к.п.н.Лобачева І. Ф., Фролова І.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Бенчмаркінг як інструмент підвищення конкурентоспроможності підприємства

Актуальність дослідження. За умов глобалізації світових ринків підприємства різних галузей економіки повинні одночасно підвищувати якість своєї продукції, знижувати витрати на її виробництво та пропонувати достатньо диференційовану продукцію з метою якнайкращого задоволення існуючого попиту. Одним з ефективних інструментів, що надає можливість підприємству постійно нарощувати продуктивність, покращувати якість своєї роботи, бути попереду своїх конкурентів, є бенчмаркінг. Cуб’єкти господарювання мають здійснювати спеціальні дослідження, проводити збір інформації та порівняння своєї діяльності з діяльністю кращих підприємств у галузі.

Останні дослідження науковців. В Україні грунтовних досліджень бенчмаркінгу практично не проводиться. Методологія проведення та розкриття сутності бенчмаркінгу частково досліджена в працях вітчизняних авторів: Ашуєва А.М., Грещака М.Г., Коцюби О.С., Дубовика О., Козак Н.О., Меренюк Т.В., Пахомова С.Б., Прищепи В.А., Фещур Р.В., у той час як чимало закордонних науковців досліджують цю проблему: Кубушкин Н.И., Бенделл T., Боулкр I., Годсталт П., Р. Кемп, С. Міллер, Дж. Прескотт. Разом з тим, в науковій літературі недостатньо висвітлено проблему управління конкурентоспроможністю виробництва внаслідок використання підходів бенчмаркінгу, що особливо актуально для економіки нашої країни.

Метою дослідження є обґрунтування доцільності розвитку бенчмаркінгу в Україні, як інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Основна частина. Фактично бенчмаркінг – це альтернативний метод стратегічного планування, в якому завдання визначаються не від досягнутого, а на основі аналізу показників конкурентів. Технологія бенчмаркінгу поєднує в єдину систему розробку стратегії, аналіз конкурентів та галузевий аналіз.

Бенчмаркінг на сучасному етапі – це процес виявлення, дослідження, запозичення та адаптації передового досвіду підприємств однієї галузі, а також підприємств інших галузей з метою розвитку [1, с. 135].

Основну увагу бенчмаркінг приділяє проблемам дослідження причини того, як інші підприємства працюють вдаліше. Основний зміст та мета бенчмаркінгу полягають в ідентифікації відмінностей з порівнюваним аналогом (еталоном), визначення причин цих відмінностей та виявлення можливостей щодо вдосконалення об'єктів бенчмаркінгу. Об'єктами бенчмаркінгу можуть бути: методи, процеси, технології, якісні параметри продукції, показники фінансово-господарської діяльності підприємств (структурних підрозділів). Досліджуючи виробничі процеси, методи чи технології виробництва і збуту продукції, головну увагу приділяють пошуку резервів зниження витрат виробництва та підвищенню конкурентоспроможності продукції. За допомогою цього інструменту контролінгу можна визначити цільові параметри діяльності підприємства, яких потрібно дотримуватися, щоб забезпечити його стабільну конкурентоспроможність [2, с. 436].

Бенчмаркінг дає можливість виявити еталонні результати діяльності підприємств однієї галузі з метою прийняття оптимальних рішень щодо розвитку підприємств та переймання найкращих методів їх роботи. В Україні проведення бенчмаркінгу унеможливлюється внаслідок закритості всієї внутрішньої інформації. Неможливо провести порівняльний аналіз структури та динаміки витрат підприємств-конкурентів.

Існує декілька видів бенчмаркінгової діяльності. Вони відрізняються за складністю завдань, що ставляться (прості і складні), за спрямованістю (внутрішня і зовнішня), за рівнем, на якому передбачається проводити бенчмаркінг (стратегічний і операційний). Яким чином компанія використовує бенчмаркінг, залежить від поставлених перед нею цілей, стадії її розвитку і стану галузі, тобто її основних конкурентів.

Бенчмаркінг дозволяє зрозуміти як працюють передові компанії та допомагає визначити напрямки зменшення витрат виробництва, оптимізації їх структури, підвищення прибутковості для обґрунтування вибору стратегії діяльності підприємства. Однак, процес бенчмаркінгу на вітчизняних підприємствах ускладнюється недостатністю розвитку інформаційних маркетингових систем та відсутністю центрів бенчмаркінгу.

Висновки. Якщо врахувати те, що ринок є системою, яка постійно та динамічно розвивається, то, з метою забезпечення стабільної конкурентоспроможності суб'єкти господарювання мають здійснювати безперервний бенчмаркінг, який необхідний для того, щоб на даній основі забезпечити виявлення та запровадження інновацій та нововведень, які б дали змогу підприємству постійно підвищувати свою конкурентоспроможність.

Бенчмаркінг є дуже корисним інструментом, якщо існує потреба у перегляді внутрішньої ефективності діяльності та визначення нових пріоритетів діяльності. Зіставлення показників ефективності дає можливість визначити вразливі та раціональні сторони діяльності підприємства у порівнянні конкурентами-лідерами у визначеній галузі. А це, в свою чергу, дозволяє виявити незаповнені ринкові ніші та вийти на потенційних партнерів.

Список використаних джерел

1. Пахомов С.Б. Международный маркетинг, опыт работы зарубежных фирм. / С.Б. Пахомов. – М. : Анкил, 2003.

2. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання : навч. посіб. / О.О. Терещенко. [Електронний ресурс]. – К. : Вид-во КНЕУ, 2003. – 554 с. – Режим доступу: http://bib.convdocs.org/docs/37/36959/conv_1/file1.pdf