Экономические науки/2.
Финансовые отношения
к.
е. н., доцент, Клочковський О.В., Шавлай А.П.
Вінницький
торговельно – економічний інститут КНТЕУ, Україна
ПРОБЛЕМИ
РОЗВИТКУ РИНКУ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ
Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку та трансформації світової економіки все
більше значення має перестрахування, оскільки дає можливість захисту від
можливих ризиків окремо взятої економічної одиниці і страхового ринку в цілому.
Перестрахування, як окрема страхова операція, захищає страховика від можливих
фінансових втрат в разі невиконання своїх зобов’язань перед страхувальником за
тих чи інших обставин.
Перестрахування
є необхідною передумовою розвитку страхового ринку в Україні. Це зумовлено перш
за все низьким ступенем капіталізації вітчизняних страхових компаній, а також
відсутністю необхідної кількості фінансових інструментів.
В
теперішніх умовах розвитку ринкової економіки України ринок перестрахування
потребує здійснення серйозних структурних реформ. Перш за все постає питання
підвищення статусу внутрішніх перестраховиків та застосування нових,
прогресивніших форм і методів перестрахових операцій, методів перестрахових
операцій.
Таким
чином, проблема перестрахування на страховому ринку України, як одного із
способів найоптимальнішого захисту страховика від можливих та непередбачуваних
випадків неплатоспроможності й банкрутства, залишається актуальна і сьогодні.
Відтак дане питання потребує свого наукового-практичного осмислення з метою вироблення
шляхів його вирішення.
Аналіз
останніх досліджень і публікацій. Розвиток процесів розвитку ринку
перестрахування відобразились в працях таких учених, як Віленчук О.М.,
Козьменко О., В. Нечипорук Л. В., Рештаненко Н. В., Теребус О.М.,та інші.
Метою
дослідження є
визначення головних факторів, що гальмують розвиток ринку перестрахування в
Україні та пошуки ефективних шляхів його вдосконалення.
Виклад
основного матеріалу. У страховій науці важливим інструментом
запобігання та мінімізації наслідків великомасштабних ризиків є система
перестрахування, що в класичному варіанті визначається як механізм замкнених
економічних відносин між страховиками, за яких страховик, приймаючи на
страхування ризики, передає на погоджених умовах усю відповідальність чи її частину
іншим страховикам з метою створення збалансованого портфеля ризиків,
забезпечення фінансової стійкості і беззбитковості страхових операцій [1,
С.90].
В Україні поки що не сформована необхідна
законодавча база, яка б регулювала перестрахування. У статті 11 Закону України
«Про страхування» є лише одне визначення перестрахування, яке неповне і не
враховує відносин вторинного перерозподілу ризиків. В Україні законодавчо не
визначений статус професійної перестрахувальної компанії, який дозволив би
затвердити на ринку єдині принципи і стандарти перестрахування.
Недостатній розвиток перестрахування
обумовлений слабкою капіталізацією страхового ринку, відсутністю надійних
інвестиційних інструментів, недосконалістю нормативно-правового поля для
діяльності перестраховиків.
Причиною низької реальної місткості ринку
перестрахування є слабка його організація, яка призводить до недостатнього
використання власних фінансових ресурсів страховиків [5, с. 107].
У розвинених країнах переважно
використовуються послуги спеціалізованих перестраховиків – на сьогодні у світі
діє майже 250 професійних перестраховиків. На вітчизняному ринку поки що немає
достатньої кількості забезпечених у фінансовому плані перестрахувальних
організацій, тому в Україні перестрахування здійснюють звичайні страхові
компанії. Враховуючи, що на страховому ринку України недостатня відповідна база
для страхування великих ризиків, виникає потреба в інтеграції страхового
бізнесу України в Європу. Можливість ведення нормального бізнесу із всесвітньо
відомими перестрахувальними компаніями є життєвою необхідністю, тому конче
потрібно, щоб норми вітчизняного законодавства не суперечили практиці світових
перестрахувальних відносин [4, с. 44] .
На страховому ринку України працюють такі
вітчизняні перестраховики, як СК "Брокбізнес", СК "УНІКА",
ПАТ "Скіфія Ре", ВАТ "Українська перестрахувальна
компанія", ПАТ "СК "АХА-Страхування", ПАТ "СГ "та
інші.
Через незначний внутрішній страховий
ринок для України особливо актуальним є питання перестрахування ризиків у нерезидентів,
оскільки нині 53% суми вихідного перестрахування припадає на зарубіжні ринки.
Найбільше ризиків передано на перестрахування до страхових компаній
Великобританії – 32,7 %, Німеччини – 21,1 % та Росії – 14,3 % .
Як стверджують аналітики, щорічно українські
страхові компанії перестраховують за кордоном близько 2 млрд. грн. . З однієї
сторони це свідчить про значний відтік капіталу за кордон. З іншої точки зору,
для страхових компаній України отримання зарубіжного перестрахувального захисту
надзвичайно важливо. При перестрахуванні ризиків за кордоном вітчизняний
страховик отримує перестрахувальний захист, а також спеціальні ноу-хау,
розроблені перестраховиком [2, c. 26].
Структуру вихідного перестрахування за
2010-2011р., за якої спостерігається найбільша частка переданих страхових
премій за такими видами страхування, як:
1) страхування майна – 1179,0 млн. грн. (або 32,8%) (у 2010 році
– 1969,1 млн. грн. (або 33,8%));
2) страхування фінансових ризиків – 725,7
млн. грн. (або 20,2%) (у 2010 році – 1 381,1 млн. грн. (або 23,7%));
3) страхування від вогневих ризиків – 682,5 млн. грн. (або 19%) (у 2010 році – 1
259,8 млн. грн. (або 21,7%));
4) автострахування (КАСКО, ОСЦПВ, «Зелена
картка») – 523,0 млн. грн. (або 14,6%) (у 2010 році – 553,9 млн. грн. (або 9,5%));
5) страхування вантажів та багажу – 482,5
млн. грн. (або 13,4%) (у 2010 році – 656,1 млн. грн. (або 11,3%)) [3, c. 50].
Отже, спостерігається зростання
місткості перестрахувального поля
України за рахунок відносного збільшення майнових видів страхування.
Актуальною є проблема оподаткування
перестрахувальної діяльності. Існує велика різниця в оподаткуванні доходів
нерезидентів (12 %) і резидентів – 3%. Це створює дискомфорт в оподаткуванні
операцій зовнішніх перестраховиків. Такі ставки оподаткування доходів
нерезидентів було введено з метою боротьби з «псевдострахуванням» (відмиванням
грошей за кордон). Це призвело до іншої проблеми – визначення «security»
(надійності) вітчизняних страховиків [6].
Щодо перспектив перестрахування на
українському ринку, то слід зауважити, що для більш ефективного використання
цього виду фінансових послуг необхідним є: затвердження законодавчої бази, яка
б чітко регулювала перестрахувальну діяльність; стандартизація
перестрахувальних продуктів за основними класами бізнесу з урахуванням традицій
українського страхового ринку та міжнародних принципів ведення бізнесу з
перестрахування; просування на українському ринку страхових і перестрахувальних
програм, розроблених спільно страховиком і перестраховиком; формування
стабільного українського перестрахувального ринку з максимальним використанням
його внутрішнього потенціалу.
При цьому, найбільш пріоритетними
завданнями для України залишається створення єдиної інформаційної бази з метою
зниження фінансових шахрайств у сфері страхування та перестрахування,
забезпечення „відкритості“ страхового бізнесу. На думку Нацкомфінпослуг
України: саме створення єдиного державного перестраховика має вирішити одразу
два важливих питання:
- проблему ухиляння підприємств від
оподаткування та виведення коштів в тіньову економіку за допомогою схем, які
використовуються у перестрахуванні;
- скорочення обсягів ризиків, які
вітчизняні компанії перестраховують у зарубіжних страховиків. Цим уряд прагне
знизити обсяги перестрахувальних премій, які йдуть за кордон і працюють на
„чужу“ економіку, тим самим дотримуючись досвіду білоруського ринку страхових
послуг.
Висновки. Узагальнюючи розгляд основних
проблемних аспектів вдосконалення перестрахувальної діяльності в Україні, можна
зробити висновок про необхідність створення законодавчих та економічних умов
розвитку перестрахування й адаптації його до міжнародного перестрахування.
Вирішення вищевказаних актуальних проблем
сприятиме розвитку перестрахувальної діяльності в Україні та створення
цивілізованого перестрахувального ринку.
Література:
1. Віленчук О.М. Перестрахування екологічних ризиків:
перспективи розвитку в Україні / О.М.Віленчук // Фінанси України. – 2006. – №
11. – С. 90–97.
2. Козьменко О. В. Сучасний стан і перспективи розвитку
ринку перестрахування в Україні / О. В. Козьменко, Ф. О. Бойко // Фінанси України. – 2011. - №6. – С.24-
32.
3. Нечипорук Л. В. Особливості перестрахування в умовах
глобалізації / Л. В Нечипорук // Вісник Національної юридичної академії України
імені Ярослава Мудрого. - 2011. - № 2 -
С.48-56.
4. Рештаненко Н. В. Перестрахування – невід’ємна частина
роботи страхових організацій/.Н. В. Рештаненко // Юридичний журнал. – 2009. – №
12. – С. 44 – 45.
5. Теребус О.М. Перестрахування та проблеми його розвитку в
Україні // Галицький економічний вісник. – 2009. – № 2. – С. 105 – 109.