Економічні науки\Облік і аудит

К.е.н. Малецька О.І.

Львівський національний аграрний університет, Україна

Проблемні аспекти діяльності Рахункової палати в системі державного фінансового контролю

Основною ланкою державних фінансів є державний бюджет, контроль за використанням коштів якого здійснює Рахункова палата України. Результати проведених нею перевірок свідчать про численні правопорушення у сфері використання бюджетних коштів. Тому дослідження її діяльності є актуальним.

Рахункова палата України є постійно діючим зовнішнього державного фінансового контролю, що будує свою діяльність на основі принципів, законності, плановості, об’єктивності, незалежності та гласності. Вона здійснює «контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені верховної ради України» [3].

З січня 2006 року нова редакція ст. 98 Конституції України [5] розширила повноваження Рахункової палати, у результаті чого вона отримала право здійснювати контроль ще й за надходженням коштів до державного бюджету України. Однак у 2010 році це право було скасовано рішенням Конституційного суду України у зв’язку з порушенням конституційної процедури розгляду та прийняття Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року №2222-IV і повноваження Рахункової палати знову стосуються тільки контролю за використанням коштів державного бюджету України.

Вагому роль у здійсненні державного фінансового контролю відіграють девять територіальних управлінь Рахункової палати України, які були створенні у 2004 році. Проведення ними координованих департаментами Рахункової палати аудиторів законності, ефективності та доцільності витрачання коштів державного бюджету України і державних цільових фондів органами державної влади, установами, організаціями, підприємствами розташованими на відповідній території, дає змогу розширити сферу незалежного зовнішнього державного фінансового контролю Рахункової палати на місцевому рівні, виявляти і акцентувати увагу суспільства на проблемах використання державних коштів, які є на регіональному рівні та мають загальнодержавне значення.

Визначаючи місце Рахункової палати України у системі державних органів зазначимо, що Конституції зарубіжних країн його закріплюють по різному. Одні відносять їх до органів парламенту (Австрія, Угорщина), інші – визначають як самостійний вищий державний орган фінансового контролю (Польща, Болгарія, ФРН) [4].

В Україні повноваження Рахункової палати обмежуються контролем за використанням коштів державного бюджету. Тобто поза ним залишаються надходження до держаного бюджету, надходження і використання коштів місцевих бюджетів, державних цільових фондів, підприємств, що перебувають у державній власності тощо. Водночас слід зауважити, що в Україні на рівні законодавства так і не визначено статус Рахункової палати, як вищого органу фінансового контролю.

Також чинне законодавство не конкретизує засад взаємодії Рахункової палати з органами державного фінансового контролю, які здійснюють контроль за використанням коштів держаного бюджету. Це безумовно негативно впливає на ефективність держаного фінансового контролю.

Негативний вплив на ефективність контролю має й те, що Рахункова палата України немає відповідних повноважень усувати виявлені порушення та притягати до відповідальності винних власними процесуальними засобами. Відповідно до Закону України «Про Рахункові палату» її повноваження у цій царині спрямовані лише на повідомлення відповідних органів про виявлені порушення задля вжиття заходів з їх усунення [5].

З метою підвищення ефективності здійснення рахунковими палатами контрольних повноважень законодавством деяких держав встановлено адміністративні санкції у вигляді штрафу за невиконання їх рішень, перешкоджанню проведених перевірок, неявку без поважних причин свідків тощо. Такий підхід цілком закономірний - Рахункова палата є незалежним органом фінансового контролю, який не може бути віднесений до жодного з гілок влади, а тому може наділятися владно-розпорядчими функціями.

Таким чином, для підвищення ефективності державного фінансового контролю доцільно розширити повноваження Рахункової палати України, а саме щодо здійснення контролю за: надходженням коштів до державного бюджету; надходженням і використанням коштів місцевих бюджетів України, державних цільових фондів і підприємств, що перебувають у державній власності. Також вважаємо за необхідне посилити незалежність Рахункової палати від органів, як виконавчої, так і законодавчої влади та підвищити ступінь впливовості її висновків і рекомендацій через надання права звертатися до судових органів із заявою про призупинення всіх видів платіжних і рахункових операцій за рахунками державних установу разі виявлення фактів нецільового використання ними коштів державного бюджету та з позовами в інтересах держави про скасування незаконних актів підконтрольних об’єктів, а в окремих випадках – застосовувати адміністративні санкції у вигляді штрафів.

Література:

1. Барабаш Ю.Г. Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 / Ю. Г. Барабаш. – Харків, 2004. – 20 с.

2. Конституція України : Закон України № 254к/96-ВР від 28.06.1996р. [Електр. Рес.] // Законодавство України. – Режим доcтупу : http://zakon4.rada.gov.ua

3. Мельничук В.Г. Незалежний державний фінансовий контроль в Україні та досвід зарубіжних країн / В.М.Мельничук // Фінансовий контроль. – 2002. - № 2. – С. 36.

4. Про внесення змін до Конституції України : Закон України № 2222 від 8.12.2004р. – [Електр. Рес.] // Законодавство України. – Режим доcтупу : http://zakon1.rada.gov.ua

5. Про Рахункову палату : Закон України № 315/96-ВР від 11.07.1996р. із змінами і доповненми станом на 01.01/2013 p. [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доcтупу : http://zakon4.rada.gov.ua/l