Педагогічні
науки/2. Проблеми підготовки
спеціалістів
К.т.н. Завгородній С. О.
Викладач-методист Лисак Т. К.
Відокремлений
структурний підрозділ Національного авіаційного
університету Слов’янський коледж Національного авіаційного
університету, Україна
Щодо управління якістю освіти у
вищих навчальних закладах 1-2 рівнів акредитації
Сьогодні
питання доступності та якості освіти є ключовою проблемою не лише освітньої
системи, але й всього суспільного життя. «У сучасних умовах саме освіта є найважливішим стратегічним
ресурсом країни, що визначає динаміку її прогресу і місце серед інших країн
світу в майбутньому»[1].
Сучасна освітня політика держави спрямована на об’єднання
зусиль освітян, концентрацію науково-педагогічних шкіл, педагогічних кадрів у вищих
навчальних закладах із метою приведення українських ВНЗ до європейських норм [2].
Дослідження проблеми організації системи управління якості
освіти належить до найбільш актуальних проблем сучасної теорії освіти. Її
актуальність зумовлена потребами практики, насамперед потребами різкого
нарощування освітнього потенціалу нації, забезпечення конкурентоспроможності
випускників на ринку праці, як всередині держави, так і на міжнародному рівні
(це й ліквідація державного розподілу випускників вузів, плинність ринку праці,
скорочення державного бюджетного фінансування освітньої та наукової діяльності,
зниження мотивації до оволодіння інженерними знаннями та ін..)[3].
Метою
статті є дослідження окремих методів системи управління якості освіти у вищих
навчальних закладах 1-2 рівнів акредитації..
Управління якістю освіти є спрямованим процесом. З одного
боку, воно має забезпечувати якість внутрішніх параметрів процесу і результату
навчання студентів, задоволення їх потреб і сподівань щодо здобуття належної
компетентності і життєво значущих рис особистості. З іншого боку, воно
спрямоване на поліпшення використання ресурсів у забезпеченні якості освіти та
підвищення ефективності функціонування системи освіти взагалі, тобто на її
зовнішні параметри як соціальної системи.
У першому випадку прийняття управлінських рішень ґрунтується
на результатах вивчення рівня засвоєння освіти й чинників, які на нього
впливають. Суттєвим тут стає вибір критеріїв, об’єктивність оцінювання
навчальних досягнень студентів та спроможність порівнювати одержані результати.
Сьогодні більшість українських вузів користуються
традиційною схемою внутрішньої перевірки якості освіти, яка включає наступні
елементи:
Ø наявність затверджених у
встановленому порядку навчальних планів, графіків навчального процесу, робочих
програм з дисциплін;
Ø відповідність змісту
навчальних планів і робочих програм критеріям та стандартам якості вузу;
Ø відповідність розкладу
занять логіці викладання з кожної дисципліни;
Ø відповідність елементів
навчального процесу (лекцій, семінарських, лабораторних, практичних занять
тощо) затвердженим планам та програмам;
Ø комплектність і
достатність методичного забезпечення з дисциплін (конспекти лекцій, методичні
вказівки для самостійного вивчення, для семінарських занять, виконання лабораторних
робіт та інше);
Ø оперативність прийняття
та реалізації коригуючи заходів.
Невід’ємним елементом
управління якості освіти є контроль знань. Він сприяє виявленню рівня знань,
прогалин у тих чи інших підрозділах навчального процесу, дає змогу своєчасно
врегулювати відносини між викладачем і студентом, внести відповідні корективи.
Контроль знань студентів сприяє також встановленню рівня готовності засвоювати
новий матеріал, формуванню вміння відповідально й зосереджено працювати,
користуватися прийомами самоперевірки та самоконтролю, стимулюванню
відповідальності і змагальності студентів.
Одним
із основних методів контролю є планомірне, систематичне спостереження за
навчальною роботою студентів на заняттях та поза ними. Широко використовуються
й такі методи, як усні опитування студентів, контрольне читання карти,
креслення, технічної чи технологічної документації, письмові відповіді на
запитання, пошуково-дослідницькі, творчі завдання, участь у різноманітних
олімпіадах, конкурсах, проектах, грандах, виконання різних завдань і вправ,
тестування студентів, заліки тощо, іспити, як спосіб державного контролю за
роботою викладачів та студентів (впроваджена практика присутності представників
командно-керівного складу вишу на іспитах). Систематично здійснюється контроль
за відвідуванням студентів на навчальних заняттях. Види контролю: попередній,
поточний, тематичний, підсумковий. Функції контролю: контролююча,
навчально-діагностична, виховна. Форми контролю: усна, письмова, пряма,
закодована, групова, індивідуальна, комбінована, самоконтроль. Результати
контролю виражаються в оцінці навчально-пізнавальної діяльності студентів за
модульно-рейтинговою системою.
Важливу роль в управлінні якістю освіти виконує й такий
метод контролю, як атестація. Мова йдеться насамперед про атестацію
педагогічних працівників. Типове положення про атестацію педагогічних
працівників затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від
06.10.2010 № 930 та доповнене певними змінами (№1/9-617 від 10 вересня 2013
року)..
Відповідно до Закону України «Про освіту» педагогічні
працівники підлягають атестації, за результатами якої визначається їхня відповідність займаній посаді, рівень кваліфікації, встановлюється тарифний
розряд, кваліфікаційна категорія , присвоюються педагогічні звання.
Атестація викладачів здійснюється на основі комплексної
оцінки рівня, кваліфікації, педагогічної майстерності, результатів діяльності.
Вона включає в себе низку різних етапів, але важливо, щоб цей процес відбувався
в межах чинного законодавства, демократичних взаємовідносин з дотриманням
принципів гласності, масовості, системності, об’єктивності.
Атестація
виступає дієвим важелем для вивчення та узагальнення досвіду роботи
педагогічних працівників, спонукання їх до безперервної освіти та корекції
подальшої діяльності з метою підвищення фахової компетентності та
результативності роботи.
Отже,
атестація викладачів – важливий засіб підтримки академічних та професійних
стандартів, основна форма державного контролю за діяльністю викладачів з метою
оцінювання реального стану організації та здійснення навчально-виховного
процесу [4].
Наступним методом
управління якістю освіти серед вузів 1-2 рівнів акредитації є діяльність ради
директорів, президії ради директорів, обласних та регіональних методичних
об’єднань. До членів президії ради директорів, зокрема Донецької області,
входять 15 осіб, серед яких – директори базових регіональних навчальних
закладів, голова обласного комітету профспілки працівників освіти і науки,
начальник відділу з питань науки і вищої освіти обласного департаменту освіти і
науки. Очолює раду директор обласного базового технікуму, регулює роботу -
відповідальний секретар ради директорів, заступник директора з
науково-методичної роботи зазначеного
технікуму. Відповідні структурні підрозділи створені в кожному регіоні.
Основними напрямками роботи обласного та регіональних базових вузів 1-2 рівнів
акредитації є:
Ø пропаганда кращого
досвіду й інноваційних пошуків педагогічних колективів вищих навчальних
закладів 1-2 рівнів акредитації області, формування творчого духу змагання;
Ø створення банку
інноваційних технологій;
Ø складання та оформлення
навчально-методичних комплексів відповідно до Наказу №384 від 29.03.2012 року,
ОПП, ОКХ та стандартів України;
Ø складання засобів
діагностики – третьої складової стандартів освіти.
Отже,
вищезазначені структурні підрозділи керують та координують діяльність усіх вищих навчальних закладів
1-2 рівнів акредитації, спрямовують їх зусилля на реформування системи вищої
освіти та підвищення її якості, приведення її до світового рівня розвитку.
Ще одним
методом управління якістю освіти для авіаційних закладів є гармонізація норм
законодавства та стандартів України з нормами законодавства та стандартів ЄС в
галузі цивільної авіації. Навчальні заклади, які завершили цей процес, отримали
Сертифікат Європейського стандарту Європейського Агенства з безпеки авіації (EASA) Part-147. Цей Сертифікат
схвалення організації з підготовки до технічного обслуговування та
екзаменування дає право навчальним закладам здійснювати базову підготовку
студентів з авіаційних спеціальностей на підготовку інженерно-технічного персоналу
на тип повітряного судна за Європейським стандартом. Після закінчення вишу
студенти отримають не тільки диплом Міністерства освіти і науки України, а й
сертифікат Європейського зразку Part-147 для здійснення технічного обслуговування вітчизняної
та зарубіжної авіаційної техніки.
Частина з
процедури системи якості підготовки полягає у наступному:
Ø Метою системи якості є
гарантування того, що весь персонал, який задіяний до підготовки в обсязі
схвалених курсів, виконує свої завдання у відповідності до прийнятих стандартів
освіти, встановлених з метою підтримання вимог чинних нормативно-правових актів
та вимог Part-147.
Ø Система якості підготовки
у навчальному закладі є системою, яка передбачає внутрішні перевірки якості та
незалежне спостереження за дотриманням у процесі підготовки вимог нормативних
документів і робочих стандартів. Незалежне спостереження виконує керівний
персонал організації Part-147.
Ø Аудит виконується шляхом
відвідування занять, проведення тестових перевірок, приймання екзаменів керівником
з проведення екзаменів спільно з керівником якості.
Ø План проведення
комплексних перевірок якості складається з перевірки якості та розкладу
перевірок. Розклад є динамічним та дозволяє робити аналізи та висновки, якщо
з’являються тенденції або відхилення від Part-147.
Ø Керівник з якості складає
річний план аудитів, затверджує його у відповідного керівника.
Ø Розроблена система аудиту
гарантує, що всі комплексні перевірки виконуються незалежним персоналом у
відношенні функцій, процедур, процесів та результатів діяльності, що
перевіряються.
Ø Звіти за результатами
аудитів використовуються для покращення процесу підготовки.
Ø Незалежний аудит
базується на вимогах, що стосуються організації з підготовки персоналу з ТО.
Загальний перелік питань грунтується на вимогах Part-147 та Part-66.
Ø Незалежні аудити
проводяться раз на рік, який здійснюється без попередження.
Ø Аудитор після виконання
перевірки надає запит, щодо виконання корегуючи дій для кожної невідповідності,
що була виявлена під час аудиту.
Ø Внутрішні аудити процесу
підготовки виконуються аудитором за розпорядженням керівника з якості згідно з
річним планом аудитів.
Ø За результатами аудиту
оформлюється звіт і надається відповідальному керівнику, який контролює
усунення виявлених невідповідностей.
Ø Комплексна перевірка
якості роботи інструкторів, екзаменаторів та експертів з оцінювання практичних
навичок передбачає перевірку проведення теоретичних та практичних занять екзаменів,
практичної підготовки[5].
Слов’янський
коледж НАУ отримав зазначений сертифікат й зараз втілює його можливості в
життя.
Таким чином,
процес управління якістю освіти має бути підпорядкованим підвищенню
педагогічної майстерності викладача, його науковому та педагогічному зростанню.
Розглянута
тема є перспективною і потребує подальшого дослідження..
Література
3.Мультиверсум. Філософський альманах. – К.: Центр
духовної культури. -2006. - №52. – С.3.
4.Галкін С. Г., Гайманова Т. Г., Харахорін В. В
Атестація вчителя: управлінсько-методичний супровід. Методичний посібник. –
Донецьк: Витоки, 2009. – 110 с.
5. Керівництво організації з підготовки до
технічного обслуговування. Видання 1.Слов’янськ, 2012, С. 45-51.