Давидчук Г.М., Третьякевич З.М., Зубова Г.О., Грабар І.В., Татаренко Д.П.

ДЗ «Луганський державний медичний університет»

Стан перекисного окиснення ліпідів та антиокисного захисту у дітей 6-14 років, які хворіють на позашпитальну пневмонію.

         Вступ. Достатньо частою формою поразки органів дихання є пневмонії. Істинна розповсюдженість гострої пневмонії серед дитячого населення України невідома. Але, згідно до експертної оцінки вважають, що захворюваність на гостру пневмонію складає від 4 до 20 випадків на 1000 дітей у віці від 1 місяця до 15 років. Останнім часом в патогенезі пневмоній немаловажну роль відводять мембранодеструктивним процесам, до яких належить перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) [1]. Вплив інтоксикації, інфекції та гіпоксії створює умои для посилення ПОЛ в мембранах, активації ендогенних фосфоліпаз і пригнічення активності ферментів антиокислювального захисту (АОЗ) – каталази (КТ) та супероксиддисмутази (СОД) [2-5]. Робота є фрагментом планової наукової теми кафедри патофізіології Луганського державного медичного університету «Запалення як результат дії бактерій» (№ державної реєстрації 0198U005713).

         Мета дослідження: вивчити стан метаболічних показників у дітей, хворих на гостру пневмонію.

         Матеріал і методи дослідження. Під наглядом знаходилось 259 дітей, хворих на гостру пневмонію (137 хлопчиків і 122 дівчинки 2-14 років), які знаходились на лікуванні у відділенні соматичної вірусної патології Луганської міської багатопрофільної дитячої лікарні №4 з 2001 до 2007 р. Молодшу групу склали 127 дітей (від 2 до 6 років), старшу – 132 (від повних 6 до 14 років). Легкий перебіг пневмонії зареєстрований у 99 дітей, середньотяжкий – у 97, тяжкий – у 63. У молодшій групі легкий перебіг зареєстрований у 48 осіб, середньотяжкий – у 44, тяжкий – у 35; у старшій групі – у 51, 53 та у 28 осіб відповідно. Контрольну групу склали 35 практично здорових хлопчиків та 34 дівчинки 2-14 років, з яких 33 дитини були молодшого віку і 36 дітей старшого.

         Дослідження проводили при надходженні дітей до стаціонару та при виписці. У сироватці крові визначали вміст малонового діальдегіду (МДА), дієнової кон’югації (ДК) ненасичених вищих масних кислот, активність КТ та СОД, вміст ПЦН, ТхВ2, ПГЕ2 та ПГF2б. Статистичну обробку отриманих цифрових даних здійснювали на комп’ютері із застосуванням програмного забезпечення Microsoft Excel.

         Результати дослідження. Активація процесів ПОЛ мала прояв у збіль-

шенні в сироватці крові хворих дітей проміжних та кінцевих продуктів ПОЛ – відповідно ДК та МДА. У гострому періоді легкого перебігу пневмонії рівень ДК у молодших дітей перевищив показник здорових дітей в 1,3 разу, а МДА – в 1,48 разу, тоді як у групі хворих 6-14 років перевищення вказаних метаболітів ПОЛ склало 1,26 разу (р<0,05 в усіх випадках) (табл. 1).

Таблиця 1. Вміст продуктів ПОЛ та активність ферментів системи АОЗ в сироватці крові дітей, хворих на гостру пневмонію, у гострому періоді, M±m.

Показник

Здорові діти

Діти, хворі на гостру пневмонію

Легкий перебіг

Середньотяжкий перебіг

Тяжкий перебіг

ДК, мкмоль/л

46,2±1,7

52,0±2,1

59,98±2,57*

65,29±2,94*

71,96±3,12*

74,05±3,33*

84,87±3,74*

86,97±3,93*

МДА, мкмоль/л

16,4±0,8

20,7±1,04

24,32±0,91*

26,14±1,18*

26,98±1,13*

30,16±1,136*

32,73±1,34*

35,02±1,58*

КТ, мкат/год.*л

20,7±1,6

18,3±0,9

49,98±2,26*

36,91±1,66*

61,79±2,79*

48,07±2,17*

94,33±4,25*

68,19±3,08*

СОД, МО/мг Hb

2,24±0,12

2,17±0,1

3,38±0,16*

2,76±0,13*

4,37±0,21*

3,65±0,18*

6,37±0,31*

5,68±0,27*

Примітки: у чисельнику – діти молодшої групи, у знаменнику – діти старшої групи; * – р<0,05 відносно показників у здорових дітей.

У гострому періоді пневмонії середнього ступеня тяжкості збільшення ДК проти показників у здорових дітей та дітей молодшої групи склало 1,56 разу, МДА – 1,64 разу. У дітей 6-14 років збільшення в крові ДК та МДА склало 1,42 та 1,46 рази. При тяжкому перебігу пневмонії вміст ДК в сироватці крові дітей молодшого віку в гострому періоді виявився вищим показника здорових дітей в 1,84 разу, МДА – у 2,0 рази. У групі хворих 6-14 років аналогічні зсуви склали 1,67 та 1,69 разу. У періоді реконвалесценції концентрації ДК та МДА в сироватці крові дітей знижувались, нормалізуючись після легкого перебігу пневмонії в усіх дітей (табл. 2).

Після середньотяжкого і тяжкого перебігу пневмонії рівні ДК та МДА залишались суттєво збільшеними. Так, у дітей молодшого віку, які перенесли пневмонію середнього ступеня тяжкості, рівні ДК та МДА залишались вищими показників здорових дітей в 1,18 та у 1,2 разу відповідно, тоді як у реконвалесцентів 6-14 років рівень ДК залишився підвищеним в 1,15 разу, рівень МДА – в 1,16 разу (р<0,05 в усіх випадках). Після тяжкого перебігу пневмонії в групі реконвалесцентів молодшого віку перевищення показників у здорових дітей для ДК склало 1,25 разу, для МДА – 1,35 разу, тоді як у групі реконвалесцентів 6-14 років – 1,19 та 1,2 рази.

У гострому періоді пневмонії легкого перебігу у дітей молодшого віку збільшення активності КТ в сироватці крові склало 2,41 рази проти 2,02 рази в групі дітей 6-14 років, а активності СОД – 1,51 та 1,27 рази відповідно (р<0,05 в усіх випадках) (табл. 1).

У гострому періоді середньотяжкої пневмонії активність КТ у молодших дітей перевищувала показник здорових дітей у 2,99 разу, а СОД – в 1,95 разу. Для пацієнтів 6-14 років аналогічні значення склали 2,63 та 1,68 разу відповідно. При пневмонії з тяжким перебігом у гострому періоді активність КТ у дітей молодшого віку виявилась вищою показника здорових дітей у 4,56 рази, а СОД – у 2,84 рази, тоді як у дітей 6-14 років – у 3,73 та 2,62 рази відповідно. У періоді реконвалесценції активність КТ та СОД помітно знижувалась, однак повної нормалізації не відбувалось. Найбільші залишкові зміни ферментів системи АОЗ в періоді одужання зареєстровані в групі дітей, які перенесли пневмонію в тяжкій формі. Так, у дітей молодшої групи в періоді реконвалесценції активність КТ в сироватці крові перевищувала показник здорових дітей в 1,5 разу, після середньотяжкого перебігу – в 1,86 рази. У групі реконвалесцентів 6-14 років аналогічні зміни склали 1,2, 1,3 та 1,42 рази відповідно. Активність СОД в періоді реконвалесценції після легкого перебігу пневмонії у молодших дітей залишалась вищою показника здорових дітей у 1,29 рази, після середньо-

тяжкого перебігу – в 1,4 разу, після тяжкого – в 1,44 рази. У групі реконвалесцентів 6-14 років залишкове перевищення активності сироваткової СОД склало відповідно 1,08, 1,19 та 1,26 рази (табл. 2).

Таблиця 2. Вміст продуктів ПОЛ та активність ферментів системи АОЗ в сироватці крові дітей, хворих на гостру пневмонію, у періоді реконвалесценції, M±m.

Показник

Здорові діти

Діти, хворі на гостру пневмонію

Легкий перебіг

Середньотяжкий перебіг

Тяжкий перебіг

ДК, мкмоль/л

46,2±1,7

52,0±2,1

49,6±2,24

55,9±2,52

54,47±2,31*

59,56±2,68*

57,78±2,56*

61,69±2,78*

МДА, мкмоль/л

16,4±0,8

20,7±1,04

17,74±0,8

22,34±1,01

19,76±0,85*

23,93±1,08*

22,06±0,9*

24,74±1,12*

КТ, мкат/год.*л

20,7±1,6

18,3±0,9

31,17±1,4*

21,9±0,99*

35,54±1,6*

23,83±1,07*

38,47±1,73*

25,92±1,17*

СОД, МО/мг Hb

2,24±0,12

2,17±0,1

2,89±0,14

2,35±0,11

3,13±0,16*

2,59±0,13*

3,22±0,16*

2,74±0,14*

Примітки: у чисельнику – діти молодшої групи, у знаменнику – діти старшої групи; * – р<0,05 відносно показників у здорових дітей.

Висновки. Таким чином, у дітей, хворих на гостру пневмонію, змінюється стан проокислювально-антиокислювальної системи та системи ейкозаноїдів, що характеризується збільшенням у крові продуктів ПОЛ – ДК та МДА, активності КТ та СОД – ферментів АОЗ; ПЦН і ТхВ2 (при превалюванні останнього), ПГЕ2 та ПГF2 (при переважанні першого). Виразність метаболічних порушень залежить від ступеня тяжкості пневмонії. Метаболічні зміни посилюються в гострому періоді пневмонії та зменшуються в періоді реконвалесценції.

Література.

1. Аряев Н.Л. Свободнорадикальное окисление при пневмонии у детей // Педиатрия. – 1984. – №5. – С. 19-25.

2. Гайдаш І.А. Стан метаболічних показників у дітей, хворих на пневмонії // Український медичний альманах. – 2007. – №2. – С. 31-34.

3. Гайдаш І.А. Стан метаболічних показників у дітей, хворих на пневмонії / Збірник наукових праць кафедри педіатрії Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, присвячений пам’яті професора Ю.М. Вітебського «Проблемні питання педіатрії та вищої медичної освіти». – Донецьк: Норд-Пресс, 2008. – С. 63-71.

4. Гайдаш І.А., Козіна С.Ю. Стан перекисного окиснення ліпідів і ферменту системи антиперекисного захисту каталази у дітей, хворих на гостру осередкову пневмонію / Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Новітні підходи до лікування в сучасній медицині». – Ужгород, 2007. – С. 185.

5. Козина С.Ю., Гайдаш И.А., Давидчук Г.Н., Чернявская В.В., Перфильева М.Ю. Перекисное окисление липидов и система антиперекисной защиты у детей, больных острой очаговой пневмонией / Материалы Межгородской конференции молодых ученых «Актуальные проблемы патофизиологии». – Санкт-Петербург, 2007. – С. 106-107.