Филологические науки /1 Методика преподавания языка и литературы
Сиротін О.С., старший викладач,
Мішогло М.Г. студентка
Національний
університет біоресурсів і природокористування України
Асортимент доступних технологічних засобів сьогодні надзвичайно великий. В даній статі хотілося б зупинитися на технології навчання аудіювання в процесі викладання іноземної мови.
Навчання аудіювання здійснюється за 3 етапами:
·- предтекстовий;·
- текстовий;·
- післятекстовий.
Предтекстовий
етап:
1. Вступна бесіда, як правило, в режимі
«викладач-студенти», з метою виявлення фонових знань студентів. Під час
вступної бесіди також можливі:·
зауваження викладача про важливість інформації, що
міститься в тексті;·
прогноз можливого змісту тексту по його заголовку /
першого пропозицією;· пред'явлення опор (вербальних: ключових слів, зачинів
пропозицій, плану, питань; візуальних / невербальних: картинки, схеми, карти
тощо).
2.Зняття труднощів (мовних / лінгвістичних:
фонетико-лексико-граматичних і змістовних) даного тексту.
3.Пред'явлення студентам установки перед прослуховуванням
тексту.
Таким чином, на предтекстовие етапі виділяються три
найбільш значущих моменти: вступна бесіда, зняття труднощів і пред'явлення
установки. У разі якщо аудіювання виступає як мета навчання іншому виду мовної
діяльності, найчастіше – говорінню, то ці моменти є обов'язковими і від
старанності підготовки та проведення викладачем предтекстового етапу залежить
подальша успішність проведення етапу уроку, на якому проводиться навчання
аудіювання.
Текстовий етап – пред'явлення тексту:
Якщо мета даного етапу уроку – тільки розвиток умінь аудіювання, тобто аудіювання виступає тут
як мета навчання, то текст прослуховується студентами тільки один раз, без
знятих труднощів і відразу після прослуховування тексту проводиться контроль
його розуміння.
Якщо організовується детальне обговорення тексту і
одночасно розвиваються вміння говоріння, тобто, як зазначалося вище, аудіювання
є засобом навчання іншому виду мовленнєвої
діяльності, то текст пред'являється студентам двічі, при цьому перед
другим прослуховуванням необхідно обов'язково змінити установку.
Цікавою є точка зору закордонних методистів на можливу
кількість прослуховувань / передавальний тексту під час уроку: вважається, що
текст може пред'являтися студентам більше 2-х разів, стільки, або навіть
скільки необхідно.
Таке можливо,
якщо текст досить великий за обсягом або дуже важкий для студентів. Нам
найбільш близька традиційна позиція російських методистів: великий за обсягом
текст можна розділити на кілька частин і, відповідно, працювати по частинах, а
рівень тексту повинен відповідати рівню володіння мовою студентами, крім того
текст може бути адаптований викладачем і приділено більше уваги зняттю
труднощів на предтекстовом етапі. Більше 2-х разів пред'являти текст студентам
на уроці навряд чи доцільно. Однак, в будь-якому випадку викладачу завжди
необхідно орієнтуватися в конкретних умовах навчання.
Текст може являти собою повідомлення, опис в пізнавальних
цілях, цікавий зв'язний розповідь, жарт, загадку, тематичне повідомлення,
інструкцію до якихось дій.
І останнє наше зауваження з приводу пред'явлення тексту
стосується установки. Установку можна давати загальну для всієї групи, можна
варіювати по рядах / варіантам, можна, враховуючи диференційований підхід,
давати різні установки різним студентам залежно від їх рівня володіння
іноземною мовою.
Звичайно ж, все це вимагає індивідуального, диференційованого, а простіше сказати, – творчого підходу викладача до планування уроку, що в свою чергу, вимагає від викладача додаткових витрат і часу і сил, але бажання домогтися гарних результатів, дати студентам реальні, міцні знання, як правило, у справжнього викладача «здобуває перемогу» над усіма труднощами як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру.
Післятекстовий етап – контроль розуміння прослуханого тексту.
Всі способи контролю, як правило, можна розділити на 2
великі групи: мовні і немовні. Наведемо приклади:
Немовні способи контролю:·
підніміть руку, почувши;·
підніміть руку, якщо пропозиція не відповідає картинці /
тексту;·
виконайте команди;·
тестування;
·намалюйте, складіть таблицю, схему у відповідності до
змісту тексту;·
розташуйте картинки в потрібній послідовності;
переставте пункти плану в потрібній послідовності;
здогадайтеся, про кого текст;
виберіть (з декількох запропонованих) заголовок до
тексту;
розташуйте дієслова в послідовності, що відбиває розвиток основних подій у тексті.
Як видно з вище запропонованих немовних способів
контролю, майже половина з них може бути використана на початковому етапі
навчання, однак і для середнього та старшого етапів також можна вибрати і
успішно використовувати немовні способи контролю.
Мовні способи:·
дайте відповідь на запитання;
прослухайте і повторіть тільки ті пропозиції, які
відповідають змісту тексту;
розпитайте один одного;
погодьтеся або заперечьте;
складіть пропозиції, що не відповідають змісту тексту, і зверніться до одногрупників;
відгадайте: загадку, про кого, про яке місто,
письменника, літературного героя, книзі, країні, йде мова;·
виберіть (з декількох запропонованих) підходящі
прислів'я, поясніть свій вибір;
придумайте заголовок до тексту;·
складіть план;·
закінчите пропозиції;·
у чому різниця між щойно прослуханих і раніше прочитаним
текстами;·
у чому різниця між текстом і картинкою;
у чому різниця між двома мікросхемами;
запишіть ключові слова для переказу;
порівняйте зміст тексту з фактами з власного життя;
зробіть висновок;
доповніть зміст тексту іншими відомими вам фактами;
· знайдіть фразу, що не підходить за змістом;
· розташуйте пропозиції в логічній послідовності;
· що було до ..., що сталося в наслідку;
·придумайте свій варіант завершення тексту;· Зробіть
вибірки з прослуханого: що, де, коли, хто, який, що робив? тощо;
· сподобався чи ні, чому, добре це чи ні, чому?;
· поясніть, доведіть, чому, як, навіщо? тощо;·
переказ тексту: фронтально, по
ланцюжку, в парах (різні варіанти: горизонтально, вертикально, змінного
складу), “сніжний ком”.
Діяльність викладача при навчанні аудіювання:
1. Визначення конкретного завдання з навчання аудіювання (найголовніше для викладача – з'ясувати, чи є аудіювання в даному конкретному випадку метою навчання або засобом навчання іншому виду мовленнєвої діяльності, тобто комунікативний або навчальний аудіювання).
1. Відбір або складання тексту для аудіювання з урахуванням вимог програми, конкретних умов навчання (найголовніше умова – рівень володіння мовою учнями) і інтересів учнів. Іноді потрібно часткова адаптація тексту вчителя.
2. Текст може бути невеликим, що складається з декількох пропозицій, і призначатися для розвитку певних механізмів аудіювання (слухової пам'яті, антиципації, здогадки, осмислення і т.д.).
4. Аналіз можливих труднощів (лінгвістичних / мовних, змістовних) даного тексту.
5. Визначення умов пред'явлення тексту (за допомогою ТЗ або безпосередньо, з голосу вчителя або незнайомого голосу, за розгорнутими опорами або без опор).
6. Визначення підготовчої роботи на предтекстовом етапі з урахуванням виділених труднощів.
7.Формулювання установки перед прослуховуванням і визначення кількості прослуховувань тексту (одне - або дворазове, що залежить від мети, поставленої викладачем: є аудіювання метою або засобом навчання. Тут вважаємо за необхідне зазначити, що на старшому етапі навчання установка повинна націлювати студентів на розуміння сенсу, а не фактів з тексту), отже, виходячи з вищевикладеного, формулюванню установки необхідно приділити особливу увагу, тому що успішність розуміння тексту студентами багато в чому залежить від неї.
8. Визначення способів контролю розуміння тексту: використання мовних або немовних способів контролю.
Література:
1.
Nunan D. Second
Language Teaching and Learning. – Boston, 1999. —
151с.
2. Елухина Н.В. Обучение
аудированию в русле коммуникативно ориентированной
методики // Иностранные языки в вышей школе. 1989. — №2. — С. 121-128.
3. Зинченко П.И., Репкина Г.В. К
постановке проблемы оперативной памяти // Вопросы психологии. 1964. — №6. —
С.112-114.
4.
Соболева
Н.И. Трудности аудирования лекторской речи // Преподавание русского языка
студентам и специалистам нефилологического профиля: Лингвистика и методика /
Под ред. О.Д.Митрофановой. — М.: Русский язык, 1978. — 123 с.