Філологічні науки/ Актуальні проблеми перекладу

Сергеєва О. О.

Національний технічний університет «КПІ», Україна

Способи перекладу фразеологізмів

Фразеологічні одиниці становлять значну частину словника будь-якої розвиненої мови. Одна із головних особливостей фразеологічних одиниць, яка відрізняє їх від вільних словосполучень, є ідіоматичність, коли загальне значення не дорівнює значенню його компонентів, часто це значення не має нічого спільного із значеннями слів, які входять до нього. Тому завдання перекладача в процесі перекладу фразеологізмів - спробувати відтворити ФО з граничною точністю. Проте, складний характер семантики роблять переклад не таким-то і простим. Переносне значення є основним елементом семантики. Фразеологізми можуть мати позитивне, негативне або нейтральне значення. Вони можуть включати в себе деякі слова, які виражають спадщину певного народу, історії та культуру, а також потребують особливого підходу при передачі їх різними засобами. Емоційність фразеологічної одиниці пов’язана з їх експресивністю. Якщо порівняти фразеологічні і нефразеологічні назви лише одного поняття то у фразеологічних на перше місце виступає образність і метафоричність. Але є і інші фактори, що ускладнюють їх переклад.

Найбільш доцільним і виправданим способом перекладу є аналог у мові перекладу.

Для досягнення повноцінного перекладу слід визначити співвідношення між одиницями першо-мови і мови перекладу:

· Фразеологічна одиниця (далі ФО) має у мові перекладу точний (повноцінний) відповідник. Такі значення зафіксовані у словниках (as the crow flies - по прямій, навпростець).

· ФО можна передати мовою перекладу одним із відповідників з певними відступами, доповненнями (заміною компонентів) – (to kill two birds with a stone - одним ударом двох зайців убити).

Дослівний переклад називають калькуванням, йому надають перевагу у тих випадках, коли не можна скористатися іншими прийомами перекладу, зокрема фразеологічними, тобто передати сам фразеологізм зі семантико-стилістичним та емоційним значенням. Цей спосіб є найбільш бажаним. При калькуванні слід звернути особливу увагу на сполучуваність слів (to turn one’s back - показати спину, відвернутися від когось ).

Не знайшовши у мові перекладу нової відповідності перекладач змушений часом вдатися до творення нового слова, а іноді і словосполучення. Індивідуальні ФО, якщо вони перекладені коректно, мають означати звичайні фразеологічні одиниці.

Ще одним способом передачі ФО є зміна структури через додавання нових компонентів. Переклад фразеологізму вимагає знання національної специфіки реалій мови та володіння фразеологічними одиницями рідної мови (to rob Peter to pay Paul – віддячити одному за рахунок іншого). Метафоричний елемент, що часто міститься у ФО не можна дослівно передати у мові перекладу. Вони у більшості випадків мають яскраво виражене національне забарвлення. Це призводить до того, що ФО часто не мають абсолютних відповідників в іншій мові. Тому, однією із головних помилок перекладу ФО є розуміння фразеологізму у мові першотвору як вільного словосполучення із прямим значенням компонентів, що входять до його складу, нерозпізнаваючи його.

Як бачимо, ФО можна передати за допомогою опису, тобто тлумачення, якщо відсутній в мові перекладу еквівалент. Це можуть бути порівняння, описи, пояснення, роз’яснення, тлумачення - засоби, що дають змогу максимально ясно і точно, в короткій формі передати зміст ФО. Однак, такий спосіб не може передати всього емоційно-експресивного відображення реалії першотвору. Цей тип перекладу не має самостійного значення, так як перекладач намагається відтворити ФО за допомогою свого змісту, таким чином, щоб правильно були передані всі елементи тексту в цілому, вдаючись до контекстуального перекладу.

Як і будь-яким лексичним одиницям фразеологізмам притаманна багатозначність (take somebody for a ride): підвезти; взяти на прогулянку; обманути, надути; відвезти кудись і вбити. Багатозначність становить одну із проблем перекладу, проте вона трапляється досить рідко.

В залежності від стилю мови певного тексту, де використовується ФО і беручи до уваги їх природу (літературну, історичну та розмовну) деякі видозміни, нові варіанти та методи перекладу приведені вище можуть бути застосовані перекладачем. Все-таки, мета перекладача завжди залишається єдиною, передати ФО в мову перекладу так, щоб зберегти лексичне значення і де можливо також структурні компоненти і це не завжди можливо і легко. Тому, при перекладі ФО потрібно керуватись порадою досвідчених перекладачів: "Ідіоми треба перекладати в різні способи, залежно від тексту і від самої ідіоми в кожному конкретному випадку" [3; 197].

Вирізняють різні способи перекладу фразеологізмів: калькування або дослівний переклад, словотвір, зміна структури фразеологізму додаванням нових компонентів, описовий переклад фразеологічних одиниць та передавання фразеологізмфі фразеологізмом (знаходження аналогів).

Отже, відтворення фразеологізмів в перекладі здійснюється різними способами, виходячи із тієї ролі, яку вони відіграють, та враховуючи характер самих текстів та цілі перекладу. Те, що є беззаперечно очевидним для носія однієї мови, може бути зовсім незрозумілим для носія іншої мови. Тому переклад таких словосполучень та слів залежить від багатьох факторів: своєрідності сприйняття оригіналу перекладачем, різно-системності мов, відмінностей середовища існування та проживання та ін. При перекладі фразеологізмів рідною мовою, потрібно намагатися підбирати вислови та мовні кліше, які відповідають саме менталітету та культурі мови перекладу.

Література:

1. Бик І.С. Теорія i практика перекладу: [електронний ресурс ]. – Львів: ЛНУ. – 122 с.

2. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу / І. В. Корунець. – Вінниця, 2003. – 445 с.

3. Кундзіч О. Л. Творчі проблеми перекладу / О. Л. Кундзіч. – К., 1973. – 264 с.

4. Cowie A. P. Phraseology: Theory, Analysis, and Applications / A. P. Cowie. – Oxford: Clarendon Press, 1998 – 258 p.

5. Meunier Fanny, Granger Sylviane. Phraseology in Foreign Language Learning and Teaching. Philadelphia, 2008 – 273p.

6. Robinson D. Becoming a Translator. An Introduction to the Theory and Practice of Translation / D. Robinson. – Routledge: London and New York, 2003. – 301 p.