Хоменко А.С., к.е.н. доцент Даценко Г.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Особливості пільгового оподаткування в Україні

Актуальність. Практика використання податкових пільг без належного законодавчого і наукового тлумачення ускладнює податкову систему і стає на заваді ефективності розвитку податкових відносин. Особливої актуальності ця проблема набуває у зв’язку з прагненням України побудувати прозорий та ефективний механізм пільгового оподаткування.В державному регулюванні економіки податкові пільги відіграють значну роль. Вони є альтернативою субсидій, дотацій та інших окремих інструментів пільгового кредитування. Завданням податкових пільг є рівність в галузі оподаткування, виходячи з матеріального становища суб'єкта оподаткування.                                                

Метою дослідження є визначити суми податків та зборів, які не підлягають сплаті до бюджету у зв'язку з отриманням суб'єктами господарювання податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України. Також мета статті проявляється у дослідженні  теоретичних  основ  та практичних  аспектів  використання  податкових  пільг  для  забезпечення економічного зростання  в Україні.

У вітчизняній науковій літературі проблеми пільгового оподаткування висвітлені не досить широко. Серед вітчизняних науковців та практиків, які досліджували ці питання, доцільно виділити праці А.М. Соколовської,                     В.Б. Захожая, І.В. Косарчук, І.О. Луніної, П.В. Мельника, Т.І. Єфременко,     Я.В. Литвиненка. Вагомий внесок у розробку  теоретичних  основ  пільгового  оподаткування  внесли такі зарубіжні  вчені як: А. Лаффер, А. Пігу, А.Селдон, Г.  Халлер,  К.Макконел, Й.  Шумпетер, М. Уейденбаум, Ф. Ноймарк та  ін.

Можливості застосування податкових пільг в Україні регламентуються різними законодавчими і нормативно-правовими актами. Відповідно до Податкового кодексу України податкова пільга -  передбачене  податковим  та  митним законодавством  звільнення  платника  податків  від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та  збору,  сплата  ним  податку  та збору  в меншому розмірі за наявності підстав. Підставами для надання податкових пільг є  особливості, що   характеризують   певну   групу  платників  податків,  вид  їх діяльності,  об'єкт  оподаткування  або  характер   та   суспільне значення здійснюваних ними витрат[1]. Пільги зменшують податковий тиск на платників. Податкова пільга має різно­манітні форми і будується для кожного податку з ураху­ванням пріоритетів національної фіскальної політики.              

Згідно даним Світового банку, податкові пільги мають низку позитивних та негативних властивостей. До позитивних ознак податкових пільг можна віднести можливість: заохочення участі приватного сектора в соціальних програмах; прийняття рішень приватним сектором, а не урядом;

зменшення державного контролю за використанням пільг. До негативних ознак належать їх потенційна неефективність та необ’єктивність, зокрема: зменшення податкової бази, а отже й можливостей для скорочення податкової ставки; ускладнення податкового законодавства; функціонування податкових пільг поза межами бюджетної системи; створення регресивнішої системи оподаткування. В цілому надання податкових пільг часто спрямоване на вирішення певних соціальних завдань (наприклад, підтримка соціально незахищених верств населення), стимулювання певних видів економічної діяльності (наприклад, інвестиційних процесів та інноваційної діяльності, сільськогосподарських виробників), економічного зростання, в т. ч. в окремих галузях. Разом з тим введення податкових пільг не завжди супроводжується економічною або соціальною ефективністю їх надання.[6]

Досвід країн з ринковою економікою у галузі податків показує, що раціональність та ефективність надання податкових пільг головним чином залежить від правового й економічного механізму їх застосування. По-перше, склад і розмір податкових пільг підлягають обов’язковому законодавчому закріпленню. По-друге, єдиною умовою їх впровадження має бути цільове використання. В останні роки в багатьох країнах світу спостерігається тенденція до зростанняподаткових витрат у вигляді застосування податкових пільг, особливо тих, які спрямовані на вирішення завдань у галузі освіти, охорони здоров’я, житлової сфери, пенсійного забезпечення, використання

енергозберігаючих технологій, а також розвитку певних секторів економіки.

Правове ре­гулювання пільг здійснюється на рівні податкових законів, які встановлюють засадні принципи надання пільг пев­ним категоріям платників, а також на рівні підзаконних актів, що визначають конкретні пільги для конкретних суб'єктів опо­даткування.                                                                  

Законодавство про оподаткування в якості пільгових суб'єктів виділяє категорії платників, а не окремих юридичних чи фізичних осіб, тобто виділяє певну однорідну групу платників податків, що характеризується конкретною ознакою, на підставі якої і формується пільговий податковий режим. Усі інші платники податків визначають об'єкт оподаткування, обчислюють податкову базу і суму податків у повному обсязі згідно з встановленими законодавством загальними правилами. 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обліку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг" необхідно здійснювати облік податків, що були не сплачені до бюджету у зв'язку із отриманням податкових пільг, і є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.

В Україні застосовується найпоширеніший у світі порядок оподаткування, за яким функції нарахування і сплати податку покладаються на платника податку, тому конкретні суми належних і отриманих податкових пільг розраховуються, як правило, безпосередню платниками в розрізі видів податків і пільг.

Однак застосування системи пільг для стимулювання економічного розвитку можливе лише в разі дотримання принципів оподаткування та створення оптимальної податкової системи. Зокрема, в Україні необхідним є дотримання принципів рівності і справедливості, стабільності, гнучкості, прозорості, узгодженості та системного підходу. Оскільки доходи бюджету України, в основному, формуються за рахунок податкових надходжень, то в цьому аспекті актуальним є аналіз стану пільгового оподаткування, так як пільги безпосередньо впливають на обсяги податків і зборів.

Однією з проблем оподаткування в Україні є існування системи пільг майже з усіх податків і зборів, що з одного боку, не є достатньою мірою стимулюючим важелем для розвитку тих напрямків підприємництва, що цими пільгами користуються, а з іншого – створила нерівномірне податкове навантаження на суб’єктів господарювання [3]. Деякі науковці вважають, що якими б не були масштаби податкового регулювання (зокрема через надання податкових пільг), не можна створювати ситуацію, за якої податок забезпечував би надходження менше 10 % власних потенційних можливостей. Що стосується ПДВ, то більшість учених негативно ставиться до пільг ПДВ, оскільки вважають їх несумісними з логікою функціонування цього податку [4]. ПДВ є найбільш ефективним видом податку з обігу, тому сьогодні він є обов’язковим елементом податкової системи абсолютної більшості країн з різним рівнем економічного розвитку. Водночас, в Україні цей податок став одним із чинників охолодження економіки. Український уряд надмірно сконцентрований на фіскальному потенціалі ПДВ, тому будь-які зміни до порядку його нарахування чи сплати ведуть до посилення фіскального тиску на підприємства. У свою чергу, вітчизняний бізнес проявляє значну активність щодо мінімізації сплати ПДВ, знаходячи все нові прогалини у законодавстві чи лобіюючи численні ініціативи щодо податкових пільг та преференцій. У кінцевому підсумку, ПДВ перетворився на податок, що не задовольняє ні уряд, ні підприємства.               

 Згідно Податкового кодексу України звільнені від оподаткування ПДВ: операції соціального змісту (постачання легкових автомобілів для інвалідів, постачання реабілітаційних послуг інвалідам, постачання послуг з харчування та облаштування на нічліг та надання інших соціальних послуг бездомним громадянам тощо); послуги закладів освіти і науки (постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами; оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт тощо); послуги державних органів, охорони здоров’я і культури, а також культові послуги (постачання послуг із доставки пенсій, грошової допомоги населенню, постачання релігійними організаціями культових послуг, надання послуг з реєстрації актів громадянського стану тощо); операції виробничого змісту (постачання продуктів дитячого харчування, постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом, постачання лікарських засобів тощо) [5]. Крім того, окремо визначені пільги по ПДВ для сільськогосподарських підприємств у вигляді спеціального режиму оподаткування, а також велика чисельність тимчасових пільг.

Хоча обсяг податкових пільг з податку на прибуток не є значним у порівнянні з ПДВ, у Податковому кодексі України запроваджено низку потенційно дієвих інструментів, що дають можливість задіяти стимулюючий потенціал оподаткування прибутку підприємств. Так, тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 р. звільняються від оподаткування:

- прибуток суб’єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг у готелях категорій ― п’ять зірок, чотири зірки і три зірки, у т. ч. новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд;

- прибуток, отриманий від діяльності підприємств легкої промисловості, крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині;

- прибуток підприємств галузі електроенергетики від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії;

- прибуток підприємств суднобудівної промисловості;

- прибуток підприємств літакобудівної промисловості,;

- прибуток підприємств машинобудування для агропромислового комплексу [5].

Разом із отриманням податкових пільг суб'єкти господарювання зобов'язані виконувати наступні вимоги:

-  необхідність окремого обліку доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування;

-  зобов'язання складати Звіт про суми податкових пільг. Даний Звіт подається за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. На підставі Звіту органами Державної податкової служби ведеться облік податкових пільг [3].

-  умова цільового використання вивільнених коштів стосовно конкретної пільги та відповідальність за нецільове використання чи не використання з обумовленою метою.                                                                                                          

У разі не використання платником податку залишків вивільнених коштів станом на 1 квітня року, що настає за періодом звільнення від обкладення податком на прибуток підприємств, передбачені перехідними положеннями Податкового кодексу України, його податкові зобов'язання із зазначеного податку за I квартал такого року підлягають збільшенню на суму залишку[6]. На сьогодні податкові пільги вважаються суперечливим інструментом державного регулювання економіки, користуватися яким треба  дуже обережно, так як вони викликають негативні наслідки. Такі як викривлення у розподіл ресурсів, створюючи переваги для одних видів економічної діяльності перед іншими і впливаючи тим самим на відносні ціни; призводять до ускладнення податкового законодавства; спричиняють збільшення адміністративних витрат, пов'язаних із контролем за дотриманням податкового законодавства; спричиняють нерівномірний розподіл податкового тягаря і посилюють, таким чином, несправедливість в оподаткуванні; надають  отримувачам пільг незалежно від ефективності їх господарської діяльності переваги у конкурентній боротьбі та спонукають тих суб'єктів господарювання, які позбавлені пільг, шукати інші способи зменшення податкових зобов'язань чи ухилятися від податків як єдиного способу покращання своїх конкурентних позицій.

Висновки. Аналіз теоретичних і практичних аспектів надання податкових пільг свідчать про складність їх використання як регулятора соціально-економічних процесів. Існує потреба в удосконаленні чинного механізму пільгового оподаткування та узгодження його з принципами рівності і справедливості, ефективності і раціональності. Таким чином, незважаючи на спільність цілей, податкові пільги мають відмінностями в механізмі своєї дії, який залежить від того, на зміну якого елементу структури податку (предмета оподаткування, податкової бази, окладний суми) спрямована пільга.

Особливо слід відзначити, що формування множинності податкових режимів, висловлених у літературі, породжує різноманітні можливості ухилення від сплати.

Для більш ефективної системи пільгового оподаткування необхідно здійснити ряд заходів: здійснити перегляд закріплених у нормативних актах податкових пільг; виробити їх системну концепцію; встановити належний контроль за встановленням податкових пільг та їх реальним здійсненням.

 Література:

1.                Податковий кодекс України [Електронний ресурс] : Кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17.

2.                Азарова М. Я. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. /кол. авторів [заг. редакція, М. Я Азарова]. - К. : Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України, 2010. - 2389 с.

3.                Прокопенко В.   Пільговики з податку на прибуток отримали звіт про використання вивільнених коштів / В. Прокопенко // Все про бухгалтерський облік. - 2012. - №4. - С. 35-38

4.                Тарангул, Д. О. Пільги в системі податкового регулювання України [Текст] / Д. О. Тарангул // Науковий вісник національного університету ДПС України. – 2011. – № 4 (39). – С. 85-95.

5.                Зленко І.В. Напрями використання податкових пільг для забезпечення економічного зростання в Україні : [Електронний ресурс]. -  Режим доступу : http: // dspace. uabs. edu. Ua / bitstream / 123456789 / 6174 /1 / 176 _ zlenko. Pdf

6.                Косарчук В. І. Місцеві податки і збори [Текст] / В. І. Косарчук // Вісник податкової служби України. – 2012. – № 19. – С.