Право/4.Трудове право і право соціального забезпечення

Репетун М.С.

Інститут права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету, м.Запоріжжя

Проблеми зайнятості населення в України

В сучасних умовах розвитку економіки особливої уваги набувають проблеми ефективної зайнятості населення України, створення ринку робочої сили і запобігання масового безробіття. Ринок праці посідає центральне місце серед інших ринків.Однією з найскладніших соціально – економічних проблем є формування національного ринку праці. На сьогодні найбільш гострою серед соціально – економічних проблем в Україні є проблема безробіття. Безробіття у нашій країні набуло масового характеру і складає реальну загрозу для державного та суспільного благополуччя, відбувається зростання напруги на ринку праці, рівня та тривалості безробіття, поширюється розвиток вимушеної неповної та неформальної зайнятості, нелегальна трудова міграція тощо. Отже, проблема соціальної захищеності та зайнятості населення є вкрай актуальною для суспільства та держави.

Проблемами зайнятості та розробкою шляхів вирішення проблеми безробіття в Україні займалися такі відомі науковці, як А. Бабаскін, Д. Богиня, Я. Безугла, П. Василенко, В. Венедиктов, І. Веселяк, С. Дріжчана, В. Жернаков, С. Іванов, Г. Кондратьєв, О. Магницька.

Основні проблеми ринку праці у нашій державі пов’язані зі зростанням тривалості періоду безробіття, збільшенням кількості громадян, які шукають роботу, а також існуванням труднощів щодо працевлаштування соціально незахищених верств населення, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, а тому потребують захисту з боку держави.

На сучасному етапі основними причинами безробіття в Україні є:

· вивільнення внаслідок реорганізації чи ліквідації виробництва;

· скорочення штатів;

· звільнення за власним бажанням;

· неможливість знайти роботу після закінчення школи або вищого навчального закладу;

· звільнення через закінчення терміну контракту.

До 90–х років ХХ ст. у постсоціалістичних країнах безробіття офіційно не визнавалося. В Україні вперше у 1991 році, коли було прийнято Закон «Про зайнятість населення», законодавчо визналася проблема безробіття .Україна належить до країн світу, де сформовані висококваліфіковані трудові ресурси практично для всіх галузей господарства. Вирішити більшість проблем трудових ресурсів можливо тільки завдяки прискоренню темпів будівництва ринкової економіки, розробці на державному рівні механізмів захисту населення від безробіття.

Аналіз статистичних показників безробітних у віці від 15 до 70 років, починаючи з 2000 року, показав, що спостерігається значна тенденція до зменшення безробіття та вихід України з кризи. Так, з 2000 до 2007 р. відбувається тенденція зменшення кількості безробітних, але в 2008–му та особливо в 2009 р. знову відбувається збільшення безробітних, з 2010 р. знову спостерігається поступове зменшення безробітних, але в 2012–2013 роках офіційний рівень безробіття підвищився.

З огляду на новітні наукові розробки та світову практику формування ефективної політики регулювання зайнятості і безробіття в Україні, запорукою вирішення проблеми є розробка і реалізація широкого комплексу відповідних заходів, насамперед, у соціально–трудовій сфері. Слід посилити увагу щодо оновлення та підвищення технічного рівня робочих місць, зокрема, для того, щоб кожне з них забезпечувало зайнятому прожитковий мінімум і подальше зростання заробітної плати (з урахуванням інфляції). Це дозволить привести заробітну плату у відповідність з продуктивністю праці, ліквідувати фіктивні робочі місця, зменшити приховане безробіття.

Отже, основні напрямки регулювання безробіття лежать у площині трьох соціальних інститутів – держави, роботодавця та найманого працівника. Тобто виходячи із сучасних реалій, конкретні заходи мають бути гнучкими, досить різноманітними та мати економічний і соціальний ефект. Саме такий підхід потрібно покласти в основу подальшого розвитку і регулювання соціально-трудових відносин. Усі заходи з регулювання безробіття мають сприяти підвищенню ефективності формування і використання людського капіталу в умовах інноваційно інституціональних змін.

Література:

1. [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.dcz.gov.ua – Державна служба зайнятості України.

2. [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua – Держкомстат України.

3. Бабчук К.Л. Проблема безробіття в Україні: шляхи та перспективи її вирішення.

4. Левчук Г.В. Сучасні проблеми, тенденції та аналіз безробіття населення в Україні // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. № 3(7) – 2009. – С. 75–79.