Міхальова К.В., Молчанова В.В.
Донбаська національна академія
будівництва і архітектури
Оцінка стану
державно - приватного партнерства в
будівництві
В світовій практиці для
утримання будівельної галузі все частіше використовують сучасні розробки в
такому напрямку як державно-приватне партнерство (ДПП), а саме теорія
контрактів. Реалізація контрактів в Україні ускладнюється у зв’язку з
відсутністю теоретичної бази, що б регулювала відносини між замовником і
виконавцем. ДПП розглядається, як інструмент антикризових заходів, основа
розвитку для всіх галузей економіки, у тому числі в будівництві. Будівництво -
одна з основних галузей економіки країни, що забезпечує створення нових,
розширення та реконструкцію діючих основних фондів.
Проблемам розвитку
інституту партнерства, розвитку будівельних підприємств та, зокрема,
будівництву присвячені дослідження сучасних вітчизняних фахівців і науковців:
О.В. Берданової, І.Г. Бережної, В.М. Вакуленка, І.В. Запатріної, Ю.П.
Лебединського, Н.А. Сич, В.П. Удовиченка.
Однак, загальний стан
будівельних підприємств свідчить про необхідність створення
організаційно-правових форм підприємства, які б мали властивості надійної та
стійкої виробничо-господарської системи. Це можливо тільки при всебічному
розвитку економічної ініціативи, підприємництва та державної підтримки.
В Україні протягом
тривалого часу формуються правові засади для розвитку окремих форм ДПП. Закон
України «Про державно-приватне партнерство» від 01.07.2010 р. № 2404-VI,
визначає правові, економічні та організаційні засади взаємодії держави та
приватних партнерів, регулює відносини, пов'язані з підготовкою, виконанням і
розірванням договорів, які підписуються в рамках ДПП, а також установлює
гарантії дотримання прав і законних інтересів сторін цих договорів. Також у
2011-2012 рр. прийнято низку нормативних документів щодо методик і процедур,
пов’язаних із реалізацією ДПП. Згідно цих документів, ще на етапі до підписання
угоди про ДПП приватному партнерові потрібно пройти складні процедури
узгоджень. Водночас, він не отримує від держави необхідних гарантій щодо
виконання з її боку зобов’язань. Згідно затвердженого порядку, спочатку
необхідно підписати контракт про ДПП та розпочати його реалізацію, а вже потім
держава прийматиме рішення про надання фінансової підтримки, що не відповідає
базовій сутності ДПП. Таким чином,
нормативно-правова база регулювання розвитку ДПП в Україні є дуже складною,
багаторівневою і забюрократизованою, що в умовах високого рівня корупції
створює ризики для ефективного використання цього механізму для активізації
інвестиційної діяльності. Успішний розвиток ДПП можливий лише за умови, коли
буде забезпечено баланс інтересів держави і приватного інвестора, враховуючи
специфіку будівельного виробництва. Слід зазначити, що основною перешкодою для
входу малих підприємств на будівельний ринок України є проблема в капіталі,
оскільки будівництво – досить капіталомістка галузь. Це обумовлює тривалі
терміни розвитку, труднощі залучення висококваліфікованих кадрів, відносно
великі ризики.
В Україні на кінець червня (за 2 кварталу 2013 року) в рамках державно-приватного
партнерства розпочато реалізацію 160 проектів. Вони реалізуються в різних
сферах господарської діяльності, зокрема:
Таблиця
1
№ п.п
|
Галузь
|
Кількість проектів
|
1
|
Водопостачання
|
71
|
2
|
Виробництво,
транспортування і постачання тепла
|
32
|
3
|
Будівництво
|
16
|
4
|
Туризм,
відпочинок, рекреація, культура та спорт
|
9
|
5
|
Геологорозвідки
і видобуток корисних копалин
|
8
|
6
|
Обробка
відходів
|
7
|
7
|
Охорона
здоров'я та енергетики
|
3
|
На водопостачання приходиться 71 проект (44% від укладених угод), проекти
пов’язані з будівництвом займають третю сходинку і складають 16 проектів, що
свідчить про наявність перспектив використання ДПП в будівельній галузі
України.
Для забезпечення ефективної реалізації проектів ДПП Україні слід
звернути увагу на забезпечення ряду загальнообов’язкових умов:
1.
Забезпечення макроекономічної стабільності та
стимулювання розвитку ринкового середовища;
2.
Належне документальне оформлення на об’єкти, які
передаються в управління приватному капіталу;
3.
Створення єдиної системи управління проектами
ДПП, що включає нормативно-правове забезпечення;
Задля поліпшення
відносин ДПП в будівельному секторі, необхідне детальне вивчення і застосування
досвіду як країн, що розвиваються, так і економічно розвинених країн, з приводу
розробки власної державної стратегії. Адже сьогодні мале підприємництво в
Україні не в змозі без державної підтримки виконувати всі функції, які
покладено на даний сектор економіки.
Литература:
1. Проект Закону України (доопрацьований)
№3447-д від 14.04.2009 „Про загальні засади державно-приватного партнерства” //
www. gska2.rada.gov.ua/
2. Державно-приватне партнерство//
www.ru.wikipedia.org/wiki/
Державно-приватне партнерство
3. Дерябина М. Государственно-частное
партнерство: теория и практика// Вопросы экономики. - 2008. - №8. - С.61-77.
4. Режим електронного доступу:
http://www.niss.gov.ua/articles/816/