Аспірант Матюшенко О.І.

Харківський національний університет архітектури та будівництва, Україна

Аналіз тенденцій розвитку вітчизняної металургійної галузі

Металургійна промисловість визначається як базова структуро формуюча галузь промисловості, що забезпечує конструктивними матеріалами потреби економіки та є основою для розвитку машинобудування та будівельної інфраструктури.

Структурно металургійний комплекс складається з чорної та кольорової металургії, що являють собою сукупність пов’язаних між собою галузей та стадій виробничого процесу від добутку сировини до випуску готової продукції [1].

Чорна металургія - галузь важкої промисловості, до якої відносяться підприємства з видобутку та збагаченню рудної та нерудної сировини, з виробництва чавуна, сталі, прокату, феросплавів та виробів подальшого переділу.

За даними Світової асоціації сталі починаючи з 2003 р. щорічний приріст виробництва сталі у світі складав 7%-9%, у 2008-2009 рр., в період світової фінансової кризи , виробництво сталі скоротилося на 8%. Після 2009 р. зростання світового виробництва сталі склало 14% та досягло позначки 1 518 299 тис.тон. на рік, що більше ніж у 2002 р. на 68%. Зазначена статистика є свідченням того, що чорна металургія є однією з провідних галузей світу, динаміка показників якої демонструє сталий розвиток.

Чорна металургія також є базовою галуззю національної економіки України, що робить значний внесок у виробництво валового національного продукту, зовнішню торгівлю і приток валюти до бюджету країни, про що свідчать статистичні данні.

Отже, в середньому частка чорної металургії в ВВП країни становить близько 7% ( рис.1).

Рис. 1 Динаміка ВВП України та частки металургійної галузі в ВВП України, за даними [3]

Дані рис.1 свідчить про поступове зростання долі промислового виробництва в ВВП країни до 2006 р., коли внесок промисловості України у формування ВВП склав 29%, чорної металургії 9% відповідно. Після 2006 р. спостерігається тенденція до зниження долі промислового виробництва в ВВП країни до 21% у 2012 р. (зниження на 8% від 2006 р.). Чорна металургія в свою чергу за той же проміжок часу втратила 3%.

Одну з провідних позицій виробників чорних металів Україна займає і в світі. Відповідно до даних Світової Асоціації Сталі [2] найбільшу питому вагу у 2012 р. у загальному виробництві займає сталь та прокат (36% та 34% відповідно), виробництво чавуну складає 26% і найменше у світі виробляється труб - лише 3% від загального обсягу виробництва.

Отже, згідно динаміки світового виробництва сталі у країнах світу у 2012 р. Україна посідає 10 місце в рейтингу країн-виробників сталі та входить до десятки країн - світових лідерів. Виробництво сталі в Україні у 2012 р. порівняно з 2002 роком зменшилася на 3% (1 075 тис. тон), але ситуація у світі змінилася кардинально. За 9 років питома вага виробництва сталі у Китаї збільшилася з 20% до 45%, зробивши Китай беззаперечним світовим лідером у виробництві металу. Інші країни в свою чергу втратили свої позиції, так США скоротило виробництво на 6%, Німеччина втратила 2%.

У світовому виробництві прокату положення України аналогічне – Україна посідає 10 місце у рейтингу за даними 2012 р., виробляючи 18 199 тис. тон. прокату у рік. Виробництво прокату в Україні за 10 років скоротилося на 31% або на 8 204 тис.тон., в той час коли виробництво прокату у світі за той самий проміжок часу збільшилось на 639 022 тис. тон або на 77%. Здебільшого таке суттєве підвищення обсягів виробництва відбулося за рахунок Китаю, темп росту виробництва прокату якого склав 494%.

Третє місце у світовому виробництві чорних металів займає чавун. У світовому виробництві чавуну Україна посідає 7 місце, виробляючи 28 500 тис. тон чавуну в рік за даними 2012 р. Виробництво чавуну в Україні у 2012 р. порівняно з 2002 р. майже не змінилося (ріст 3%), в той час коли виробництво чавуну у світі за 10 років збільшилось на 501 287 тис. тон або на 82%. Здебільшого таке суттєве підвищення обсягів виробництва відбулося за рахунок Китаю, темп росту обсягів виробництва чавуну якого склав 385% .

Таким чином, з огляду на проведений аналіз можна зробити висновок, що до беззаперечних лідерів виробників чорного металу в світі відносяться Китай, Японія, США, Росія, Україна, Німеччина, Південна Корея, Бразилія та Індія. Однак не всі з наведених країн можна віднести до головних постачальників чорного металу на світовому ринку.

За даними Світової Асоціації Сталі [2], в якій наведено статистику рейтингів країн експортерів чорних металів у світі за період 2002-2010 рр., структура головних експортерів металу за 9 років зазнала значних змін. Так, якщо у 2000 р. Японія експортувала 28 500 тис. тон сталі, та посідала перше місце у рейтингу країн-експортерів, то в 2008 році експортуючи 36 900 тис. тон Японія поступається Китаю, що виробляє на експорт майже вдвічі більше, а саме 56 300 тис. тон.

Україна в рейтингу країн-експортерів сталі займає стабільне 4 місце до 2009 року. В 2010 році Україна змістилася на 6 місце, наростивши експорт лише на 8%, в той час коли Китай збільшив експорт до 48 млн.тон на рік, посівши 1 місце у рейтингу.

Отже, з огляду на світову статистику, можна зробити висновок, що галузь чорної металургії України є експортно орієнтованим виробництвом. Про це також свідчить структура внутрішнього споживання та експорту продукції галузі (рис.2).

Рис. 2 Структура внутрішнього споживання та експорту продукції галузі чорної металургії України, за даними [3]

За даними рис.2, у 2002 р. лише 25% від реалізованої продукції галузі чорної металургії було спожито у межах держави, 75% було експортовано. Поступово з 2002 р. починається зростання внутрішнього споживання чорних металів та виробів з них в Україні і в 2007 р. 37% від реалізованої продукції було спожито в межах держави. Стрімке зниження внутрішнього споживання у 2008-2009 рр. (до 31% та 32% відповідно) було спричинено декількома факторами, а саме:

- падіння виробництва у галузях економіки, що формують основний попит на металопродукцію;

- скорочення попиту на металопродукцію у будівельній галузі

- зниження платоспроможності промислових підприємств внаслідок збільшення кількості збиткових підприємств [4].

Таким чином, з огляду на аналіз можна зробити висновок, що Україна належить до основних виробників та експортерів чорного металу в світі. Відіграючи значну роль на світових ринках, металургійна галузь є пріоритетною і в межах самої держави:

- по-перше, металургійна галузь є однією з найбільших галузей держави, забезпечуючи близько 30% загального випуску промислової продукції країни;

- по-друге, продукція металургійної галузі є основою експорту держави займаючи майже 40% від всього експорту країни, що є найбільшим показником серед інших країн середній показник яких не перевищує 3,2% від загального експорту держави. Така частка в загальному експорті держави дозволяє гірничо-металургійному комплексу країни бути ведучою галуззю української економіки, а підприємствам ГМК успішно конкурувати на світовому ринку, забезпечуючи львину частку валютних надходжень до країни;

- по-третє, металургійна галузь України є соціально значимою для держави адже забезпечує майже 500 тис. робочих місць, є одним з основних джерел наповнення державного бюджету [5].

Все це безумовно свідчить про пріоритетність досліджень, розробок та аналізу саме в цій галузі, адже покращення її стану та забезпечення потенціалу її зростання суттєво вплине на покращення економіки держави в цілому.

Література:

1.Розвиток сектора чорної металургії в Україні / В надзаг.: Світовий банк. – К.: «Міленіум»,2004. – 110 с. - ISBN 966-8063-50-30; 2. Офіційний сайт Світової Асоціації Сталі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.worldsteel.org; 3. Урядовий портал Державної служби статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua; 4. Реструктуризація промисловості України в процесі посткризового відновлення. – К.: НІСД,2011. – 54с.; 5. Металлургия Украины: состояние, конкурентоспособность, перспективы // Зеркало недели, №8, 2010 г.