Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

 

К.е.н. Гузенко О.П., Стародубцева Т.В., Сєдов Р.С.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет»

 

Оцінка сучасного стану результатів інвестиційної діяльності

в Україні

 

 

Економічний стан України на сучасному етапі розвитку пов’язаний з інвестиційними процесами, оскільки саме вони сприяють інтеграції економіки нашої країни у світовий економічний простір шляхом оновлення основних фондів, передачі технологій, переведення капіталів, та впровадження інновацій та управлінського досвіду зарубіжних інвесторів. Політику залучення та використання інвестицій з-за кордону кожна країна визначає самостійно. Це питання є важливим не лише для України, а й для багатьох країн світу.

Сучасна українська  економіка задля її оздоровлення та розвитку потребує активного розширення інвестиційної діяльності. Цей процес полягає у пошуку та залученні надійних інвесторів, які готові у довгостроковому періоді вкладати кошти в важливі ланки економіки України, тим самим забезпечуючи розвиток усієї економічної системи України.

Проте необхідно зазначити, що Україні за період останніх років так і не вдалося позбутися структурних деформацій в повній мірі, тому вона значним чином відстає за багатьма факторами виробничої продуктивності та рівнем добробуту населення від розвинутих країн. В Україні такі галузі, як промисловість, агросектор, потребують залучення капіталу, в першу чергу, для подальшого розвитку. Головний фактор, що впливає на стан економіки України, є енергоємність промислових процесів. Вона визначає собівартість  і конкурентоздатність виробленої продукції. Промислові підприємства  потребують залучення інвестиції також і для модернізації вже наявних потужностей, оскільки після модернізації підприємство не піддається впливу фінансових коливань [3]. 

Як вважають науковці та фахівці, у сфері проектного управління до основних причин послаблення інвестиційної діяльності в України варто віднести: по-перше, недосконалу законодавчу базу та несприятливий інвестиційний клімат; по-друге, недостатній рівень підготовки інвестиційних проектів та інвестиційних програм, що спричинює їх недієвість; а також слабкий розвиток ринку інвестицій та його інструментів в Україні.

Як правило, основу інвестиційної діяльності будь-якої держави визначають за обсягом прямих іноземних інвестицій та за інвестиціями в основний капітал. З метою поглиблення результатів дослідження звернемося до даних Державного комітету статистики України [1] та визначимо зміни, які відбулися із обсягом прямих інвестицій в Україну протягом 2008-2012 рр.

Рис.1. Графічна оцінка динаміки обсягу  прямих інвестицій

в Україну за 2008-2012рр.[1]

 

Аналізуючи показники інвестиційної діяльності за 2008-2012 рр., варто зазначити, що спостерігається зменшення темпів зростання прямих іноземних інвестицій в Україні. Прямі іноземні інвестиції повинні зміцнювати міжнародну інвестиційну позицію України та запобігати  підвищенню показника зовнішнього боргу, проте, якщо розглянути дані, стає зрозумілим той факт, що чиста інвестиційна позиція України поки не досягла позитивного значення.

Разом з тим галузева структура інвестицій в основний капітал є наступною: інвестиції в  промисловість становлять менше половини обсягів всіх інвестицій, а саме 38%, в той час як вартість основних фондів є домінуючою. Разом з тим сільське господарство інвестується лише на 6%, хоча має значний потенціал. Тобто можна зазначити, що вона не є оптимальною. Загальний ступінь зносу основних фондів, тобто за всіма видами економічної діяльності, в Україні на 2012 рік становив 64,7 %. Ступінь зносу в транспортній та в енергетичній  галузях становить відповідно 84,3% та 80%. Це свідчить про майже повну зношеність даних основних фондів. Така критичність показників зносу основних фондів тісно пов’язана з незадовільним обсягом інвестицій у реальний сектор. За допомогою статистичних даних визначимо обсяг залучених інвестицій в основний капітал за 2008-2012 роки. При цьому скористаємося методом графічної оцінки результатів дослідження (рис. 2).

Рис. 2. Графічна оцінка залучених інвестицій в основний капітал

за 2008-2012рр.

 

Кількість залучених інвестицій в основний капітал за 2008-2012рр. має тенденцію до значних коливань. Але слід зазначити, що показник 2012 року має позитивну тенденцію до збільшення, так у 2012 році він склав 38,7%, проте ще не досяг значення докризового періоду, коли у 2008 році він склав 50,4%.

Важливо зауважити, що структура та динаміка інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування показує наступні тенденції. По-перше, власні кошти залишаються основними джерелами інвестування, вони становлять 63,3% від загального обсягу інвестицій у капітал. По-друге, має місце стрімке падіння банківського кредитування з 20,7% у 2009 році до 14,1% у 2012 році. По-третє, іноземні інвестори скоротили вкладання коштів в основний капітал з 3,9% до 1,4% за 20009-2012 рр. Окрім того, Іноземні інвестори віддають перевагу фінансовому, а не реальному сектору економіки.  По-четверте, галузь сільського господарства не представляє інтересу для іноземних інвесторів, які вкладають в неї кошти, а вкладення коштів здійснюється лише на термін до трьох років.

Автори вважають, що необхідним є також визначення місця України за міжнародними економічними показниками на світовій арені для характеристики стану інвестиційної діяльності в Україні. Відповідно до даних Європейського банку реконструкції та розвитку показник обсягу прямих іноземних інвестицій на душу населення в Україні на початок 2010 року склав 1000 дол. США, в той час як у Казахстані – 3 706 дол. США, Польщі – 3 155 дол. США, Румунії – 2 350 дол. США.

Відповідно до даних Всесвітнього банку і Міжнародної фінансової корпорації Україна посідає 152 місце з 183 у загальному рейтингу інвестиційних показників. Таким чином, за останні 3 роки Україна втратила три позиції. За показником якості інституцій, інфраструктури, а також за макроекономічними показниками та економічної стабільності Україна посідає на 82 місці із 134. Індекс корупції у 2012 році для України виборов 118 місце, сьогодні Україна вже посідає за цим показником 146 місце з 180 можливих. За ступенем свободи економіки України, зокрема торгової, фінансової, грошово-кредитної, інвестиційної,  згідно до значення індексу Heritage Foundation Україна займає 169 місце з 179 можливих, для країн Східної Європи це найнижчий показник. Серед лідерів у даному  загальному  рейтингу Всесвітнього банку – Сінгапур, Нова Зеландія, Гонконг та Сполучені Штати Америки. Попереду України стоїть Гондурас – 141 місце,  Словаччина - 42, Білорусія – 58, Польща – 72, Російська Федерація – 120. Україна займає дуже низькі позиції майже за всіма показниками, поступаючись лише тим державам, чий рівень розвитку знаходиться значно нижче за рівень розвитку нашої країни[2].

Проведені дослідження сприяли отриманню наступних висновків. Активізація державної позиції та продуманий контроль є основними умовами для гармонійної реалізації програми інвестиційного розвитку, що сприяє стабільному економічному розвитку, покращенню ділового клімату та залученню іноземних та приватних інвестицій. Доцільно також державі вибрати пріоритетні галузі економіки, які необхідно більш інтенсивно інвестувати. Такими галузями для України є промисловість та сільське господарство, вони мають значний потенціал. Майбутня ефективність інвестиційної діяльності України передбачає використання цих чинників у комплексі.

 

ЛІТЕРАТУРА:

 

1.                 Статистична інформація [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

2.                 Статистична інформація [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.in.ukrproject.gov.ua.

3.                 Наукова та інноваційна діяльність в Україні: стат. зб. [2007] / Держ. Комітет статистики України. – К. : ДП «Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України», 2008. – 361 с.