Економічні науки/Фінансові відносини

Панкратова Д.М.

Київський національний економічний університет, Україна

Державний борг України його вплив на економіку та стан державних фінансів

Державний борг є невід’ємною складовою державних фінансів.

Державний борг - це загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення [3].

Державний борг складається із прямого й гарантованого боргів [2].

Прямий борг – це загальна сума безумовних боргових зобов’язань країни за отримані та непогашені на визначену дату кредити (позики), які з’являються в результаті державних запозичень.

Гарантований борг – це загальна сума боргових зобов’язань резидентів України за отримані та непогашені на визначену дату кредити (позики), що з’являються унаслідок запозичення, забезпечені державними гарантіями.

Розрізняють внутрішній і зовнішній борг.

Внутрішній борг – це заборгованість держави суб’єктам підприємницької діяльності даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом.

Зовнішній борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, державами, банками та міжнародними фінансовими організаціями.

Граничний розмір внутрішнього й зовнішнього державного боргу встановлюється на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України [1].

Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60% фактичного річного обсягу валового внутрішнього продукту України [1].

Формування державного боргу впливає на фінансову безпеку держави та визначає її боргову безпеку.

Державний борг виступає потужним фактором впливу на реальний розвиток чи занепад економіки.

Вплив державного боргу на економічний і соціальний розвиток держави має різний характер і наслідки:

§ по-перше, залучення державних позик під час економічних спадів перешкоджає різкому падінню сукупного попиту, що має стабілізувати національну економіку. Залучення зовнішніх позик можуть дати поштовх економічному зростанню;

§ по-друге, акумулювання вільних коштів на ринку державних запозичень сприяє стримуванню інфляції;

§ по-третє, ринок боргових зобов’язань держави створює конкуренцію на валютному ринку, що сприяє стабілізації курсу національної грошової одиниці;

§ по-четверте, державне запозичення витісняє приватні інвестиції;

§ по-п’яте , надмірне запозичення за кордоном робить країну вразливою до коливань кон'юнктури на світових товарних і фондових ринках та періодично призводить до боргових криз.

Існує безліч чинників впливу на розмір державного боргу, основними з яких є:

§ розмір позичкового процента. Чим меншим буде розмір відсотка по кредиту, тим більше коштів буде запозичати країна, що, у свою чергу, збільшить обсяги державного боргу.

§ обсяг ВВП. Зменшення показника співвідношення державного боргу до ВВП, буде говорити нам про ріст економіки країни та проведення виваженої боргової політики, за рахунок чого держава не буде потребувати значних запозичень, через що розмір державного боргу буде зменшуватись.

§ розмір доходів держаного бюджету. При перевищенні видатків бюджету над доходами виникає дефіцит бюджету, що є однією з основних причин запозичень держави і чим менше розмір доходів державного бюджету країни, тим більше вона буде позичати для покриття дефіциту.

§ рівень інфляції. При високому рівні інфляції національна валюта знецінюється, а позики держави в іноземній валюті автоматично збільшуються, навіть, якщо країна не брала нових кредитів, обсяг державного боргу збільшиться.

§ дефіцит державного бюджету. При збільшенні дефіциту бюджету збільшується і заборгованість держави, і навпаки при меншому дефіциті або ж профіциті державний борг зменшується.

Таблиця 1

Динаміка та структура державного та гарантованого державою боргу України

Показник	2008	2009	2010	2011	2012
Державний та гарантований державою борг, млрд. грн.	189,4	301,6	432,3	473,1	515,5
Державний борг, млрд. грн.	130,7	211,7	323,5	357,3	399,2
Структура, %	69	70	74,8	75,5	77,44
Внутрішній	44,7	91,1	141,7	161,5	190,3
Зовнішній	86,0	120,6	181,8	195,8	208,9
Гарантований борг, млрд. грн.	58,7	89,9	108,8	115,8	116,3
Стурктура,%	30,99	29,8	25,17	24,48	22,56
Внутрішній	2,0	14,1	13,8	12,2	16,2
Зовнішній	56,7	75,8	95,0	103,6	100,1
Частка державного та гарантованого державою боргу у ВВП,%	26,17	33,02	39,93	36,33	36,58

Аналізуючи динаміку та структуру державного боргу (табл.1), можна виявити стійку тенденцію до зростання – з 189, 4 млрд. грн. у 2008 році до 515, 5 млрд. грн. у 2012 році.

Ця тенденція є негативною, оскільки кошти отримані від державних запозичень фактично спрямовувались на фінансування поточних потреб державного бюджету України або на погашення раніше взятих позичок і не стимулювали розвитку вітчизняної економіки нашої держави.

Якщо говорити про частку гарантованого державою боргу, то вона невеликими темпами зменшується (з 31% у 2008 році до 22,56% у 2012 році), проте її розмір залишається ще значним для сучасного стану економіки України, оскільки викликає додаткові витрати у зв’язку з неплатоспроможністю позичальників.

На основі аналізу структури державного боргу України варто відзначити позитивні зрушення, оскільки в період 2008-2012 років спостерігається зростання частки внутрішнього державного боргу з 34,2 % до 47,67%. Проте частка зовнішнього державного боргу України залишається все ще значною (53,33 %), що несе за собою валютні ризики.

Отже, на основі проведеного аналізу показників державного боргу, можна виділити такі проблеми боргової безпеки як:

швидке зростання обсягів державного боргу як за абсолютною величиною з, так і відносно ВВП;

· переважання зовнішньої заборгованості (52,33%) в структурі державного боргу, що являє собою фактичне вивезення капіталу з країни;

· значні розміри гарантованого державою боргу;

· неефективне використання запозичених коштів – кошти взяті в кредит, держава спрямовує на поточне споживання, а не в інвестиції для розвитку економіки.

Таким чином, можна виділити такі шляхи оптимізації механізму управління державним боргом України:

· зменшення боргового тиску на економіку;

· зменшити граничний рівень державного боргу до ВВП;

· здійснювати видачу державних гарантій лише у виняткових випадках, пов’язаних із реалізацією національних інтересів;

· спрямування державного кредиту на забезпечення розвитку національної економіки;

· зменшення частки зовнішньої заборгованості в загальній частці боргу країни;

· утримувати в економічно допустимих межах обсяг державного боргу.

Література:

1) Закон України “Про Державний бюджет України на 2013 рік” від 06.12.2012р. №5515-VI.

2) Проект Закону України «Про державний борг і гарантований державою борг», реєстраційний номер 8637 від 07.06.2011.

3) Бюджетний кодекс України: за станом на 1 січн. 2011 р. / Верховна Рада України

4) Офіційний сайт Міністерства фінансів України. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.