Право/5. Кримінальне право і кримінологія.

Чернега В. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Злочини проти трудових прав громадян

Кримінально-правова охорона трудових прав людини від суспільно небезпечних посягань є необхідною складовою механізму їх реалізації та державного захисту, і має забезпечуватися за допомогою єдиної й узгодженої системи норм кримінального права. Криміналізація певних діянь часто відбувається від впливом прийняття відповідних міжнародно-правових актів у певній сфері. Не є винятком і сфера трудових прав людини. [1]

Трудові права громадян є одними з основних прав, оскільки трудові відносини постійно виникають в нашому суспільстві.

На сьогодні комплексному висвітленню кримінально-караних діянь у трудовій сфері людини не присвячено жодної публікації. Щоправда, існує низка наукових праць, присвячена кримінально-правовій охороні трудових прав людини, зокрема у сфері охорони праці. Їх авторами є О.О. Бахуринська, В.І. Борисов, О.О. Пащенко та ін.

Метою статті є з’ясування суті поняття видового об’єкта злочинів проти трудових прав, дослідження здійснення кримінально-правової характеристики злочинів проти трудових прав людини і громадянина, визначення та обґрунтування на цій підставі критеріїв відмежування даних злочинів від інших порушень трудових правовідносин.

Питання, які потрібно дослідити при визначенні місця злочинів проти трудових прав у системі Особливої частини, стосується, по-перше, визначення родового об’єкта досліджуваних злочинів, а по-друге, окреслення системи злочинів, які посягають на трудові права [2, 4].

Загалом існує декілька видів злочинів проти трудових прав громадян, до них відносяться:

Ст.170. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій [5].

Об'єктом злочину є право громадян на свободу об'єднання у професійні спілки, політичні партії, громадські організації. З об'єктивної сторони злочин полягає у дії або бездіяльності, що перешкоджає законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій.

Суб'єктом злочину може виступати фізична, осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона — характеризується виною у формі прямого умислу.

Покарання за злочин: виправні роботи на строк до двох років або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років [3].

Cт. 171 Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Безпосереднім об'єктом даного злочину є суспільні відносини, що забезпечують здійснення законної професійної діяльності журналістів. Потерпілим від даного злочину є журналіст. Відповідно до абз. 12 ст. 1 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" від 23.09.1997 р. [6].

Об'єктивна сторона злочину характеризується вчиненням дій, які можуть виражатися у:

а) перешкоджанні законній діяльності журналістів;

б) переслідуванні журналіста за виконання професійних обов'язків.

Суб'єкт даного злочину — загальний, а також може бути і спеціальний, тобто службова особа (поняття службової особи міститься у примітці до ст. 364).

Суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Покарання за злочин: штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; штраф до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Ст.172 Грубе порушення законодавства про працю

Право громадянина на працю — одне із найважливіших. Воно закріплене в [7] ст. 43 Конституції України. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (ч. 6 ст. 43). Порушення законодавства про працю є порушенням конституційних прав громадян.

Об’єктом злочину виступають трудові права людини і громадянина, тобто право на працю, на відпочинок, винагороду і т.д. Потерпілим від цього злочину може бути лише працівник.

Об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 172 КК, утворює одне із зазначених у ній діянь:

а) незаконне звільнення з роботи;

б) інше грубе порушення законодавства про працю (незаконне переведення на іншу роботу, встановлення продовженого робочого дня, зниження заробітної плати, ненадання відпустки).

Суб’єктивна сторона – прямий умисел. Обов’язковою ознакою є також наявність особистих мотивів.

Суб’єкт – спеціальний (особа, яка наділена правом прийому на роботу і звільнення з роботи).

Покарання за злочин: штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років.

Ст.175 Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.

України гарантує всім своєчасне одержання винагороди за працю (ч. 7 ст. 43). Стаття 175 КК України передбачає відповідальність за спеціальний вид службової недбалості — невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших виплат, установлених законом.

Об’єктом є конституційне право особи на заробітну плати чи інші виплати.

Об'єктивну сторону діяння утворює невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії і та інших виплат більше ніж за один місяць, а також безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат внаслідок нецільового використання коштів, призначених для цих виплат. Невиплата заробітної плати, стипендії чи пенсії може бути необережною і умисною. Кримінальна відповідальність за ст. 175 КК настає лише за умисну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших виплат, установлених законом. Відповідальними за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншого платежу є службові особи, які наділені повноваженнями розпоряджатися фінансами підприємства, установи, організації.

Покарання за злочин: штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Проаналізувавши всі вище наведені дані було з’ясована суть поняття видового об’єкта злочинів проти трудових прав, досліджено здійснення кримінально-правової характеристики злочинів проти трудових прав людини і громадянина, визначено критерії відмежування даних злочинів від інших порушень трудових правовідносин.

Отже, злочини проти трудових прав громадян — це суспільно небезпечні, передбачені КК, вчинені з прямим умислом діяння (дії чи бездіяльність), що перешкоджають реалізації трудових прав громадян і безпосередньо або посередковано завдають їм суттєвої шкоди або створюють небезпеку завдання такої шкоди [7,8].

Література:

1. Кодекс законів про працю України // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / Відп. ред. В.М. Вакуленко, О.П. Товстенко. – К.: Юрінком Інтер, 2005.

2. Кримінальне право України. Особлива частина: підручник / Ю.В. Александров, О.О. Дудоров, В.А. Клименко та інші; за ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – К.: «Юридична думка», 2004.

3. Павликівський В.І. Об’єкти злочинів проти трудових прав / В.І. Павликівський // Українське право. – 2002..

4. Трудове право України: Навчальний посібник / за ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Істина, 2005.

5. Закон України «Про об’єднання громадян» від 16.06.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992.

6. Закон України « Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999.

7. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996.

8. Лихова Злочини проти трудових прав: проблеми розмежування (ст. 172 та ст. 173 КК України 2001 р.) / С.Я. Лихова // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України.