Сидоренко М.В., студентка факультету менеджменту ВНАУ

Науковий керівник к.п.н., доц., Клочко О.В., ВНАУ

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТОКИ В ОРГАНІЗАЦІЇ

Організація – цединамічна структура, стан якоївизначається як зовнішньоювзаємодією з оточуючимсередовищем, так і внутрішньоювзаємодієюміжїїелементами.

Інформаційнийпотік– цестабільнийрухінформації, спрямованийвідджерелаінформації до отримувача, визначенийфункціональнимизв’язкамиміж ними.Інформаційнийпотікхарактеризується: джереломвиникнення, напрямом, періодичністю, ступенемсталості, структурою, обсягом і щільністю, видом носіяінформації, інформаційноюємністюокремихповідомлень, ступенемвикористання.

В процесіуправлінняінформаційним потоком важливезначеннямаютькоординація та узгодженняосновних характеристик потоку - швидкостіпередачі і прийомуінформації, обсягуінформації та пропускноїздатності каналу передачіінформації. Одиницеювиміруінформаційного потоку є відношеннякількостіобробленоїчипереданоїінформації за одиницю часу (кілобайт/хвилину, аркушів/годину, документів/день тощо).

В залежностівідмісця і напрямкупроходженняінформаційні потоки можуть бути:

-зовнішні - ті, якіфункціонують за межами логістичноїсистеми, абоміжлогістичною системою та зовнішнімсередовищем; вони можуть бути вхідні, вихідні, наскрізні та чисто зовнішні;

-внутрішні - ті, якіфункціонують в межах логістичноїсистеми, вони поділяютьсяна горизонтальні та вертикальні.

Горизонтальнийінформаційнийпотікпов’язуєорганиуправління, якізнаходяться на одному рівні.

Вертикальнийінформаційнийпотікпов’язуєорганиуправліннярізнихрівнів. Вертикальнийінформаційнийпотікможе бути висхідним і низхідним, тобтоспрямованимвідвищестоячихорганівуправління до нижчестоячих і навпаки [2].

Розрізняютьчотиривидиінформаційнихпотоківуорганізації:

1. Обмінміжорганізацією та зовнішнімсередовищем (маркетинг, реклама).

2. Міжрівневийобмінінформацією в організації;

3. Горизонтальнийобмінінформацією;

4. Неформальнийобмінінформацією;

Підвищенняефективностіорганізації та їїоптимізаціяпов’язані з необхідністювикористаннянайбільшефективних форм їїуправління. Застосування таких форм пов’язане з використаннямінформаційного простору організації, склад якоговизначаєтьсяінформаційним ресурсом – інформацією. Основна задача організаціїполягає у ефективному і раціональномувикористанніінформації[1].

Цінністьінформації є головним в системіуправління, тому необхідноприділятиувагуоптимізаціїсистемиінформаційнихпотоків.

У сучасномусвітіхарактерним є постійнезбільшенняпотоківінформації, щонесе у собісуперечливість. Тобто, чимбільшийобсягінформації, тимбільшеможливістьвикористаннякорисноїїїчастини для прийняттяуправлінськогорішення. Але з іншого боку діє закон Парето – згідностатистичнимдослідженням, якщоінформаціязбільшуєтьсявдвічі, їїкорисність становить не більш 20%, а 80%, якізалишилися, не носятькорисного характеру.

Крімважливостівластивостейінформації, важливу роль займаєїїправильненаправлення. Для управлінняінформаційним ресурсом потрібнаорганізаціяінформаційноїдіяльності. Вона здійснюється у наступнихосновнихнапрямках:

- підтримка та розвитокінформаційноїсистемиуправлінняорганізацією;

- виявлення та відбіросновнихджерелінформації;

- прийняттяорганізаційнихрішень;

- аналізінформації, виявленнятенденцій та ін [3].

Для отриманнядодатковихпереваг у діяльностіпідприємстванеобхіднозабезпечитиактивневикористанняінформаційного ресурсу у системіуправлінняорганізації. Переробкаінформаціїформуєзнання про поточний стан виробництва, завдякиякимздійснюєтьсявплив на виробничі, фінансові і адміністративно-господарськіпроцеси. нового напряму у виробництві, формування нового ринку.

Процесуправлінняякийбазується на результатах обробленоїінформації, передбачаєвибір та застосування менеджерам таких дій , які дозволять управлятивідповіднимипідрозділамиорганізації. Результатом такого управління є підтриманнязаданоїефективностівиробничогопроцесу і реалізаціявідповідноїбізнес-функціїорганізації.

Таким чином, для ефективногоуправлінняорганізацією та підвищенняїїефективностіпотрібно не тількивикористовуватиіснуючуінформацію з відповіднимивластивостями, але й застосовуватиметоди, технології та засобипошуку, обробки, розподіленняінформації для використанняїї у прийняттіуправлінськогорішення, з наступноюїїорганізацією і направленням до джерелауправління. Методи за допомогоюякихздійснюютьвідбір та пошукнеобхідноїінформаціївимагаєзастосуваннякваліфікованихпрацівників, фінансовихресурсів та новітніхтехнологій.

Література

1.Васенев К. А. Анализ информационных потоков промышленного предприятия в контроллинге // Управление компанией. – 2003 - №2 – с. 46-56.

2.Матвієнко О.В. "Основиінформаційного менеджменту".-Київ-2004.

3. Меняев М.Ф. Информационные технологии управления: Учебное пособие; В 3 кн. - М.: Омега-Л, 2003. Книга 3: Системы управления организацией – 464 с.