Кращенко Аліна Олександрівна

Дніпропетровський державний аграрний університет

Роль синергетичного ефекту агропромислової інтеграції у підвищенні конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств

 

Від ефективного функціонування аграрного сектору економіки безумовно  залежить продовольча безпека України. Сільське господарство це стратегічний напрям економіки держави. Зернова галузь є базою та джерелом сталого розвитку більшості галузей агропромислового комплексу та основою аграрного експорту [3].

За  останні роки багато уваги  приділяється питанню конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Одним з напрямків вирішення цього питання є агропромислова інтеграція виробництва. Вона  передбачає тісний зв’язок, взаємодію та органічне злиття сільського господарства з іншими сферами економіки для підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств зокрема. 

За рахунок інтеграції досягається раціональне використання ресурсів. Особливістю об’єднання підприємств є виникнення синергетичного ефекту, при якому відбувається налаштування на більш продуктивний, ефективний характер роботи та вчасне реагування на зміни як у зовнішньому,  так і внутрішньому середовищі [2].

В даний час в агропромисловому комплексі спостерігається зростання монополізму переробних підприємств,  існування цінового диспаритету на

аграрну продукцію, зниження питомої частки сировини в ціні кінцевого продукту. Спостерігається економічна та структурна відокремленість виробників сировини та готової продукції.  У більшості сільськогосподарських підприємств не налагоджено умови для зберігання, транспортування, первинної переробки вирощеної продукції та її передреалізаційної підготовки.  Аграрії збувають сировину у невигідний для них час та за низькими цінами [1].

Агропромислова інтеграція дає можливість пристосуватись до умов ринкового середовища, створити належні умови виробництва продукції, за рахунок чого вдається ефективно вести господарську діяльність та забезпечувати позитивні економічні результати.

Синергетичний ефект можливо досягнути за рахунок замкнутого  циклу виробництва продукції. Інтеграція виробництва дає ряд переваг: у сфері менеджменту – залучення досвідчених фахівців; у сфері фінансування – пільгові кредити та дотації, залучення приватних інвестицій; у сфері виробництва – ефективне використання ресурсного потенціалу, широкозахватних агрегатів; більша маневреність власного капіталу, раціоналізація використання ресурсного потенціалу, інтенсифікація та диверсифікація виробництва; у сфері систем збуту – можливість формування великих за обсягом партій, вихід на експорт [1].

За рахунок налагодження виробництва, переробки, зберігання і збуту аграрним інтегрованим структурам вдалося проникнути на ринок, сформувати чіткий напрямок розвитку, а відтак отримати прибутки, розширити збутову політику та зменшити ризики.

Основними складовими синергетичного ефекту інтеграції виробництва в сільському господарстві є економічний, соціальний та екологічний ефекти.

Економічна складова дає можливість забезпечення замкнутого циклу виробництва продукції, вдосконалення структури робочих місць, ліквідація посередницьких послуг, розвиток матеріально-технічної бази, підвищення рентабельності та покращення якості продукції.

Соціальна складова сприяє вирішенню питань розвитку соціальної сфери конкретної території, покращення умов праці та побуту працівників, вдосконалення системи трудового співробітництва, підвищення продуктивності праці за рахунок збільшення обсягів виробництва та раціонального розподілу робочої сили.

Екологічний ефект забезпечує інвестування в основний засіб виробництва – землю, в її родючість, окультурення земель з метою підвищення її продуктивності та використання мінімізації обробітку ґрунту.

Наразі агропромислова інтеграція – це форма територіально-виробничого комбінування та об’єднання в єдине ціле технологічно та економічно пов’язаних між собою сільськогосподарських товаровиробників і промислових підприємств. Основна мета об’єднання – здійснення переробки вирощеної сировини і розвиток торговельних та обслуговуючих структур для досягнення

синергетичного ефекту, забезпечення ефективного функціонування всіх його учасників за рахунок раціонального інвестування та одержання готової конкурентоспроможної продукції, при цьому вирішуючи ряд соціальних питань та зберігаючи навколишнє середовище.

Оцінюючи синергетичний ефект від агропромислової інтеграції, слід визнати його позитивну роль, адже навіть в умовах застосування новітніх технологій розраховувати лише на доходи від сільськогосподарських галузей досить ризиковано. Поєднання сільського господарства та промисловості може і повинно стати перехідною до більш складних форм аграрно-промислової інтеграції. Враховуючи ресурсні та фінансові можливості інтегрованих підприємств, у них є реальні перспективи для забезпечення країни продовольством, виходу на міжнародні ринки та розвитку сільської місцевості.

Література:

1.                 Андрійчук В. Г. Сучасна аграрна політика: проблемні аспекти / В.Г. Андрійчук, М.В. Зубець, В.В. Юрчишин. – К. : Аграрна наука, 2005. – 140 с.

2.                 Базаев Ю. И. Основные принципы и направления повышения эффективности деятельности агрохолдингов / Ю.И. Базаев// Фундаментальные исследования. – 2006. –№11

3.                 Комплексна галузева програма «Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 року». http://www.minagro.kiev.ua/page/?6351, с.28