Уманська І.В., науковий керівник: Мироненко М.Ю.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Тенденції співробітництва України із міжнародними фінансово-кредитними організаціями

Актуальність проблеми. Сьогодні економіка України перебуває у стані глибокої кризи. Для народного господарства нашої країни характерні такі негативні тенденції як спад виробництва, загальні неплатежі, зростання державного боргу та дефіциту державного бюджету, масштабне безробіття, загострення соціальних суперечностей.

В умовах поширення світової фінансової кризи Україна зацікавлена в отриманні значних фінансових ресурсів з боку міжнародних фінансово-кредитних організацій для зменшення негативного впливу світової кризи на економічний та соціальний розвиток нашої держави [2].

Метою дослідження є аналіз співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями, виявлення позитивних і негативних рис та визначення пріоритетних напрямків співпраці, що дали б змогу підвищити ефективність залучення закордонних інвестицій цих організацій.

Для досягнення означеної мети в роботі було поставлено та послідовно вирішено наступні завдання:

- проаналізувати характер, масштаби та особливості співробітництва України з МФО;

- визначити позитивні і негативні риси співробітництва України з МФО та визначення пріоритетних напрямів співпраці.

Аналіз останніх досліджень. Найповніше теорія і практика сучасної міжнародної економічної діяльності України на регіональному та глобальному рівнях, зокрема її співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, представлені в роботах таких вітчизняних вчених як Б. Губського, А. Кредісова, В. Новицького, А. Поручника, С. Сокаленка, А. Філіпенка та ін.

Виклад основного матеріалу. Розвиток міжнародних фінансів у 2012 р. характеризувалося ескалацією боргової кризи та нагромадженням проблем у банківській сфері Єврозони. Основною проблемою національних урядів і міжнародних організацій, на подолання якої були спрямовані їхні основні зусилля, стала зростаюча нестабільність функціонування глобального фінансового сектору, зумовлена поглибленням макрофінансових дисбалансів у переважній більшості країн світу, гальмуванням темпів економічного зростання, що посилило боргове навантаження та погіршило стан державних і корпоративних фінансів. Переважна більшість міжнародних експертів погоджується з тим, що в середньостроковій перспективі світ стане чутливішим до так званих ризиків десятиліття, одним із яких визначено хронічні бюджетні дисбаланси [3, c.3].

Поглиблення співпраці з провідними МФО відповідає потребам ліквідації диспропорцій платіжних балансів і дефіцитів державних бюджетів країн із перехідним типом економіки, у тому числі й України, чого не можна було досягти тільки за рахунок внутрішніх макростабілізаційних чинників. Крім того, залучення України до роботи структур кредитного сприяння відображає прагнення швидше інтегруватися до світового господарства та пов'язано зі сподіваннями на отримання країною консультативної та фінансової допомоги для подолання наслідків криз [4,c.34].

На сьогоднішній день Україна є членом таких міжнародних фінансово-кредитних організацій як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ), Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) та Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР).

Починаючи з 1994 року, співпрацю з МВФ було активізовано за такими основними програмами:

1) программа STF – программа системної трансформаційної позики. Нею скористались всі без винятку держави з перехідною економікою.

2) программа EFF – программа розширеного фінансування для сприяння економічній стабілізації.

3) программа SВА(stand-by) – надається спеціально для підтримки курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу.

Зазначимо, що 28 липня 2010 року Україна ухвалила нову спільну з МВФ програму «Стенд-бай» на загальну суму 10 млрд. СПЗ (15,1 млрд. дол. США), строком на 2,5 роки, скасувавши Угоду «Стенд-бай», затверджену в листопаді 2008 року у тому числі усі транші, що ще залишилися відповідно до тієї Угоди. 2 серпня 2010 року Україна отримала перший транш згідно нової програми у розмірі 1 250 млрд. СПЗ (1,89 млрд. дол. США), з них до бюджету направлено 675 млн. СПЗ (1,022 млрд. дол. США).

10 грудня 2010 року було завершено перший перегляд програми та підписано новий лист про наміри. Після виконання українською стороною попередніх заходів, Рада Директорів 22 грудня поточного року прийняла рішення про завершення перегляду програми. Результатом завершення перегляду програми Радою Директорів МВФ стало виділення траншу у розмірі 1 млрд. СПЗ (близько 1,5 млрд. дол. США), з яких 1 млрд. дол. США надійшов на підтримку державного бюджету [1].

З 17 жовтня по 29 жовтня поточного року в м. Києві перебувала місія Європейського Департаменту МВФ.

У ході зустрічей з фахівцями зацікавлених міністерств та відомств обговорювались питання економічної та фінансової ситуації в Україні. Експерти місії провели ряд зустрічей з наступних питань: фіскальні результати за 2013 рік та прогноз на 2014 рік; економічні результати за 2013 рік та прогноз на 2014 рік; надходження до бюджету за січень-серпень 2013року та перегляд прогнозів на 2013 рік; заходи податкової політики та політика мобілізації доходів; видатки у 2013 році; реформи державного адміністрування-останні ініціативи та плани, динаміка заробітних плат у державному секторі; доходи та видатки Пенсійного фонду України у 2013 році та прогноз на 2014 рік; плани Уряду щодо приватизації на 2014 рік; відшкодування ПДВ; плани Уряду України щодо запозичень до кінця 2013 року та на 2014 рік, векселі, гарантії, припущення щодо строковості та відсоткових ставок; фінансовий план НАК «Нафтогаз України» на 2013 та 2014 роки; борги та погашення; фінансове становище газо-розподільчих підприємств та плани щодо встановлення оплати послуг; торгівля, кліринг та розрахунки за фінансовими інструментами; перспективи розвитку валютного ринку України, грошово-кредитна політика; згортання дії Постанови №109; монетарна політика у IV кварталі, зміцнення бази провадження монетарної політики; стратегія вирішення питання проблемних позик, слабкі банки; законодавчі ініціативи у фінансовому секторі; динаміка платіжного балансу за останній період, перспективи та ризики на 2013 та 2014 роки.

Загалом, в рамках співробітництва з МВФ протягом 2008 – 2013 років Україна отримала 9 250 млн. СПЗ (еквівалент 14 430 млн. дол. США) [6]. Ще одним напрямом використання кредитів МВФ є формування валютних резервів. Формування цих резервів за допомогою МВФ дозволило Україні підтримувати стабільність національної валюти, успішно провести грошову реформу, ввести конвертованість гривні за поточними операціями. Крім того, збільшення валютних резервів та їх високий рівень є підтвердженням стабільності фінансової системи країни та підвищує рівень довіри до неї [4,c.36].

Особливе місце посідає ЄБРР – міжнародний фінансово-кредитний інститут, який надає допомогу країнам від Центральної Європи до Центральної Азії для здійснення ринкових реформ, активної інтеграції їх економік у міжнародні господарські зв'язки[4,c.38]. Відповідно до Указу Президента України «Про членство України в Європейському банку реконструкції та розвитку» від 14 липня 1992 року №379/92 в серпні 1992 року Україна підписала статутні документи Європейського банку реконструкції та розвитку та прийняла відповідні умови та обов’язки члена цієї міжнародної фінансової інституції, завдяки чому набула статусу країни-члена ЄБРР.

На сьогодні ЄБРР залишається одним з провідних інвесторів в економіку України, вкладення якого мають комплексний характер. Європейський банк реконструкції та розвитку надає значну підтримку економічним реформам в країні, що створює умови для розвитку стосунків між Україною та Банком, про що свідчить портфель проектів ЄБРР в Україні.

Станом на 1 жовтня 2013 року портфель ЄБРР в Україні нараховує 337 проектів із загальним обсягом фінансування більше 8,63 млрд. євро.

За період співпраці з ЄБРР (1993-2013 роки) в державному секторі економіки України, за проектами, кредитні кошти за якими залучені державою або під державні гарантії, укладено угод на загальну суму 674,94 млн дол. США та 1 487,35 млн євро (в рамках 22 проектів), з яких станом на 01.10.2013 використано 606,75 млн дол. США та 663,73 млн євро [6].

Галузева структура кредитного портфелю проектів ЄБРР в державному секторі економіки складається таки чином, що 50% всього портфелю кредитів спрямовані на фінансування проектів розвитку транспортної інфраструктури, 39 % на підтримку проектів в енергетичній сфері, інші у фінансовий (8%), зв'язок (2%) та розвиток муніципалітетів (1%) [1].

Ще одним джерелом надходження коштів для України є ЄІБ. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) — державна фінансово-кредитна установа Європейського Союзу для фінансування розвитку відсталих європейських регіонів у формі довготермінових кредитів.

З 2004 року Україна розпочала співпрацю з Європейським інвестиційним банком щодо створення нормативно-правової бази регулювання відносин з банком та залучення в економіку України його довгострокових фінансових ресурсів для реалізації важливих інфраструктурних, енергетичних, природоохоронних та інших інвестиційних проектів загальнодержавного значення.

Банком наголошено, що проекти в Україні будуть розглядатися, головним чином, в таких секторах, як транспорт, телекомунікації, енергетична інфраструктура (на пріоритетних напрямках транс’європейських мереж та європейських транспортних коридорів), захист довкілля [6].

Методи роботи Банку в Україні передбачають надання коштів державним органам та приватним компаніям на проекти вартістю понад 25 млн.євро з/або без посередництва банків, непряме фінансування – глобальні позики під проекти малого та середнього масштабу (до 25 млн. євро) через систему банків-партнерів або будуть пропонуватися інші механізми фінансування проектів.

15 червня 2010 року в м. Люксембурзі відбулось підписання Договору між Україною та Європейським інвестиційним банком про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄІБ в Україні, який було ратифіковано Верховною Радою 4 листопада 2010 року (ЗУ № 2673-VI від 04.11.2010) та набув чинності 21.12.2010.

Договором передбачається: відкриття Постійного представництва ЄІБ в м. Києві; надання пільг, привілеїв та імунітетів Представництву ЄІБ та його діяльності, Посадовим особам та працівникам Представництва; звільнення від оподаткування Технічної допомоги. Офіційне відкриття Постійного представництва ЄІБ в м. Києві відбулось 25.03.2011.

За підтримки Європейського інвестиційного банку на різних стадіях проектного циклу - ініціювання, підготовка, реалізація та повернення позики знаходиться 10 інвестиційних проектів для розвитку державної інфраструктури, енергетики та енергозбереження сума позик за якими складає біля 2 млрд. євро. На стадії реалізації знаходиться 4 інвестиційних проекти, а саме:

Транспортна інфраструктура:

1. «Україна: проект європейських доріг 2 (Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до м. Києва(панєвропейські коридори)» (450 млн євро)

Енергетика та енергозбереження:

2.   «Будівництво високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС- Київська» (150 млн євро)

3.    «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська» (175 млн євро)

Муніципальна інфраструктура:

4.   «Розвиток системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві» (15,54 млн євро) [6].

Висновки. Отже, Україна з причини відсутності значних зрушень у реформуванні національної економіки, що сповільнює процес залучення приватного іноземного капіталу в формі інвестицій, і сьогодні значною мірою потребує фінансування з боку міжнародних фінансових організацій. Співробітництво нашої держави з даними установами розпочалося лише з кінця 1994 р. За цей період Україною залучено 27 кредитів, 4 гранти Глобального економічного розвитку (на загальну суму 3,5 млрд. дол.. США) та реалізовано Програму системної позики (на суму 250 млн. дол.. США) від Світового банку; державі вдалося реструктуризувати значну частину своїх зовнішніх боргів.

Визначаючи доцільність залучення кредитних ресурсів, слід відмітити, що найрезультативнішими для України були перші кредити МВФ, призначені для фінансування системних перетворень і перший кредит підтримки та інституцій і реабілітацій кредити Міжнародного банку розвитку та реформування (МБРР). Саме завдяки надходженню цих коштів стало можливим прискорення формування власної фінансово-кредитної системи та золотовалютних резервів України. Крім того, ці ресурси забезпечили реалізацію ефективної монетарної політики (наслідком чого стало скорочення темпів інфляції), надходження валютних ресурсів в країну сприяли проведенню грошової реформи і введенню в обіг національної грошової одиниці, динамізували формування інфраструктури ринкового середовища та розбудову фінансових інструментів.

Список використаних джерел:

1. Столярчук Я.М. Пріоритетні напрямки співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями / Я.М. Столярчук // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 7. – С. 68-75.

2. Антоненко І. Співробітництво України з міжнародними фінансово-кредитними організаціями – шлях до стабільності та розвитку в період кризи.

3. О.С. Власюк, Я.Б. Базилюк, Д.Ю. Венцковський, О.С. Лапко Перспективи співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями / О.С. Власюк, Я.Б. Базилюк, Д.Ю. Венцковський, О.С. Лапко // Міжнародні фінанси. 2012. - №9. – С. 3-17.

4. Савченко К.В. Вплив міжнародних фінансових організацій на реалізацію стабілізаційної політики в Україні / Савченко К.В. // Вісник Донецького університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. – 2012. - №3(55). – С. 34-38.

5. О.В. Озаріна, В.А. Алексєєва Взаємодія України і міжнародних організацій з питань залучення кредитного капіталу та технічної допомоги.

6. Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua