Бюджетний дефіцит України, причини та шляхи його скорочення

Циклічний розвиток економічних систем, наявність періодів стабільності та кризових ситуацій створює тиск на процеси формування, розподілу та використання державних фінансових ресурсів. В умовах нестабільності виникає проблема забезпечення очікуваного розміру доходів для фінансування необхідних витрат (що є відносно сталими), що приводить до прийняття бюджету з дефіцитом. Дефіцит – це перевищення бюджетних видатків над доходами за рік. Наявність дефіциту свідчить про звернення уряду до додаткових джерел грошових ресурсів, що не є доходами.

Питання регулювання державою економічних процесів, збалансування державного та місцевих бюджетів, впливу державного дефіциту бюджету та державного боргу на економіку країни широко висвітлені в працях як вітчизняних, так і іноземних науковців. Значну увагу проблемі доцільності прийняття бюджету з дефіцитом та дослідження його впливу на економіку країни приділяють А. Гальчинський, Е. Баладський, І. Лютий, І. Мітюков, І. Чугунов.

Бюджетний дефіцит відображає не просто перевищення видатків над доходами. Це перевищення видатків над постійними доходами бюджету, якими є податки і обов’язкові платежі. Необхідно чітко розрізняти бюджетний дефіцит і незбалансованість бюджету в зв’язку з невизначеністю в джерелах покриття дефіциту. Відсутність чіткої політики щодо цього характеризує стан бюджету, який умовно можна визначити як бюджетну пустоту [2].

Бюджетний дефіцит має різноманітні прояви і причини. Він не підлягає однозначній оцінці, оскільки завжди необхідно враховувати всі його чинники. Визначені дії, що призводять до дефіциту бюджету, обумовлюють необхідність розроблення чіткої програми фінансового маневру в межах грошового потенціалу країни, а також пошуку ефективних джерел покриття бюджетного дефіциту і контролю за його розвитком, визначення платоспроможності суб’єктів бюджетного фінансування.

Проаналізуємо абсолютний розмір дефіциту державного бюджету та його відсоток до ВВП за останні 7 років.

Рис. 1 Фактичний дефіцит бюджету в 2006-2012 рр., млрд. грн.

Джерело: складено автором на основі [3-6]

Аналізуючи фактичний дефіцит України за 2008 – 2012 рр., (рис. 1) бачимо таку тенденцію: в 2010 р. порівняно з 2009 р. досліджуваний показник збільшився майже в двічі, а в наступному році зменшився майже втричі.

Рис. 2 Дефіцит державного бюджету в 2006-2012 рр., у % до ВВП.

Джерело: складено автором на основі [3-6]

Однак для аналізу важливе не тільки абсолютне значення дефіциту, а й відносне – відносно рівня ВВП.  З рис. 2 бачимо, що у 2006 р. досліджуваний показник був найнижчим у періоді, охопленому дослідженням, і склав 0,7 % до ВВП. Показник питомої ваги дефіциту державного бюджету у ВВП на даному рівні був оптимальним і свідчить про динамічний розвиток економіки.

   У 2007 р. питома вага дефіциту державного бюджету у ВВП зростає більше, ніж вдвічі. У 2008 р. спостерігається зниження досліджуваного показника до 1,32%. Фактично, можна зробити висновок, що у 2005-2008 роках бюджетний дефіцит був у межах норми. Але з 2009 року у зв’язку з кризою спостерігається порушення даної тенденції, а саме питома вага дефіциту бюджету у ВВП складає 2,18%. Це було пов'язано зі значним зменшенням ВВП України у 2009 р. порівняно з 2008 р.  Подальше зростання досліджуваного показника спостерігається у 2010 році. Дефіцит Державного бюджету України у відсотках до ВВП склав 5,3% - і досягнув найвищого значення за аналізований період. В 2012 р. відновлюється зростаюча тенденція, дефіцит зріс більш ніж вдвічі, через погіршення економічної ситуації (призупинення економічного зростання).

Таким чином, у 2008-2012 рр. спостерігаються загрозливі тенденції у даній сфері, які характеризуються як зростанням абсолютного значення дефіциту державного бюджету, так і його питомої ваги у ВВП України.

Отже, досліджуючи тенденції розвитку і спаду бюджетного дефіциту, можна визначити умови його формування в Україні. Вони полягають у наступному:

· загальному спаді виробництва, зниженні ефективності його роботи;

· несвоєчасному проведенні структурних змін в економіці;

· розвитку інфляційних процесів, кредитній та ціновій політиці;

· незбалансованості доходів і видатків бюджету, зростанні видатків при зниженні доходів;

· відсутності інвестиційної привабливості.

В умовах збільшення бюджетного дефіциту необхідне державне втручання в процес реформування економіки. Заходи держави в цьому напрямі можуть бути різними, але зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюджету. Для цього необхідно:

1. Збільшити рівень податків, оскільки поточний є недостатнім для забезпечення доходів. В першу чергу необхідне підвищення ставок податку на нерухомість. А також перегляд неефективних податкових пільг.

2. Посилити відповідальність суб’єктів господарювання, а саме особисту майнову і кримінальну відповідальність, за дотриманням вимог законодавства, своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом.

3. Підвищити ефективність державного контролю за використанням бюджетних ресурсів. Перед тим як виділяти кошти на певні програми, необхідно спочатку перевірити, як вона використовувалася в минулі роки.

4. Залучити особисті заощадження населення до інвестиційної сфери [1].

Проте, не існує уніфікованих найбільш ефективних способів скорочення бюджетного дефіциту. Кожна країна самостійно обирає, виходячи з економічної ситуації і з власних пріоритетів, чи скорочувати видатки, які саме і в якій мірі, чи збільшувати податки, чи здійснювати приватизацію, чи продавати золотий запас. При цьому оптимізація бюджетного дефіциту не є самоціллю сучасної європейської фінансової політики: його пов’язують зі зменшенням процентних ставок, подоланням інфляції, стабілізацією валютних курсів. Довгострокове завдання полягає у зниженні рівня державного боргу.

Отже, для стабілізації економіки України, необхідно вирішити низку проблем: спад виробництва, тяжкий фінансовий стан підприємств, криза неплатежів, ненадходження податків, дефіцит бюджету.

Список використаних джерел

1. Невінчаний І. С. Основні шляхи подолання бюджетного дефіциту в Україні / І.С. Невінчаний // Формування ринкових відносин в Україні. – 2009. - №6. – С. 49-53.

2. Орловська Ю. В. Дефіцит державного бюджету і джерела його фінансування / Ю.В. Орловська // Вісник Національного банку України. – 2010. – №5. – С.28-31.

3. Закон України «Про державний бюджет на 2009 рік» . – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

4. Закон України «Про державний бюджет на 2010 рік» . – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

5. Закон України «Про державний бюджет на 2011 рік» . – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

6. Закон України «Про державний бюджет на 2012 рік» . – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.