Луценко М.Ю

Науковий керівник д.ф.н., проф. Морозова Л.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Проблема формування національної свідомості українських громадян як фактора розбудови суспільства

Актуальність. На основі класичних праць зарубіжних і вітчизняних політологів, аналізуються проблеми взаємовпливу і кореляції національної свідомості громадян і сучасної політичної ситуації в Україні. Здійснюється спроба витлумачити національно-політичну свідомість як інтегруючу силу, своєрідний, “моральний імператив” поведінки людей в конкретній історико-політичній ситуації.

Питання розвитку української національної свідомості та української нації висвітлюють в своїх дослідженнях науковці В.Андрущенко, А.Бичко, М.Вівчарик, В.Горський, Я.Грицак та інші.

Національна свідомість визначається як сукупність соціальних, економічних, політичних, моральних, етичних, філософських, релігійних поглядів, норм поведінки, звичаїв і традицій, ціннісних орієнтацій та ідеалів, в яких виявляються особливості життєдіяльності націй та етносів.

Національна самосвідомість - це "відносно стійка, усвідомлена, що переживається як неповторна, система уявлень індивіда про себе як про представника певної нації" (А.С. Баронін).

Конкретний зміст та якість національної свідомості визначають характер суспільного життя через мету, мотиви, способи і форми діяльності людей, а також вольову складову, яка відображає здатність людей перебороти труднощі заради досягнення того що є мотивом і метою. Злети і падіння національної свідомості безпосереднім чином впливають на злети і падіння суспільства, його занепад і перспективи.

Основними складовими національної свідомості виступають:

- сприйняття оточуючого світу та ставлення до нього;

- усвідомлення національно-етнічної належності;

- ставлення до історії та культури своєї національно-етнічної спільноти;

- ставлення до представників інших націй і національностей;

- патріотичні почуття та патріотична самосвідомість;

- усвідомлення національно-державної спільності.

Для буття нації важлива не тільки наявність певних особливостей в культурі чи політичній історії, а й те, в чому самі люди вбачають свою особливість, свою відмінність від інших націй. Це самоусвідомлення має дуже важливий складник - певні ціннісні орієнтації і волю, тобто діяльне утвердження себе як колективної „особистості” [2, с. 872].

Розвиток соціальних, політичних, культурних, економічних процесів в Україні багато в чому залежить від історичних передумов. Єдність і неперервність історичного процесу реалізується в просторі й часі, а субстратом цієї єдності є культура.

Формування національної свідомості відбувається під впливом культури, традиції, однак цим справа не обмежується. Український етнічний тип відрізняється від інших: антропологічними особливостями, тобто фізичною будовою тіла, психофізичними рисами, які проявляються в народному характері, психології, складі сімейних і суспільних відносин. Унаслідок впливу природних умов території, на якій проживав український народ, утворилось народне самовідчуття, яке відрізняє українця від людини іншої національності.

Перш за все необхідно зазначити, що національна свідомість є дієвим фактором змін не тільки в окремих спільнотах, але й державотворення в цілому. Наявність такого зв’язку підтверджена світовою історією як в минулому так і нині.

Засобами поширення національної ідеї можуть стати наукові видання, науково-популярні та публіцистичні статті у періодичних виданнях, лекції, семінари, конференції в ВНЗ та науково-дослідницьких інститутах під час проведення занять у навчальних закладах.

Національна свідомість - визначальний фактор розбудови суспільства, а формування національної свідомості - одне з найголовніших завдань.

Серцевиною національної свідомості є національна ідея, суть якої складають моральні чесноти. Усвідомлення і втілення національної ідеї в життя - найважливіша передумова прогресу України.

Формування національної свідомості здійснюється в процесі безперервної, систематичної робота в сім’ї, школі, ВНЗ, на виробництві. Від того наскільки ми зрозуміємо це і зробимо це частиною нашого життя, залежить майбутнє українського народу, майбутнє нашої держави.

Література:

1.Савицька О.В. Етнопсихологія.- К.: видавництво «Каравелла»- 2008.- 365с.

2. Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, В. Лісовий. - К.: Смолоскип,

2000.-872с.

3.Кресіна І. О. Національна свідомість: сутність, основні складові та рівні

Функціонування / Нова політика, 1998. - С. 12 - 19.