Студентка І курсу Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова Борисовська А. О.

Кандидат педагогічних наук Комогорова М. І.

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Україна

Використання ігор на уроках англійської мови в початкових класах

У наш час все більше розширюються зв’язки України із зарубіжними країнами й інтерес до вивчення англійської мови невпинно зростає.

У молодшому шкільному віці відбувається поступова зміна провідної діяльності, перехід від ігрової діяльності до навчальної. При цьому гра ще зберігає свою провідну роль. Виходячи з цієї особливості, гра повинна стати основою для розвитку в учнів навичок навчальної діяльності.

В цьому випадку гра виступає, як позитивна мотивація – тобто бажання займатися, потреба у цьому, інтерес. Без неї усі зусилля батьків чи вчителів будуть приречені на невдачу: дитина або не вчитиметься, або вчитиметься лише для того, щоб не карали, внаслідок чого знання будуть поверхневими.

За допомогою гри розвивається інтерес до вивчення іноземної мови та відбувається перше зіткнення з мовним світом іншої країни. За допомогою гри легше зосередити увагу учнів, залучити їх до активної роботи.

Дидактичні ігри можуть:

• бути тільки в словесній формі;

• поєднувати слово й практичні дії;

• поєднувати слово й наочність;

• поєднувати слово і реальні предмети.

Структурні складові дидактичної гри — дидактичне завдання, ігровий

задум, ігровий початок, ігрові дії, правила гри, підбиття підсумків.

Дидактичну гру можна використовувати на різних етапах уроку: введення в іншомовну атмосферу, вивчення нового матеріалу, закріплення, перевірки знань, умінь, навичок, для підведення підсумку уроку.

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання ряду вимог:

1.     Готовність учнів до участі в грі.

2.      Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3.      Чітка постановка завдання гри. Пояснення гри — зрозуміле, чітке.

4.      Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

5.      Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

6.      Не можна допускати приниження гідності дитини.

Успіх гри в навчальному процесі забезпечується також умінням вчителя визначити ступінь її необхідності на певному етапі навчання та переконанням, що учні обов’язково досягнуть позитивних результатів.

Слід пам’ятати, що дидактична гра – не самоціль на уроці, а засіб навчання і виховання.

Більшість дослідників вважають, що дидактичні ігри, які проводяться на уроках іноземної мови, можна диференціювати за такими показниками:

а) за змістом і цілями (мовні, мовленнєві);

б) за типом завдань (оперативні, тактичні, стратегічні);

в) за кількістю учасників (індивідуальні, парні, групові, фронтальні);

г) за рівнем складності (прості, складні, моноситуативні, поліситуативні);

д) за рівнем складності інтелектуальної діяльності (ігри на впізнавання, репродуктивні ігри, репродуктивно-варіативні, творчі ігри);

ж) за способом, характером, формою проведення (письмові, усні, рухливі, предметні, функціональні, рольові, імітаційні, ігри-змагання).

Одними з основних напрямків навчання дітей англійській мові є лексикологія, граматика, фонетика та орфографія. Розглядаючи кожен з цих видів учіння окремо, варто зауважити, що лексичні ігри можна використовувати як на етапі введення лексичного матеріалу, так і на етапах його закріплення та активізації. Вони сприяють невимушеному багаторазовому повторенню слів певної теми і, тим самим, запам’ятовуванню їх. Адже просте повторення слів за вчителем є нудним та стомлюючим. Гра ж активізує процеси пам’яті учнів, їх розумову та мовленнєву активність, спрямовану на засвоєння нових лексичних одиниць, створює атмосферу суперництва та співпраці.

В свою чергу, правильна фонетика створює дітям психологічний комфорт в іншій мові. У молодшому шкільному віці діти роблять помилки природно, вдало долаючи їх і таким чином значно швидше навчаючись. В цей період у дітей яскраво виражається здібність до імітації. Англійський методист Г.Пальмер, який надавав великого значення початку вивчення іноземної мови, писав: «Take care of the first two stages and the rest will take care of itself».

Засвоєння фонетичного матеріалу проходить набагато легше та цікавіше за умови використання фонетичних ігор, скоромовок, римувань, в яких повторюється певний звук та відпрацьовується його артикуляція.

Учні, як правило, допускають значну кількість орфографічних помилок у писемному мовленні. Це зумовлено, по-перше, розходженнями в графемно – фонемних системах української та англійської мов та, по-друге, тим, що в англійській мові переважає традиційний принцип написання слів.

На початковому етапі важливо враховувати особливості графемно-фонемних відповідностей англійської мови. Серед труднощів насамперед виділяють буквосполучення, що передають один звук (sh, ch, th, ck, ph тощо), наявність так званих «німих» букв («е» у словах з відкритим складом, у буквосполученнях wh, ght і т. д.), позначення однією буквою різних фонем (буква «s» може позначати звуки [s], [z], [ʃ ]) і, навпаки, один звук може позначатися різними графемами.

Література:

1. Дидактичні ігри як засіб розвитку пізнавальної активності учнів на уроках англійської мови. Мила О. П.

2. Доцільності використання пісень та ігор на уроках англійської мови у початкових класах. Г.П. Духович.