Право/Адміністративне та фінансове право

 

Премякова К.О,

здобувач

кафедри  адміністративного правата адміністративної діяльності

Національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого»

 

     

«Організаційно-правові засади адміністративної діяльності міліції громадської безпеки, патрульна служба міліції»

 

         Закріпивши правові основи взаємовідносин людини, суспільства і держави, Конституція України передбачи­ла в ст. 17 найважливішою функцією держави, поряд із захистом суверенітету, територіальної цілісності, гаран­тування громадської безпеки. Формою реалізації вказа­ної функції є діяльність, спрямована на виявлення, по­долання та запобігання чинникам, що деструктивно впли­вають на стабільне існування, розвиток держави, спокій її громадян. Громадська безпека поширюється чи не на всі сфери життєдіяльності громадян: життя та здоров'я людей, приватна і комунальна власність, довкілля, нор­мальне функціонування підприємств, установ, організа­цій, культура, мистецтво, духовне здоров'я, традиції, свобода совісті та віросповідання тощо. Зазначене дає підстави стверджувати, що громадська безпека є збір­ним, комплексним поняттям і включає в себе безпеку головних і похідних сфер суспільного життя.

У нових умовах гарантування належного стану гро­мадської безпеки, реальної безпеки громадян, проти­дія злочинності є першочерговим завданням сьогоден­ня, вирішення якого покладено на правоохоронні ор­гани. Міцна та надійна громадська безпека є передумо­вою економічного та соціального розвитку, політичної стабільності в суспільстві.

Організаційно-правове зміцнення громадської безпеки можливе за умови створення організованого апарату, який повинен бути певним чином підготовленим і мати відповідне матеріально-технічне гарантування, отриму­вати необхідну інформацію про соціальні процеси та фактори, що впливають на стан громадської безпеки й ефективність правоохоронних заходів, аналізувати цю інформацію, планувати розміщення сил і засобів право­охоронних органів і організацій, забезпечувати взаємо­дію між ними. Така діяльність має організаційний харак­тер і безпосередньо впливає на стан громадської безпе­ки. Вона пов'язана з комплексом правових норм, що регулюють у цій сфері всю сукупність як зовнішніх, так і внутрішніх взаємозв'язків і є важливою складовою меха­нізму адміністративно-правового регулювання. З урахуванням концептуальних положень адмініст­ративної реформи в Україні для гарантування ефектив­ності такого механізму велике значення має досліджен­ня питань щодо наукового обґрунтування системи ор­ганізаційно-правових засобів в управлінні ОВС у про­цесі гарантування громадської безпеки. Практична ре­алізація цих положень потребує вирішення низки про­блем організаційно-правового характеру.

Проблема організаційного вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ останнім часом набуває особ­ливого значення. Це зумовлено тим, що в системі МВС відбуваються процеси, пов'язані зі значними структур­ними змінами, реорганізацією окремих служб і підрозді­лів. Початком процесу зміни організаційної форми сис­теми МВС стало схвалення Кабінетом Міністрів України Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ. Зміст організаційної діяльності здебільшого залежить від її конкретної мети - розбудови нової системи або модернізації існуючої. В ОВС формування системи здебі­льшого здійснюється на основі вже створеної, але яка потребує вдосконалення. Проте в будь-якому випадку необхідним є, насамперед, чітке визначення або уточ­нення існуючої чи реформованої системи.

У теорії управління питання, пов'язані з визначен­ням понять "цілі", "принципи", "функції", "методи", мають велике значення, оскільки, як слушно вважав В.М. Плішкін, вони в сукупності складають механізм управління, що може діяти в рамках спеціально органі­зованої системи. На думку О.М. Бандурки, значення функцій в управлінні ОВС зумовлюється двома складо­вими, що полягають у забезпеченні, з одного боку, єдності, узгодженості, взаємозв'язків груп системи, а з іншого - розвитку, зміни, удосконалення кожної струк­тури, що входить до складу такої системи.

Лише після поставлення завдань з'являються функції, тобто завдання первинні щодо функцій. Саме завдання визначають шляхи реалізації функцій управління. Тому слід погодитися з висновками вчених про велике значення цілей управління системою МВС, тому що мета (а отже, і її конкретизоване вираження - завдання) визначає функції ОВС. Крім того, як зазначає В. Б. Авер'янов, функції хоча й не є складового компетенції, але набувають у ній свого юридичного вираження через установлення в ста­туті органу його завдань і повноважень. Отже, функції управління не вважаються складовою і не проявляються прояву в компетенції органів управління. У ній закріплю­ються лише повноваження щодо виконання тих чи інших функцій, покладених на органи управління державою.

Поряд із цим, О.М. Бандурка класифікує функції управління за загальним значенням на цільові та орга­нізаційні, а до останніх визначає належність: загаль­но організаційних, матеріально-технічного гарантуван­ня, економіко-фінансового розвитку, обліку та контро­лю; політико-правового гарантування, духовно-ідеоло­гічного гарантування; соціального гарантування та со­ціального захисту працівників системи, функції моти­вації. В.М. Плішкін розрізняє пізнавально-програму­ючі та організаційно-регулюючі функції.

Отже, у системі функцій управління особливе місце займають організаційні: організаційно-розпорядчі або організаційно-регулюючі функції, що безпосередньо впливають на об'єкти управління для досягнення цілей запрограмованих результатів. Характерною ознакою організаційних функцій є їх спрямованість на управлін­ня визначеними соціальними процесами, на організа­цію праці, на здійснення внутрішніх і зовнішніх заходів, що випливають із соціального призначення органу управ­ління. На думку В.Б. Авер'янова, організаційні функції, як правило, покладаються на керівних працівників та їх заступників, керівників структурних підрозділів тощо.

Досягнення цілей усієї системи ОВС, що випливає із завдань, покладених на ОВС згідно з Конституцією Укра­їни, Законом України "Про міліцію" та іншими нормати­вно-правовими актами, передбачає конкретизацію їх для кожного структурного підрозділу системи МВС. Для цього на кожний структурний підрозділ ОВС поклада­ється виконання об'єктивно необхідних завдань і функ­цій, закріплених у правових актах системи МВС. Отже, організація як функція управління системою МВС пе­редбачає створення та функціонування підрозділів, що складають організаційну структуру ОВС, а також фор­мування стійких організаційних зв'язків для ефективної взаємодії між ними. Побудова організаційної структури передбачає визначення кількості її працівників, тобто з'ясування потреб системи в штатній чисельності.

Місцеві апарати, на відміну від центральних не тіль­ки виконують організаційні функції, а й беруть безпо­середню участь в охороні громадської безпеки. Найва­жливішою умовою успішного виконання поставлених завдань є інформаційно-аналітична робота, що включає в себе збирання, узагальнення й аналіз інформації про стан охорони громадської безпеки силами цієї служби.

Головною ланкою міліції у сфері збереження гро­мадської безпеки в містах, інших населених пунктах, на транспорті є патрульно-постова служба, а від ефек­тивності її діяльності здебільшого й залежить стан охо­рони громадської безпеки. Проте не слід применшува­ти значення й інших служб та підрозділів ОВС у гаранту­ванні громадської безпеки.

Однією з відмітних особливостей дій ОВС щодо га­рантування громадської безпеки є створення нової си­стеми управління силами та засобами. Це зумовлено складністю завдань, що вони виконують, і різними змі­нами обстановки, концентрації сил і засобів, що нале­жать різним галузевим службам, що викликає необхід­ність координації їх дій, виконання в короткий строк великого обсягу управлінських функцій. У такій обста­новці потрібна максимальна централізація управління, швидке прийняття правильних рішень, доведення їх до виконавців та організація виконання.

Однією з форм охорони громадської безпеки, про­філактики правопорушень, гарантування безпеки гро­мадян є організація роботи за зональним методом. Ор­ганізація роботи щодо гарантування громадської без­пеки ОВС на території обслуговування за зональним методом здійснюється на основі комплексного викори­стання сил і засобів міліції, поєднання зусиль інших правоохоронних і державних структур, громадських формувань. У пункті 3 Положення про адміністративну зону з попередження та розкриття злочинів на тери­торії міста (району міста) розглядаються питання організації управління роботою працівників, закріпле­них за адміністративною зоною.

 

 

Література:

1.     Конституція України

2.     Закон України «Про міліцію»

3.     Наказ «Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України» 

      4. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина:
Підручник. К., 1995.

5.     Про заходи щодо вдосконалення охорони громадського порядку на вулицях та в інших громадських місцях: Наказ МВС України № 513 від 11 серпня 1995року .

6.     . Про затвердження Положення про стройовий підрозділ ППСМ: Наказ МВС України № 670 від 16 вересня 1998 р.