Науковий керівник: Лаврик-Слісенко Людмила Петрівна

^{Науковий керівник:
Лаврик-Слісенко Людмила Петрівна}

^{Автор: Маздор Анна
Анатоліївна - студент}

^{Кременчуцький національний
університет ім. Михайла Остроградського, Україна}

Можливість у навчанні за кордоном

Кожного року десятки тисяч молодих українців постають перед питаннями: Куди піти навчатись? Яку освіту отримати? Чи буде можливість працевлаштуватись за спеціальністю? Чи буде заробітна плата достойною? Чи буде фахівець після отримання освіти конкурентним на ринку праці, який стрімко змінюється в сучасному глобалізованому світі?Система вищої освіти європейських країн на відміну від української складається з трьох рівнів:

бакалаврат, який триває 3,5 - 4 роки, після отримання диплому бакалавра вважається, що фахова освіта завершена і працівник може починати працювати за обраною спеціальністю, володіючи всіма необхідними знаннями та навичками;

магістратура, яка триває 1,5 - 2 роки, після її завершення фахівець отримує додаткові спеціальні знання, право викладати низку дисциплін, безпосередньо пов'язаних з спеціальністю, навики наукової діяльності;

докторантура, яка триває 2 - 3 роки, і після її завершення та захисту докторської дисертації докторант отримує звання доктора філософі (PhD) та може викладати в ВНЗ чи використовувати свої наукові знання в повсякденній діяльності.

У коледжах та університетах Сполучених Штатів Америки наразі навчаються тисячі студентів з усіх країн світу, в тому числі й з України. Не дивлячись на те, що освіта там платна, приблизно 50% з них навчаються практично безкоштовно, отримавши різноманітні гранти та стипендії, які надаються як урядовими та неурядовими організаціями, так і самими навчальними закладами. Такі відомі університети, як Гарвард, Стенфорд, Йель допомагають оплачувати навчання практично 85% своїх студентів. Моментом, що спантеличує більшість української молоді, яка бажає навчатися в США, є відмінність процесу вступу до американського вищого навчального закладу порівняно з українським. Там не потрібно писати ніяких вступних іспитів, немає певного прохідного балу та ін., необхідно лише заповнити відповідні анкети он-лайн та відіслати їх на адреси бажаних університетів разом з певною невисокою стандартною платою.

На чому ж базується процес відбору кандидатів? Спеціальна комісія перечитує усі подані анкети та приймає рішення про зарахування чи незарахування на основі співставлення:

оцінок (з урахуванням типу школи; гарною ідеєю є також додавати рекомендації вчителів),

балів за стандартизовані тестування (найпрестижніші університети вимагають написання тесту SAT I, II - Scholastic Aptitude Test - де перевіряється знання англійської мови та математики, але більшість з них приймають від іноземних студентів і бали за тест TOEFL - Test Of English as a Foreign Language),

позашкільної/позауніверситетської діяльності (враховується досвід роботи, членство у різноманітних організаціях, волонтерська робота та ін., для американських університетів та коледжів цей момент, до речі, є досить важливим).

Звання Сполучені Штати заслужили завдяки тому, що саме в цій державі знаходиться 75% найкращих вищих навчальних закладів світу. Друге місце в цьому рейтингу займає Велика Британія. Освіта в цій державі вважається найпрестижнішою і якісною, завдяки сформованій століттями традиційній системі освіти.

Багато хто віддає перевагу здобувати вищу освіту в Австралії або Нової Зеландії, тому що освіта в цих державах обійдеться дешевше, ніж у європейському чи американському університеті при незмінно високому рівні викладання. До того ж тут відкриваються перспективи отримати громадянства і залишитися на постійне місце проживання.

Згідно опитування сайту "Освітній портал" на форумі, щодо того, у якій країні українські абітурієнти бажають продовжити свою освіту, на другому місці після України, опинилась Польща, яка вже декілька років поспіль користується великою популярністю серед майбутніх студентів з України, та продовжує їх завойовувати.

Незважаючи на безліч відмінностей, що існують в освітній системі різних держав, у всіх зарубіжних університетів є загальні, основоположні принципи навчання. Наприклад, англо-саксонська система освіти передбачає три етапи: бакалавр, магістр, доктор наук. При цьому, щоб отримати ступінь бакалавра на деякі спеціальності, необхідно мати стаж роботи за професією. Відповідно, час навчання збільшується.

Вступити до закордонного університету можна, як правило, з 18 років. Слід мати на увазі, що однієї наявності атестата про середню освіту, здобуту у вітчизняній школі, буде недостатньо. Майбутньому студентові необхідно буде пройти спеціальні підготовчі курси, які існують при самому університеті, визначених коледжах або ж відкриті у великих мовних школах.

Основна відмінна риса зарубіжної освіти полягає в тому, що їх система більш повно враховує інтереси учнів і передбачає наявність більшої кількості практичних і спеціалізованих дисциплін у порівнянні з теоретичними заняттями. Крім цього, за кордоном студенти в основному працюють самостійно, а семінари побудовані на дискусіях та обговореннях між студентами вивченого матеріалу. При цьому у кожного студента є свій персональний наставник, завдання якого допомогти студенту розібратися в новому матеріалі. Всі іспити складаються письмово.

Навчання закордоном - це ті знання, які допоможуть з іншого боку подивитися на життя, бути конкурентноспроможним на сучасному ринку праці одразу ж після випуску з навчального закладу. Це - досвід, який змінює життя кожного, хто його отримав. І найголовніше - закордонний диплом на додачу до українського є суттєвою перевагою при влаштуванні на роботу в більшість великих українських та міжнародних фірм.

Використана література:

1. http://www.osvita.org.ua/abroad/articles/52.html

2. Автор: Ліза Лакатош, джерело: www.myway.in.ua

3. За матеріалами сайту http://shkolazhizni.ru