Экономические науки/16.Макроэкономика

 

Беспалько Р.В.

Науковий керівник, асистент Сусіденко Ю.В

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Суть бюджетного дефіциту держави, та його причини в Україні

 

Державний бюджет для кожної країни є головною ланкою в її фінансовій системі, яка об’єднує головні доходи і витрати держави.

Державний бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій і завдань, які здійснюються органами державної влади, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб [2].

Іншими словами, це — щорічний баланс надходжень та видатків, який розробляють державні органи для активного впливу на економічний процес та підвищення його ефективності. Стан державного бюджетного фонду залежно від різного співвідношення доходів і витрат може бути дефіцитним, профіцитним та збалансованим. Проте останнім часом  уже традиційне явище для вітчизняної економіки є саме бюджетний дефіцит.

Даній темі присвячені праці таких науковців: Н. В. Зражевської, Л. П. Гладченко, В.П. Кудряшова,   Є.В. Макаренко, А.І. Машко, М.Д. Пасічного, В.О. Степанової та інших.

Метою даної роботи є розкриття суті бюджетного дефіциту та його причин.

Дефіцит бюджету це сума, на яку рівень видатків бюджету перевищує рівень надходжень [3, c. 387].

Причини виникнення дефіциту[4]:

1.                 Зростання виплат по державному боргу.

2.                 Значний обсяг соціальних трансферних платежів, через низький рівень доходів населення.

3.                 Ухилення від сплати податків через високий податковий тиск та низьку фінансову дисципліну, що призводить до зниження податкових надходжень.

4.                 Значні витрати на управління тощо.

5.                 Cпад виробництва.

6.                 Зниження ефективності функціонування окремих галузей.

7.                 Несвоєчасне проведення структурних змін в економіці або її технічного переоснащення.

Окрім вище згаданих причин виділяють ще потребу держави витрачати коштів більше, ніж це дозволяють фінансові можливості та інші фактори, що впливають на соціально-економічне становище країни.

 Види державного дефіциту [5]:

·                   Циклічний дефіцит бюджету — це дефіцит, який є результатом циклічного падіння виробництва (скорочення національного доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон'юнктурних коливань.

·                   Структурний дефіцит бюджету — це дефіцит, який є результатом дискреційної політики (встановлення ставок оподаткування, виплати на соціальне забезпечення, розмір оборонних видатків).

          - За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований:

1) Відкритий - офіційно визнаний у законі про бюджет;

2) Прихований офіційно не визнається. Його форми: завищення планових обсягів доходів; включення у склад доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту. Прихований дефіцитбільш негативне явище, ніж відкритий.

- За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим.

1) Вимушений – є наслідком низького рівня виробництва ВВП. Зумовлений недостатністю фінансових ресурсів у країні.

2) Свідомий – визначається характером фінансової політики держави – вона намагається знизити рівень оподаткування для стимулювання економіки. Недостатні ресурси держава мобілізує за допомогою позик. Крім того, використання державних позик необхідне для регулювання фінансового ринку, індикатором якого є державні цінні папери. Для них встановлюється мінімальний рівень процентних ставок при максимальній надійності, за їх допомогою держава стимулює або стримує фінансовий ринок.

- За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити.

1) Активний – це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що сприятиме зростанню ВВП.

2) Пасивний – покриття поточних витрат.

Залучення масштабних позик на внутрішному ринку призводить до звуження джерел позичкових коштів для вітчизняних підприємств, а великі обсяги зовнішніх державних запозичень породжують ризики дестабілізації платіжного балансу і знецінення національної валюти в період здійснення боргових виплат. Обслуговування зростаючого обсягу державного боргу країни виливається у відволікання все більшої частки бюджетних ресурсів на боргові виплати [1,  c. 13-23].

Отже, працюючи над даною темою, я прийшла до висновку, що стан бюджету як фінансового плану відображає не тільки фінансовий стан держави, але й характеризує фінансову ситуацію країни взагалі. Тому й цікавить усіх громадян та кожну підприємницьку структуру.  Дефіцит державного бюджету негативно впливає на всі елементи держави, при обговоренні проблеми бюджетного дефіциту потрібно розглядати досвід зарубіжних країн, одні з яких впорались із подоланням нестачі, інші попри нестачу можуть впоратись із економічними проблемами, тому потрібно використовувати їх досвід.

 

Література:

1.                 Богдан Т.П. Управління державним боргом і макрофінансові ризики

в економіці України / Т.П. Богдан // Фінанси України. – 2011. - № 1. с. 13 – 23.

2.                 Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.rada.gov.ua

3.                 Коваленко Д.І. Фінанси, гроші та кредит: теорія та практика [текст] : навч. посіб. / Д.І. Коваленко, В. В. Венгер – К. : « Центр учбової літератури», 2013. – 578 с.

4.                 Когут І.А бюджетний дефіцит та джерела його фінансування в сучасних умовах // Збірник наукових праць таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки), №1(17), Том 1, 2012.

5.                 Лапко О.С. Регулювання бюджетного дефіциту держави в умовах кризи: зарубіжний та вітчизняний досвід // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць № 1(12)2012