Економічні науки/14. Економічна теорія

Гусак М. В.

Науковий керівник: Анрущенко Н. О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Внесок українських вчених у світову економічну думку

Українські вчені зробили великий внесок у розвиток економічної науки. Однак цей внесок українців є, на жаль, ще маловідомим. До процесу наукового розвитку економічних теорій активно долучалися українські вчені, незважаючи навіть на постійне пригнічення економічної думки через статус нації, яка великий період часу булла колонією для багатьох країн. Про досягнення українців було більше відомо зарубіжній економічній громадськості.

Тривалий час український народ був позбавлений власної державності, а українські економісти належали до радянських, тобто були російськими, їх праці часто не були доступні навіть фахівцям. Українську економічну думку не вивчали у вищих навчальних закладах. Головним ворогом більшовизму і репрезентованої ним імперії було оголошено будь-яку цікавість чи виявлений інтерес до економічної спадщини українських економістів, тобто "буржуазний націоналізм". [1]

Попри всі негаразди українська економічна думка розвивалася як у загальноєвропейському, так і у світовому контекстах. З західноєвропейськими економістами мали зв’язок всі хоч трохи помітні українські вчені-економісти. Вони добре знали їхній науковий інструментарій та концепції, слідкували за процесами його вдосконалення. [3]

Один із видатних економістів України – Балудянський Михайло (1769-1847) – був першим професійним українським економістом та першим ректором Петербурзького університету. Цей учений зробив великий внесок для утвердження демократичних економічних поглядів. М. Балудянський створив "економічну систему", яка досі важлива для економіки, особливо в молодих національних державах, також він вплинув на економічну концепцію програми декабристів. У даній системі було обґрунтовано основи розбудови національної економіки з позиції вільних ринкових відносин та її прнципи. [1]

Микола Зібер (1844-1888) посідає чільне місце в українській і європейській економічній науці. Він був професором Київського університету, що досліджував первісну культуру, захистив дисертацію на тему «Еволюція трудової теорії вартості від Д. Рікардо до К. Маркса». Він першим став популяризувати економічні вчення К. Маркса в Україні й Росії. М. Зібер перший у світі виконав науковий аналіз та визначив джерела "Капіталу" К. Маркса. М. Зібер найглибше проник у методологію "Капіталу", як зазначав сам Карл Маркс. Завдяки М. Зіберу, Г. Плеханов й інші російські соціал-демократи були ознайомлені з економічною теорією марксизму. [3]

Іван Вернадський (1821-1884) – це науковець, який активно сприяв розвиткові економічної науки. Він займав посаду професора у Київському університеті. І. Вернадський 1849 р. захистив докторську дисертацію, присвячену аналізові італійської економічної літератури до початку XIX ст. Широту підходів, прагнення українських економістів подолати національні межі засвідчує той факт, що вони намагалися долучитися до загальноєвропейського наукового процесу. Критично оцінював науковець утопічні теорії "общинного соціалізму", які обстоювали О. Герцен, М. Чернишевський та інші російські соціалісти, Він видавав журнал "Економичний вказівник", у якому критикував доринкові форми виробництва та кріпосництво, а також велику поміщицьку земельну власність. І. Вернадський був прихильником економіки вільної конкуренції, він не сприймав комуністичних ідей та вважав, що втручання держави в економіку є неприпустимим. [1]

Світогляд Сергія Подолипського (1850-1891) формувався у руслі соціалістичних соціально-економічних поглядів. Він був засновником екологічної парадигми сучасної економічної науки. Найвагомішим його відкриттям стало економіко-екологічне відкриття, яке він обґрунтував у дослідженні "Праця людини та її відношення до розподілу енергії" (1880). Його опублікували французькою, італійською та німецькою мовами. За допомогою організованої людської праці можна гармонізувати взаємини суспільства й природи, оскільки праця здатна не тільки поглинати, а й зберігати і накопичувати енергію – це основна суть відкриття С. Подолинського, метою якого було уникнення енергетичної кризи. [2]

Видатний український учений Михайло Туган-Барановський (1865-1919) має великі заслуги перед світовою економічною теорією. Він звертався до багатьох теоретичних проблем економіки. Замолоду М. Туган-Барановський сприйняв ідеї класичної школи і обґрунтував можливості синтезу трудової теорії вартості та концепції граничної корисності, які вважали антиподами. [3]

Значний внесок зробив видатний вчений у розвиток грошового обігу, теорії кооперації здійснив вплив на критику економічних доктрин марксизму, економічних концепцій російського народництва. За дослідження з теорії ринку й економічних криз, розроблення концепції економічної кон'юнктури, які позитивно сприйняли економісти багатьох країн, ще за життя М. Туган-Барановський здобув світове визнання. Магістерське звання у Московському університеті він одержав за працю з питань криз в Англії на початку XIX ст. Згодом праця булла видана майже всіма європейськими мовами і навіть японською. Вона вплинула на економічні погляди провідних економістів Європи й Америки. Першим східноєвропейським ученим, якого визнала світова економічна думка, став М. Туган-Барановський. [3]

Представник Київської школи Євген Слуцький (1880-1948) був видатним економістом-математиком, що мав величезний вплив на розвиток сучасної економічної науки. Вагомий внесок він зробив у розвиток економіко-математичних методів в економічній науці. Є. Слуцький уперше в світовій літературі наголосив на потребі створення нової науки, що змогла б розробляти принципи раціональної поведінки людей за різних умов, – праксеології. [2]

Водночас необхідно визнати, що українські сучасні дослідники історії економічної теорії ще не задовольняють потреби у цій галузі знання. Одні з сучасних дослідників наслідують зарубіжних вчених, інші дотримуються лише матеріалістичних оцінок і теоретичних схем. Це негативно впливає на вивчення історії економічної теорії, веде до нехтування національними надбанями у галузі економічної думки. Повноцінного дослідження та вивчення історії економічної теорії вимагає теорія і практика сьогодення, освітнє розширення економіки, виведення її на рівень сучасних завдань, враховуючи внесок українських вчених до світових економічних знань. [1]

Повертаючись до вищевикладеного можна зробити висновок, що економічна думка України розвивалася на всіх історичних етапах у загальноцивілізаційному руслі. Український народ дав світові оригінальних економістів-мислителів, спадщина яких й досі ще не достатньо вивчена і не популяризована.

Література:

1.  Юхименко П. І. Історія економічних учень/ П. І. Юхименко, П. М. Леоненко.  – Харків, 2011 – 514 с.

2. Дзюбик С. Д. Основи економічної теорії: Навчальний посібник/ Львів: Знання, 2006. – 168 с.

3. Козюк В. В. Історія економіки та економічної думки/ Козюк В. В. – Київ, 2011. – 566 с.