Ас. Міхальова К.В., ст. Заботін С.С.
Донбаська
національна академія будівництва і архітектури
Постановка проблеми.
Стан житлового фонду та забезпечення громадян житлом - це актуальна і,
одночасно, найменш врегульована проблема української економіки. Доступність житла для широких верств населення та
забезпечення ним соціально незахищених верств – є одним з пріоритетних напрямів
державної політики у сфері будівництва. Накопичена роками квартирна черга та
низька забезпеченість населення порівняно із європейськими країнами, незначний
рівень мешканців, що отримало житло від держави, порівняно із тими, хто його
потребує – свідчить про зростання актуальності питань формування програм
соціального і доступного житла на регіональному та державному рівні.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливий внесок у вивчення питань стабілізації
стану та розвитку житлового фонду України, аналізу форм управління ім внесли
такі вчені як Баранник В., Логачова Л., Сердюк О., Севка В., Олійник М.,
Губанов Г. та ін Крім того, це питання регулюється значним числом
нормативно-правових актів, у тому числі Житловим Кодексом України, Законом
України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом
України «Про житлово-комунальні послуги» і т.д.
Мета дослідження.
Метою статті є вивчення механізму формування програм доступного житла в Україні
та розробка пропозицій щодо підвищення житлової забезпеченості населення. В
Україні пріоритетним напрямком є доступність житла, та збалансована цінова
політика, яка б дала змогу придбати житло більшості громадян.
Основний матеріал дослідження. Середня забезпеченість житлом населення України
становить 23,3 кв.м. загальної площі на одну особу, у той час як у розвинутих
країнах цей показник у кілька разів вищий. Середня
кількість жителів на одну квартиру становить
2,4 особи; співвідношення сімей і самотніх людей, які отримують квартиру
протягом року і перебувають на квартирному обліку становить 1:154; до
аварійного житлового фонду країни віднесено 0,6 % фонду, де постійно проживають
145 , 7 тис.. жителів. Близько 4,6 % житлового фонду побудовано до 1919 р., а
11,8 % - до 1945 р.; 24,1 % житлового фонду вимагає реконструкці ; кожен
четвертий міський житель проживає в житлових приміщеннях , які мають
незадовільний технічний стан та / або низькі експлуатаційні якості (наприклад,
центральною каналізацією оснащені 57,5 % будинків , водопроводом - 59,6 % ,
гарячим водопостачанням - 43,1 % житла ). Таким чином, розробка напрямків
вдосконалення управлінням житлового фонду України в контексті реформування ЖКГ
є своєчасною завданням.
Право на отримання доступного житла надається громадянам, які потребують поліпшення
житлових умов. Механізм будівництва доступного житла було унормовано Законом
України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток
будівельної галузі та житлового будівництва», де вперше було визначено поняття доступного житла та державної підтримки його будівництва
або придбання, коло осіб, які мають право на отримання такої підтримки, а
також джерела фінансування будівництва
доступного житла, основні вимоги до такого житла та умови здешевлення його вартості.
Методична база щодо формування
програм доступного та соціального житла визначена Постановою КМУ від 11.11.2009
№ 1249 [3] та Наказом Мінрегіонбуду від 09.06.2011 № 73 [4].
Згідно даних статистики на початок
2011 р. в Україні на квартирному обліку перебувало 1138,631 тис. сімей та
одинаків, з яких 293,996 тис. користуються правом першочергового та 128,878 тис. позачергового одержання житла.
Протягом 2000-2010 рр. щорічно
одержували житло 1,3-1,6 % сімей та одинаків, що перебували у черзі на житло на
початок відповідного року (рис. 1).
Рис. 1.
Показники забезпеченості житлом та динаміки квартирної черги в Україні [6]
В Україні затверджено Державну
цільову соціально-економічну програму будівництва (придбання) доступного житла
на 2010-2017 роки [3]. Розгорнуто роботу щодо підготовки та
прийняття відповідних регіональних програм. Метою програми
визначено підвищення рівня життя населення, яке потребує покращення житлових
умов, шляхом удосконалення існуючих та впровадження нових фінансово -
інвестиційних механізмів державної підтримки будівництва (придбання) доступного
житла. Оптимальним шляхом досягнення мети є забезпечення населення дешевим
кредитуванням за рахунок зниження відсоткових ставок порівняно з ринковими.
Серед нормативних актів, що
сприяють вирішенню проблеми забезпечення населення доступним та соціальним
житлом варто назвати: Закон України «Про сприяння соціальному становленню та
розвитку молоді в Україні», Постанову КМУ «Про порядок надання пільгових довготермінових
кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво
(реконструкцію) і придбання житла», Положення про Державний фонд сприяння
молодіжному житловому будівництву та інші.
За вказаними документами, право на
отримання кредиту для придбання або будівництва житла мають молоді сім’ї та
одинокі молоді громадяни, які згідно із законодавством визнані такими, що
потребують поліпшення житлових умов, а саме: cім’я, в якій
чоловік та дружина віком до 35 років включно; неповна сім’я, в
якій мати (батько) віком до 35 років включно має неповнолітніх дітей (дитину);
одинокі молоді громадяни віком до 35 років включно; молоді вчені, подружжя, в
якому чоловік або дружина є молодим ученим. Кредит відповідно надається
терміном до 30 років, але не більше ніж до досягнення старшим з подружжя
пенсійного віку. У 2013 році Державним бюджетом на
пільгові кредити молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам передбачено 60
млн. грн. на придбання житла [5].
Висновки. Встановлено
необхідність удосконалення нормативно-правових основ будівництва та надання
доступного житла у бік підвищення відповідальності місцевих органів влади як
економічно важелю який є посередницькою ланкою між державою та реальними
потребами населення в доступному житлі; важливість зміни підходів до ведення
державного реєстру осіб, які перебувають на квартирному обліку.
Література.
1.
Близнюк А.М.
Програма «Доступне житло» набирає обертів // Електронний ресурс. Код доступу http://minregion.gov.ua/index.php.
2.
Ісаєнко Д.В.
Програма розвитку ринку будівельних матеріалів // «Урядовий кур’єр», №45, 13
березня 2012 року.
3.
Державна цільова
соціально-економічна програма будівництва (придбання) доступного житла на
2010-2017 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2009
№ 1249.
4.
Про затвердження
Порядку використання коштів державного бюджету для надання державної підтримки
з метою будівництва (придбання) доступного житла: Наказ Мінрегіону від
09.06.2011 № 73.
5.
Про Державний
бюджет України на 2013 рік: Постанова Кабінету Міністрів України
від 14.09.2011 № 970.
6.
http://www.ukrstat.gov.ua [Електронний
ресурс]