Аношкін В.В., к.т.н., доц.Кузьміна О.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Оптимізація асортименту сучасного підприємства

Традиційно при формуванні асортименту торгового підприємства для прийняття рішення про його доповнення або скорочення приймається до уваги тільки фактор прибутковості окремої асортиментної одиниці. Попит на продукцію часто є невизначеним, оскільки підприємство немає повної інформації про смаки та вподобання споживачів. Часто на практиці маємо ситуацію коли особа, що приймає рішення, може вказати лише діапазон зміни величини попиту на продукцію використовуючи знання про ринки збуту продукції, а не конкретні його числові значення. Тому необхідна модель оптимізації виробничої програми підприємства, яка б враховувала невизначеність попиту на продукцію підприємства. Отож, наводимо модель виробничої програми підприємства, із гнучкими граничними обмеженнями попиту матиме наступний вигляд:

, , (1)

, . (2)

Тобто, особа, яка приймає рішення (ОПР) може вказати діапазон зміни величини попиту на основі знань про ринки збуту продукції. У (1) може змінюватися до , де , причому різним відхиленням від значення приписуються різні межі допустимості (чим більше відхилення, тим менша його міра допустимості). На основі викладеного у моделях 1 та 2, потрібно розв’язати наступні задачі лінійного програмування:

, і ,

Обрати значення і , зважаючи на обмеження:

, де і - встановлюється ОПР.

Далі необхідно розв’язати задачу

,

,

,

.

Одержані результати можна використати для прийняття управлінських рішень, які стосуються планування виробництва на підприємстві, а запропоновану модель можна використовувати для того щоб визначати: шляхи оптимізації виробничого асортименту підприємства, зокрема, які товари необхідно виробляти для збереження структури покупців; як оптимізувати зону обслуговування підприємства, у випадку виключення із асортименту тих тoварів, ознаки яких не задовольняють покупців, або включення тих товарів, ознаки яких їх задовольняють; можливості перегляду асортиментної концепції за умов зміни зoни обслуговування підприємства [2].

Аналізуючи найпоширеніші підходи до роботи з асортиментом, можемо навести класифікацію по трьом групам факторів: чинники класифікації асортименту, чинники, що формують асортимент й чинники, що оптимізують асортимент (рис. 1). [1]

На основі представленого матеріалу, необхідно виділити критерії, які оптимізують асортимент. Система управління асортиментною політикою підприємства є залежною від усіх елементів процесу виробництва, від якості роботи на всіх стадіях відтворення, від ефективного використання всіх видів ресурсів і інших факторів.

Створення оптимального асортименту і успіх продукту у споживача спирається на ефективне функціонування механізму системи управління асортиментом, під яким нами розуміється послідовна сукупність заходів, форм і методів, за допомогою яких забезпечується основна мета діяльності підприємства в галузі ефективного управління товарним асортиментом.

Рис. 1. Напрямки аналізу ефективності управління асортиментом

Вимоги гнучкості, прогнозованості і зниження ризиків в управлінні асортиментом торговельного підприємства в умовах динамічного ринку дозволяють вести мову про обґрунтованість застосування методик портфельної теорії в сучасній практиці управління асортиментом. Після адаптації у фокусі управління асортиментом такі інструменти дозволяють моделювати і формувати оптимальний асортиментний портфель торгового підприємства і розраховувати прогнозну ефективність при різних сценаріях зміни асортиментного портфеля для його оптимізації.

Література:

1. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.1. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. - 672 с.

2. Цицак В.М. Обчислення перспективного асортименту підприємства на засадах нечіткої вхідної інформації / Вікторія Цицак. - Львів : Інтереко, 2005. – С. 501-508.

3. Расчет регрессионных показателей Бета и Альфа для российского рынка акций [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://stock.rbc.ru/help/indic/beta_desc.htm