Економічні науки/6. Маркетинг і менеджмент

Бабчинська О.І.

доцент кафедри менеджменту та адміністрування

Комаров Д.В.

магістр групи МО-61 денної форми навчання

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Формування ефективних управлінських команд

Останнім часом вчені і спеціалісти у сфері менеджменту говорять, що продуктивність праці залежить не тільки від умов праці, а й від того, чи працює колектив підприємства як команда, тому різні форми командного групового управління є предметом пильної уваги науковців. Основна причина настільки явно вираженого інтересу очевидна. Висока динамічність технологічних, економічних і соціальних процесів вимагає радикального перегляду таких понять, як "управління" та "організація". Керівники та власники сучасних підприємств усвідомлюють, що економічний успіх залежить не тільки від наявності сировини, доступних інвестицій та ефективних технологій, а й від того, наскільки на підприємстві розвинена політика управління персоналом, тому однією із таких політик є організація управління підприємством за допомогою створення високоефективних управлінських команд.

Передумовою формулювання мети цієї статті, її гіпотез і змісту стало вивчення та узагальнення досліджень таких відомих зарубіжних і вітчизняних учених різних галузей науки, як М. Белбін, Веттен Д. А., М. Геллерт, Р. Кропп, К. Новак, Г. Паркер, Пейро Х. М., К. Фопель. Різні аспекти діяльності команд вивчалися російськими дослідниками Т. Грабенко, Єгоршиним А. П., Г. Сартан, Тідором С. Н., Д. Фроловим, Файбушевичем С. І. та ін. Окремі аспекти формування команд на матеріалі діяльності українських організацій досліджували В. І. Барко, Карамушка Л. М., М. Коваленко, Ложкін Г. В., Максименко С. Д., Л. Слободянюк та ін. Вони показали, що формування управлінських команд на підприємстві є необхідною умовою життєдіяльності підприємства, але мало розкритими питаннями залишилися характерні відмінності управлінських команд від звичайних команд, ефективність формування управлінських команд.

Метою цієї статті є формування критеріїв відмінностей управлінських команд від звичайних та ефективність формування управлінських команд.

Команда – це невелика кількість людей (найчастіше 5 – 7, рідше до 15 – 20), які поділяють цілі, цінності і підходи до реалізації спільної діяльності та приналежність свою і партнерів до цієї групи. Крім того, члени команди мають взаємодоповнюючі навички, беруть відповідальність за кінцеві результати, здатні виконувати будь-які внутрішньогрупові ролі [1].

Управлінська команда – це група впливових осіб компанії, створена на тривалий або короткий час для допомоги власнику в прийнятті та реалізації рішень, що стосуються діяльності всієї компанії [2]. Управлінська команда формується за ознакою довіри, рівноправності і професіоналізму. Однак не варто вважати, що всі учасники управлінської команди мають той же статус, що й основний керівник. Так, у них достатньо повноважень для прийняття управлінських рішень, але по своїй суті жоден з них не управлінець у певному сенсі. Вони помічники керівника.

Отже, головна відмінність управлінської команди від звичайної полягає в наділенні членів управлінської команди повноваженнями, які мають вкрай важливі функції щодо діяльності підприємства загалом. Члени управлінської команди підпорядковуються лише власнику підприємства, і рішення щодо звільнення їх з посади приймає сам власник. Члени управлінської команди мають доступ до майже будь-якої інформації, що стосується діяльності компанії, оскільки члени звичайної команди інформуються керівниками відділів і знають лише загальноприйняту інформацію. Однак, узагальнюючи теоретичні доробки і практичний досвід, можна виділити основні ознаки ефективної роботи команди:

1) задовольняються особисті інтереси членів команди;

2) успішно здійснюється взаємодія в команді;

3) забезпечується рішення поставлених перед командою завдань;

4) створюється неформальна і доброзичлива атмосфера;

5) члени команди прислухаються один до одного;

6) завдання обговорюються із залученням усіх учасників;

7) висловлюються як власні ідеї, так і почуття;

8) конфлікти і розбіжності присутні, але виражаються і центруються навколо ідей і методів, а не особистостей;

9) група усвідомлює, що робить, рішення ґрунтується на згоді, а не на голосуванні більшості.

Підсумовуючи викладене, можна зробити такі висновки: сильна управлінська команда – запорука ефективної діяльності будь-якої структури, тому питанням формування управлінської команди приділяється велика увага. У команді протікають складні соціально-психологічні процеси, отже, ефективність її роботи залежить від правильної політики керівника та від того, наскільки він уважний до свого персоналу.

Література:

1. Гамага О. О. Внутрішньогрупові відносини як регулятор успішної діяльності управлінської команди / О. О. Гамага // Актуальні проблеми психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. акад. С. Д. Максименка. – К., 2012. – С. 54–61.

2. Карамушка Л. М. Технологія формування конкурентноздатної команди / Карамушка Л. М., Філь О. А. // Технології роботи організаційних психологів. навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. та слухачів ін-тів післядиплом. освіти / за наук. ред. Л. М. Карамушки. – К. : ІНКОС, 2012. – С. 85–110.