Філологічні науки/ 6 Актуальні проблеми перекладу

Єфімова К.С.

Миколаївський національний університет

імені В.О.Сухомлинського,Україна

Способи відтворення фразеологічних одиниць

Фразеологічні одиниці (ФО) у мовленні несуть специфічне стилістичне навантаження, та є важливим компонентом загального арсеналу мовних засобів відображення. Дослідження ФО сьогодні стають надзвичайно актуальними в сфері компаративної лінгвістики та перекладознавства, а шляхи їх перекладу є досить складними та проблематичними.

Мета статті – визначити особливості перекладу фразеологічних одиниць.

Суперечливі питання перекладу фразеологічних одиниць набули певної завершеності передусім завдяки працям О.Куніна, С.Власова, Я.Рецкера та інших. Науковці вважають, що для передачі значення ФО в процесі перекладу, потрібно брати до уваги її структурні та граматичні особливості, а також культурологічні аспекти. Завдання перекладача – відтворити цілісний ефект їх функціювання у мові перекладу.

Аналіз джерельної бази довів, що зарубіжні вчені О.В.Кунін та С.Влахов поділяють фразеологічні одиниці на дві групи. До першої групи належать ФО, які мають еквівалент у мові перекладу. Безеквівалентні ФО складають другу групу. Згідно цього Я.Баран, В.Комісаров, І.Корунець, О.Кунін, К.Мартинкевич пропонують перекладати ФО першої групи повним фразеологічним еквівалентом, який схожий за лексичним наповненням і граматичною побудовою на ФО мови оригіналу. Фразеологічні одиниці другої групи, на думку дослідників, слід передавати шляхом калькування, який дозволяє перенести безеквівалентні ФО у мові перекладу при максимально повному збереженні семантики мови оригіналу та створити нове сполучення в мові перекладу, яке копіює структуру вихідної ФО. Науковці розглядають також частковий фразеологічний еквівалент, в якому значення на мові перекладу (МП) адекватно значенню фразеологізму на мові оригіналу(МО), але по образній основі, метафоричності відрізняється від нього [1, 2, 5].

Вчені виділяють фразеологічний аналог (за термінологією болгарського дослідника С.Влахова «відносний еквівалент»), який за змістом, стилістичною характеристикою співпадає з ФО мови оригіналу, але різниться з нею лексичним наповненням і граматичною структурою. Використання відповідності цього типу забезпечує досить високий ступінь еквівалентності. Однак, існують деякі обмеження: 1) необхідно зберегти емоційні та стилістичні значення ФО; 2) слід враховувати стилістичну нерівноцінність деяких аналогових фразеологічних одиниць і їх національне забарвлення [3].

До вищезазначених засобів перекладу ФО С.Влахов також відносить «індивідуальні» еквіваленти. Необхідність в них виникає, коли, не знаходячи в мові перекладу повного еквіваленту, перекладач змушений створювати свою ФО, використовуючи вже існуючі в МП. Близьким до цього є пристосування до контексту вже існуючого фразеологізму шляхом зміни структури, додавання нових компонентів, надання за допомогою фонетичних засобів форми прислів’я та ін. [2].

ФО першої групи також можливо передавати за допомогою калькування, яке є особливо важливим, коли образ, який міститься у ФО, потрібен для розуміння тексту, а заміна його іншим образом не надає достатнього ефекту [5].

У ході наукового пошуку було виявлено контекстуальний спосіб перекладу ФО, сутність якого полягає в використанні своєрідного оказіонального еквіваленту для перекладу ФО тільки в даному контексті [2].

Щодо перекладу без еквівалентних ФО, то вчені пропонують перекладати їх шляхом калькування та відзначають, що цей спосіб перекладу дозволяє максимально повно зберегти семантику МО, оскільки його сутність полягає у створенні нового сполучення в МП, який копіює структуру вихідного фразеологізму [1, 3, 5].

Отже, серед найчастіше запропонованих способів перекладу ФО було виокремлено: дослівний (калькування, використовується для перекладу крилатих фраз), аналоговий (полягає в тому, що в мові перекладу знаходять ФО із таким самим значенням, як і у мові оригіналу), описовий (зводиться до перекладу не самої фразеологічної одиниці, а її тлумачення, пояснення, порівняння, опису.) та еквівалентний.

Література:

1. Баран Я.А., Зимомря М.І., Білоус О.М., Зимомря І.М.  Фразеологія: знакові величини. Навчальний посібник для студентів факультетів іноземних мов. – Вінниця: Нова Книга, 2008. – 256 с.

2. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Международные отношения, 1980. – 340 с.

3. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты), ‒ М.,1990.

4. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. -Вінниця. «Нова Книга», 2001 -448 с.

5. Кунин А.В. О переводе английских фразеологизмов / А.В. Кунин [Электронный ресурс]. — Электрон. текстове данные. — Режим доступа: http:// zhurnal.lib.ru/w/wagapow_a_s/transl/-bookkunin.shtml.