Економічні науки / 3. Фінансові відносини

 

                                   К.е.н. Гузенко О.П., Козакова В.С.

                   Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ»,

        Запорізький інститут економіки та інформаційних  технологій, Україна

Окреслення основних напрямків максимізації прибутку підприємства

  Сучасне підприємство проводить бізнес із урахуванням таких критеріїв як конкурентоспроможність, рентабельність, окупність, якісний сегмент та рівень ризику. У більшості випадків науковці та фахівці підприємницької діяльності доводять залежність величини прибутку від політики управління рівнем собівартості та ціни на продукцію і послуги, які надаються.

   Серед дослідників які присв`ячували свої наукові праці проблеми прибутку варто згадати таких як: А.М.Поддєрьогін, М.Д.Білик, Л.Д.Буряк так ін. [1], Г.О. Партин так А.Г.Загородній [2], В.О.Василенко [3] та інші. У зазначених наукових доробках окреслюється проблема доцільності та необхідності постійного впровадження заходів максимізації прибутку.

   На погляд А.М.Поддєрьогіна, М.Д.Білик, Л.Д.Буряк та інших [1], «прибуток у класичному розумінні являє собою різницю між ціною товару і затратами на виробництво товару - його собівартістю». Саме таке розуміння прибутку закладене в усіх законодавчих актах України, крім законодавства про оподаткування прибутку. Такий показник, безумовно, в більшій мірі характеризує якість господарювання підприємства, саме він реальний і з точки зору спроможності підприємства відраховувати частину прибутку до бюджету.

   В свою чергу, Г.О.Партин та А.Г.Загородній [2], звертають увагу на той факт,що «на собівартість товарної продукції підприємства зобов'язані відносити всі витрати на виробництво згідно з чинним законодавством». В даний час воно встановлює перелік витрат виробництва, що відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), за 5-ма групами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних засобів та нематеріальних активів, інші витрати (включаючи витрати на реалізацію продукції, а також податки, збори, інші обов'язкові платежі, передбачені законодавством).

   Практика показує, прибуток синтезує в собі всі найважливіші сторони роботи підприємства. Більшість науковців доводять, щоб прибуток підприємства зростав, необхідно проводити ряд заходів (рис.1)

- нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

- розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і якість продукції;

- впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

- зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції (тобто її собівартість);

- з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;

- зі знанням справи вести цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

- грамотно будувати договірні відносини з постачальниками і покупцями;

- вміти найбільш доцільно розміщати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.

    Важливо зауважити, що останні три з названих вище напрямків значною мірою залежать від сумлінності і кваліфікації економістів, які причетні до фінансової роботи підприємства. Так, на стадії укладання угод з покупцями дуже важливо домовитися про оптимальні ціни на товари і послуги, строки перегляду цін у зв'язку з інфляційними процесами в економіці. У договорі повинні бути чітко визначені застереження щодо порядку обчислення розмірів втрат (збитків), які є наслідком порушень зафіксованих у ньому зобов'язань сторін, а також щодо порядку відшкодування цих втрат. [2]

   Як зауважує В.О.Василенко [3], у директивно-плановій економіці всі ці питання для підприємств не мали суттєвого значення, оскільки вони практично не були зацікавлені у збільшенні прибутку. Вони не розпоряджалися ним. У ринкових же умовах після сплати податків до державного бюджету й інших обов'язкових відрахувань весь прибуток, що залишається, надходить у повне розпорядження власників або трудових колективів підприємств. [4]

   Таким чином, розвиток сучасного підприємства залежить від якісно розробленої фінансової програми. Ключовими напрямками максимізації прибутку сучасного підприємства можуть бути: процес розширеного маркетингового дослідження ринку попиту і пропозиції продукції, яка пропонується; зміна підходів до управління якісним рівнем продукції, підвищення вимог до технологічного циклу випуску продукції на основі впровадження інноваційних елементів; впровадження заходів зменшення собівартості продукції на базі адаптації енергозберігаючих технологій; підвищення якісного рівня управління персоналом із визначенням можливого варіанту заохочення провідних фахівців. Особливу увагу варто надати заходам, які сприятимуть зниженню транспортних расходів. В цілому, сучасному підприємству необхідно мати науковий та інноваційно адаптований менеджмент у сфері управління прибутком.

   Література:

1. Фінанси підприємств: [підручник] / А.М.Поддєрьогін, М.Д.Білик, Л.Д.Буряк та ін.; Кер. кол. авт. і наук ред. проф. А.М.поддєрьогін – [5-те вид. перероб. та допов.] – К. : КНЕУ, 2004.- 546 с.

2. Партин Г.О Фінанси підприємств: [навчальний посібник] / Г.О.Партин, А.Г.Загородній- [2-ге вид., перероб. ы доп.]- К.: Знання, 2006.-379 с.

3. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством:[навчальний посібник] / В.О.Василенко- К.: ЦУЛ, 2003- 504 с.

4. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління / А.В.Гриньов.- Харьків6 ВД «ІНЖЕК», 2009.- 308 с.