
системи та запропонованих до неї вимог може виявитися недостатнім, а можливо й
помилковим.
Отже,
беручи до уваги сучасний стан управління на підприємстві та необхідність
удосконалення логістичної системи в повному її обсязі, пропонуємо формування
стратегічного плану за наступними етапами:
етап 1 – визначення потреб об’єктів логістичної
системи;
етап 2 – проведення дослідження готовності об’єктів
логістичної системи до змін;
етап 3 – встановлення і прийняття обсягу роботи;
етап 4 – проведення аналізу діяльності
об’єктів логістичної системи;
етап 5 – створення бачення стратегічних заходів.
Ці етапи не завжди можуть бути реалізовані в
запропонованій черговості. Буває так, що на якомусь етапі треба повернутись до
попереднього, коли в достатній мірі не досягнуто очікуваних результатів.
Таким
чином, розробка ефективного плану логістики – досить складний процес, який
повинен враховувати як обмеження зовнішнього характеру (політичні і правові,
соціальні і економічні, технологічні, конкурентні), так і сукупність внутрішніх
даних. Джерелами внутрішніх даних повинні бути маркетинг, виробництво,
постачання, фінанси/бухгалтерія, логістика. Ці заходи, на нашу думку, дадуть
можливість оптимізувати роботу підприємства та посилити рівень конкурентоспроможності
підприємства.
Література:
1. Гончаров
Ю.В. Оцінювання ефективності функціонування логістичної системи / Ю.В.
Гончаров, Г.В. Костюк // Актуальні проблеми економіки. - 2011. - № 9. - С. 8-15.
2. Корінь
В.М. Логістика та її роль в забезпеченні ефективної діяльності підприємства /
В.М. Корінь // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011. - №35. –
С.148-152.