Філологічні
науки/ 6 Актуальні проблеми перекладу
Єфімова К.С.
Миколаївський національний університет
імені
В.О.Сухомлинського,Україна
Способи відтворення фразеологічних одиниць
Фразеологічні
одиниці (ФО) у мовленні несуть специфічне стилістичне навантаження, та є
важливим компонентом загального арсеналу мовних засобів відображення.
Дослідження ФО сьогодні стають надзвичайно актуальними в сфері компаративної
лінгвістики та перекладознавства, а шляхи їх перекладу є досить складними та
проблематичними.
Мета статті – визначити особливості перекладу фразеологічних одиниць.
Суперечливі
питання перекладу фразеологічних одиниць набули певної завершеності передусім
завдяки працям О.Куніна, С.Власова,
Я.Рецкера та інших. Науковці вважають, що для передачі значення ФО в
процесі перекладу, потрібно брати до уваги її структурні та граматичні
особливості, а також культурологічні аспекти. Завдання перекладача – відтворити
цілісний ефект їх функціювання у мові перекладу.
Аналіз джерельної
бази довів, що зарубіжні вчені О.В.Кунін та С.Влахов поділяють фразеологічні
одиниці на дві групи. До першої групи належать ФО, які мають еквівалент у мові
перекладу. Безеквівалентні ФО складають другу групу. Згідно цього Я.Баран,
В.Комісаров, І.Корунець, О.Кунін, К.Мартинкевич пропонують перекладати ФО
першої групи повним фразеологічним еквівалентом, який схожий за
лексичним наповненням і граматичною побудовою на ФО мови оригіналу. Фразеологічні
одиниці другої групи, на думку дослідників, слід передавати шляхом калькування,
який дозволяє перенести безеквівалентні ФО у мові перекладу при максимально
повному збереженні семантики мови оригіналу та створити нове сполучення в мові
перекладу, яке копіює структуру вихідної ФО. Науковці розглядають також
частковий фразеологічний еквівалент, в якому значення на мові перекладу (МП)
адекватно значенню фразеологізму на мові оригіналу(МО), але по образній основі,
метафоричності відрізняється від нього [1, 2, 5].
Вчені виділяють
фразеологічний аналог (за термінологією болгарського дослідника С.Влахова
«відносний еквівалент»), який за змістом, стилістичною характеристикою
співпадає з ФО мови оригіналу, але різниться з нею лексичним наповненням і
граматичною структурою. Використання відповідності цього типу забезпечує
досить високий ступінь еквівалентності. Однак, існують деякі обмеження: 1) необхідно
зберегти емоційні та стилістичні значення ФО; 2) слід враховувати стилістичну
нерівноцінність деяких аналогових фразеологічних одиниць і їх національне
забарвлення [3].
До вищезазначених засобів
перекладу ФО С.Влахов також відносить «індивідуальні» еквіваленти. Необхідність
в них виникає, коли, не знаходячи в мові перекладу повного еквіваленту,
перекладач змушений створювати свою ФО, використовуючи вже існуючі в МП. Близьким
до цього є пристосування до контексту вже існуючого фразеологізму шляхом зміни
структури, додавання нових компонентів, надання за допомогою фонетичних засобів
форми прислів’я та ін. [2].
ФО першої групи
також можливо передавати за допомогою калькування, яке є особливо важливим, коли образ, який
міститься у ФО, потрібен для розуміння тексту, а заміна його іншим образом не
надає достатнього ефекту [5].
У ході
наукового пошуку було виявлено контекстуальний спосіб перекладу ФО, сутність якого
полягає в використанні своєрідного оказіонального еквіваленту для перекладу ФО
тільки в даному контексті [2].
Щодо перекладу без еквівалентних ФО, то вчені
пропонують перекладати їх шляхом калькування та відзначають, що цей спосіб
перекладу дозволяє максимально повно зберегти семантику МО, оскільки його сутність
полягає у створенні нового сполучення в МП, який копіює структуру вихідного
фразеологізму [1, 3, 5].
Отже,
серед найчастіше запропонованих способів перекладу ФО було виокремлено: дослівний
(калькування, використовується для перекладу крилатих фраз), аналоговий
(полягає в тому, що в мові перекладу знаходять ФО із таким самим значенням, як
і у мові оригіналу), описовий (зводиться до перекладу не самої
фразеологічної одиниці, а її тлумачення, пояснення, порівняння, опису.)
та еквівалентний.
Література:
1. Баран Я.А., Зимомря М.І., Білоус О.М., Зимомря І.М.
Фразеологія: знакові величини. Навчальний посібник для студентів факультетів
іноземних мов. – Вінниця: Нова Книга, 2008. – 256 с.
2. Влахов С.,
Флорин С. Непереводимое в переводе. – М.: Международные отношения, 1980. – 340
с.
3. Комиссаров В.Н.
Теория перевода (лингвистические аспекты), ‒ М.,1990.
4. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. -Вінниця.
«Нова Книга», 2001 -448 с.
5. Кунин А.В. О переводе английских фразеологизмов / А.В. Кунин [Электронный ресурс]. — Электрон. текстове данные. — Режим доступа: http:// zhurnal.lib.ru/w/wagapow_a_s/transl/-bookkunin.shtml.