Ст. Коробова Г.О.

Донбаська Національна Академія Будівництва та Архітектури, Україна

ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Постановка проблеми. В даний час проблема фінансування інвестиційної діяльності носить майже державний характер. Українська економіка диктує необхідність активізації інвестиційної діяльності, що передбачає залучення інвестиційних ресурсів за допомогою відповідних фінансових інструментів та спрямування цих ресурсів на розвиток економічної і соціальної сфери.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед публікацій, що присвячені питанням фінансування інвестицій можна назвати праці Г. Бірман [1], А.С Нешитой [3], В.М Просяник [4], Б.М Шелудько [6] та інші. Але незважаючи на значну увагу до цієї проблеми, можливість залучення додаткових фінансових ресурсів для здійснення інвестування, зокрема на ринку цінних паперів, потребує подальших наукових досліджень.

Мета дослідження. Метою даної статті є вивчення механізму фінансування інвестиційної діяльності на ринку цінних паперів та можливостей знаходження нових джерел фінансових ресурсів для покращення інвестиційної діяльності.

Основний матеріал дослідження. В ході аналізу встановлено, що для розвитку економіки дуже важливою є наявність інвестиційних ресурсів, оскільки саме завдяки їх існуванню забезпечується функціонування фінансового ринку. Його роль полягає у спрямуванні грошових потоків з метою отримання максимальної ефективності від їх використання.

Функціонування ринкової економічної системи в Україні можливе лише за умови зростання ефективності використання інвестиційних ресурсів у формі фінансових, матеріальних, нематеріальних та трудових, які залучаються для здійснення вкладень в об'єкти інвестування. Отже досить актуальними постають питання формування та використання інвестиційних ресурсів.

Більшість вчених, що займаються дослідженням інвестиційних ресурсів звертають увагу на економічний зміст інвестиційних ресурсів, їх класифікацію та джерела формування.

В науковій літературі виділяються наступні види джерел фінансування інвестиційної діяльності: власних, позикових та залучених фінансових ресурсів інвестора; бюджетних інвестиційних асигнувань; безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян [2].

Аналізуючи цю проблему можна зазначити, що існують різні підходи до тлумачення поняття інвестиційної діяльності. Але не дивлячись на розбіжності в визначеннях даного терміну, які зумовлені метою та об’єктом дослідження, вчені-економісти майже одностайно відносять до інвестиційних ресурсів грошові активи та інші види активів, призначені для вкладання в певні об’єкти з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Під інвестиційними ресурсами розуміється капітал у матеріалізованій формі та втілений у засобах виробництва, а також капітал не матеріалізований, що вкладається через інвестиції у засоби виробництва [1].

Фінансові ресурси, зокрема, грошові кошти, в інвестиційній діяльності відіграють найбільшу роль. По-перше, вони можуть трансформуватися у будь-яку іншу форму інвестиційних ресурсів шляхом придбання предметів та засобів праці, інновацій, робочої сили та інших елементів виробництва, а по-друге, тільки грошові кошти дають можливість інвестору вибирати будь-який об’єкт інвестування. Інвестиційні ресурси у вигляді цінних паперів, які вкладаються в об'єкти інвестування, зокрема, у статутний фонд, в Україні майже не використовуються. Інвестиційні ресурси у формі матеріальних, нематеріальних та трудових вкладаються виключно в процес виробництва [3].

Ринок цінних паперів є механізмом, який сприяє укладанню угод між суб'єктами економічних відносин за посередництва цінних паперів. Названий ринок забезпечує створення необхідних умов для стимулювання накопичення та трансформації заощаджень в інвестиції за взаємно прийнятною ціною, максимально можливі обсяги фінансових надходжень до підприємств, гнучкий перерозподіл ресурсів між секторами економіки [4].

Завдання ринку цінних паперів полягає в тому, щоб забезпечити більш повне та швидке переливання заощаджень за ціною, яка влаштовує обидві сторони. Інвестиційний клімат в сучасній Україні є незадовільний, а тому управління інвестиційними процесами в країні є надзвичайно складним, бо інвестиційна діяльність в умовах кризи є слабкою. Протікання інвестиційних процесів, їх характер, інтенсивність та результативність, в також управління ними залежить від інвестиційного клімату, що сформувався в державі, тобто від стану правового, фінансового, соціально-економічного та суспільно-політичного середовища в її межах, яке зумовлює ту чи іншу ступінь привабливості для інвестицій.

За даними Національної комісії цінних паперів та фондового ринку впродовж січня - березня 2013 року, у порівнянні з даними за аналогічний період 2012 року, обсяг біржових контрактів з цінними паперами збільшився у два рази. У поточному році цей показник склав 82,66 млрд. грн.

Найбільший обсяг торгів серед усіх фінансових інструментів було зафіксовано з державними облігаціями – 61,11 млрд. грн., або 73,92 % від загального обсягу виконаних біржових договорів, друге місце у загальному об'ємі операцій з цінними паперами посідають операції з облігаціями підприємств – 11,17 млрд. грн., або 13,52 % [5].

Певні показники поточного року на фондовому ринку демонструють несуттєве зменшення порівняно з аналогічними періодом минулого року, що пов'язано із впливом зовнішніх факторів на роботу ринку та корелюється із загальною ситуацією у світі. В той же час, деякі показники демонструють зростання.

В сучасних умовах операції з цінними паперами не набули в Україні належного розвитку. Це можна пояснити рядом причин: по-перше, це дуже низький рівень ліквідності більшості вітчизняних цінних паперів; по-друге, це те, що зараз дуже велике число фірм та підприємств, які знаходяться на межі банкрутства або вже збанкрутували і тобто не мають можливостей здійснювати операції з цінними паперами; по-третє, в Україні зараз дуже високий «індекс зневіри» населення різноманітним фінансовим посередникам багато з яких займалося просто фінансовими махінаціями, так звані «піраміди». Ці три основні причини й обумовлюють той досить низький рівень розвитку українського ринку цінних паперів.

Розвиток ринку цінних паперів розширює можливість розміщення фінансових ресурсів у цінні папери. Тому, ринок цінних паперів виступає одним із джерел фінансування інвестиційної діяльності в країні шляхом залучення заощаджень населення, мобілізації тимчасово вільних коштів підприємств і створення додаткового емісійного капіталу.

Висновки. Отже, функціонування ринкової економічної системи в Україні можливе лише за умови зростання ефективності використання інвестиційних ресурсів у формі фінансових, матеріальних, нематеріальних та трудових, які залучаються для здійснення вкладень в об'єкти інвестування. Україна, маючи проблеми з обслуговуванням зовнішнього боргу, повинна орієнтуватися на внутрішні джерела інвестування. Державна політика у сфері підвищення ефективності фінансування ринку цінних паперів повинна включати єдиний збалансований комплекс заходів, спрямованих на підвищення інвестиційної діяльності на ринку цінних паперів.

Література

1. Бирман Г. Экономический анализ инвестиционных проектов / Г. Бирман, С. Шмидт: под ред. Л.П. Белых ; пер. с англ. – М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1997 - 631 с.

2. Инвестиции: Учеб. пособие / М.В. Чиненов и др.; Под ред. М. В. Чиненова. – М.:КНОРУС, 2007. – 248 с

3. Нешитой А.С. Инвестиции: учебник / А.С. Нешитой. - 7-е изд., перераб. и испр. - М.: Дашков и К, 2008- 372 с.

4. Просяник В. М. Інвестиційні ресурси: теоретичний та практичний аналіз / Просяник В. М. — Харків.: Гриф, 2001. — 80 с.

5. Статистична інформація // Державний комітет статистики України // www.ukrstat.gov.ua.

6. Шелудько Б.М. Фінансовий ринок : навч. посіб. / Б. М. Шелудько. – К. : Знання- Прес, 2002. – 535с.