Топчій Тетяна

Науковий керівник , кандидат економічних наук,доцент Богацька Н.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

Постановка проблеми. У сучасній економічній політиці України одними з найбільш актуальних проблем є стимулювання економічного зростання та створення умов для стабільного та сталого розвитку економіки на підвищення конкурентоспроможності підприємств [1, с. 141].

Конкурентоспроможність підприємства є однією з найважливіших категорій ринкової  економіки і характеризує можливість і ефективністю підпрємствадо  умов  ринкового   середовища.  Сучасна   адаптація  підприємств   до   умовмінливого і нестабільного  середовища повинна проводитися в  ґрунтовному  і  безперервному аналізу діяльності конкурентів, власного ринкового потенціалу і конкурентів.

Аналіз останніх наукових досліджень. Теоретичні та методологічні  аспекти діяльності підприємств в умовах конкурентного середовища,а також методи оцінювання конкурентоспроможності підприємств знайшли  в наукових працях багатьох вітчизняних та іноземних учених-економістів, таких як Г. Азоєв , І. Зулькарнаєв , О. Капліна , В. Павлова, С. Покропивний , Є. Попов , М. Портер , I. Ліфіц , І. Сіваченко , Б. А. Райзберг та інші.

Метою даної статті є дослідження поняття конкурентоспроможності

підприємства та на основі аналізу наявних методів оцінювання підприємствконкурентоспроможності визначити преваги та недоліки кожного , дослідити фактории впливу та критерії оцінювання конкурентоспроможності підприємстврозробити рекомендації щодо ефективного оцінювання підприємств   та  його конкурентоспроможність , запропонувати заходи для зміцнення конкурентних позицій вітчизняних підприємств на міжнародному ринку.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні проблема підприємства щодо конкурентоспроможності стоїть досить гостро.   Оскільки   в  умовах ринкових  відносин та загострення конкурентної боротьби в лідируючих позиціях  тільки ті залишаються   підприємства, які здатні до швидких змін в організації управління, до постійного оновлення виробництва, впровадження інновацій,постійногополіпшення  якості  та  характеристик  продукції .  Інтенсифікація виробничихв  поліграфії   з  використанням  новітніх  технологій ,  устаткуванн ,   широкогоасортименту  матеріалів  вимагає  постійного контролю  якості щодо виконаннятехнологічних операцій для забезпечення високого рівня задоволення потреб  споживачів  конкурентоспроможної  продукції  [2] . Передовий   закордонний досвід свідчить, що якість, безперечно, є найбільш вагомою складовою конкурентоспроможності, але разом з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значним числом параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар, але і на підприємство, фірму і навіть країну.

Зробимо порівняння методів оцінювання конкурентоспроможності підприємств [5, 283-285]

Порівняння методів оцінювання конкурентоспроможності підприємств

Методи	Сутність і переваги	Недоліки
1	2	3
Методи, які базуються на аналізі порівняльних переваг .	Наявність порівняльних переваг, які дають змогу забезпечити відносно нижчі витрати виробництва.	Не дає змоги адекватно оцінити конкурентні позиції підприємства; Статичність отриманих оцінок; майже не відображає взаємодію виробника продукції з ринком.
1	2	3
Методи, що базуються на теорії рівноваги підприємства та галлу.	Рівновага підприємств не дає Стимулів для переходу на наступну стадію.	Значною мірою відображає об’єктивно лише зовнішні умови роботи підприємства; не характеризує можливості до адаптації.
Методи, побудовані на основі теорії ефективної конкуренції.	Співставлення положень тих, хто входить у галузь, із тими, які є лідерам	Важко визначити кінцеву інтегральну оцінку; наявність значних обсягів розрахунків.
Методи, основані на теорії якості товару.	Продукція порівнюється з параметрами товару-еталона.	Не враховує виробничо-збутової діяльності підприємства.
Матричні методи оцінювання конкурентоспроможності.	Сутністю є побудова матриць та знаходження власної позиції в ній.Дає можливість дослідити розвиток конкуренції в динаміці.	Високоприбутковий портфель є незбалансованим, оскільки збалансований портфель може бути неприбутковим; концентрація на одній зі стратегій.
Інтегральний метод. 1	Обчислюються груповіпоказники для дослідження товар 2	Не надає можливості для глибокого аналізу і виявлення резервів підвищення рівня конкурентоспроможності. 3
Методи на засадах теорії мультиплікатора.	Базується на теорії мультиплікатора. Характеризує ланцюжок послідовних залежностей.	Є достатньо громіздким методом; результати є об’єктивними лише для нетривалого проміжку часу
Метод визначення позиції в конкуренції з точки зору стратегічного потенціалу підприємств.	Аналізується внутрішнє середовище підприємств із метою виявлення переваг та потенціалу для їх розробки.	Важко отримати інформацію для розрахунків; трудомісткий алгоритм;оцінка базується лише на аналізі внутрішніх факторів
Методи, що базуються на порівнянні з еталоном.	Може містити будь-яку кількість показників. Є наочним та комплексним.	Не враховані у склад досліджуваних факторів показники,які характеризують силу і напрям впливу ззовні.

Як підкреслюється в літературі [3, 4], кожна країна, яка досягла успіхів в економіці,заслуговує об’єктивного дослідження, але навіть опубліковані вже результати досліджень дають змогу зробити такі висновки:

1. Кожна країна добивається ефективного економічного зростання по-своєму, насамперед, мобілізацією власних зусиль, вмілим використанням внутрішніх і зовнішніх чинників. Це не означає, що в Україні не можуть бути застосовані без змін будь-які конкретні моделі ринкових механізмів інших держав, оскільки універсальної моделі економічного успіху не існує.

2. Незважаючи на унікальність економічного “прориву“ кожної із країн, можна виділити і загальні чинники, характерні для всіх держав, які досягли суттєвих економічних успіхів після другої світової війни. Це: а) ефективна реалізація світових досягнень НТП; б) економічно і соціально обгрунтоване державне регулювання розвитку країни; в) збільшення участі в міжнародному поділі праці і перетворення експорту товарів та послуг в суттєвий фактор внутрішнього розвитку.

Основні ознаки ідеальної конкурентоспроможної виробничої системи такі [4]:

– мінімальне предметно-матеріальне забезпечення;

– здатність не створювати своєю діяльністю яких-небудь шкідливих або несприятливих наслідків для оточення;

– вміння здійснювати виробництво продукції (робіт, послуг) з найменшими витратами протягом будь-якого потрібного періоду;

– можливість виробляти таку продукцію (надавати послуги), яка відповідає всім тим вимогам якості, кількості, строків, місця і зовнішнім умовам, котрі визначаються замовленнями підприємству, його службам, підрозділам.

Отже,організація світового рівня повинна мати ідеалу виробничу систему, застосовувати сучасні інструменти організаційного розвитку.

Висновки.

Конкурентоспроможність – це реальна та потенційна можливість фірм в існуючих для них умовах проектувати, виготовляти та збувати товари, що за ціновими та неціновими характеристиками є більш привабливими для спожива-чів, ніж товари їх конкурентів. Конкурентоспроможність визначається, з одного боку, якістю товару, його технічним рівнем, споживчими властивостями і, з іншого боку, цінами, встановлюваними продавцями товарів. Крім того, на конкурентоспроможність впливають мода, продажний і післяпродажний сервіс, реклама, імідж виробника, ситуація на ринку, коливання попиту.

Для вітчизняних підприємств доступ на світові товарні ринки можливий лише тоді,коли виробники пропонують споживачу якісну продукцію,оновлюють її та знижують ціни за рахунок упровадження інноваційних технологій та науково‑технічних розробок, тобто за рахунок підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств і продукції.

При  значній  кількості  описаних  у  літературі  методик  проаналізованихметодів   оцінювання   конкурентоспроможності   підприємств  ,  за  винятком матричних, є  статичність  оцінки  конкурентних  позицій  підприємства , які порівнюючи з іншими суб’єктами господарської діяльності, й те, що отримані результати можуть залишатися актуальними лише на короткі проміжки часу. Розроблення методу оцінювання конкурентоспроможності підприємства, що був би позбавлений указаних недоліків, обґрунтування теоретичних і методологічних підходів із метою подальшої розробки системи заходів щодо зміцнення конкурентних позицій підприємств є предметом подальших досліджень.

Література

1. Гаврилюк С. П. Конкурентоспроможність підприємств на ринку туристичних послуг [Текст] : / С. П. Гаврилюк / Дис.канд. екон. наук: 08.06.13/ КНТЕУ. - К., 2013. – 285 арк.

2. Гриценко В.В. Управління якістю продукції як фактор конкурентної позиції поліграфічних підприємств / В.В. Грищенко [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2012-4/Grycenko.

3. Милгром П., Робертс Дж. Экономика, организация и менеджмент.С.-Пб., 2012.

4. Хей Д., Моррис Д. Теория организации промышленности. С.-Пб., 2013.

5. Методичні засади оцінювання конкурентоспроможності підприємств / В. Ю. Самуляк // Україна – ЄС – Європа : нові виклики та модернізація відносин : VII міжнар. наук.-практ. конф. – К. : Вид. Укр. акад. зовнішньої торгівлі, 2013. – C. 283–285.