Физическая культура и спорт /Физическая культура и спорт:

проблемы, исследования, предложения

Заслужений тренер України, доцент Рудніченко М.М.

Хмельницький національний університет

Формування здорового способу життя молоді засобами фізичної культури у контексті забезпечення національної безпеки країни

Актуальність досліджень пов’язаних з формуванням національної безпеки і окремих її складових не викликає сумнівів. Це пояснюється глобальними соціально-економічними потрясіннями, які спостерігаються не тільки в Україні, а й у всьому світі. Глобальність досліджуваного питання для українського суспільства, пояснюється формуванням цілої низки загроз функціонування держави. Тому для захисту національних інтересів і забезпечення національної безпеки, кожна держава прагне сформувати якісний склад свого населення за рахунок збільшення кількості здорових і працездатних людей. Це завдання можна вирішувати різними методами, наприклад в деяких європейських країнах відбувалася лібералізація візового режиму і стимулювався приплив молоді з інших країн, однак відповідно зростав рівень інших загроз (тероризм, безробіття та інші). Тому, на нашу думку, необхідно в першу чергу дбати про власне населення і здоров’я молоді, яка і є головною рушійною силою соціально-економічних процесів, причому законодавче поле повинно максимально цьому сприяти. Так, згідно Закону України "Про основи національної безпеки України" [1] під національною безпекою розуміють захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у різних сферах. Дійсно сталий розвиток суспільства не може реалізуватися без задоволення потреб і інтересів кожного громадянина, а у цьому процесі стан здоров’я нації має пріоритетне значення. Причому вітчизняні реалії доволі загрозливі.

Так, за даними Державної служби статистики України [2], загальна кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань населення України за 2002 – 2012 роки становить у 2012 році 31162 тис. випадків, причому починаючи з 2002 року цей показник постійно зростав до 2010 року – до 33080 тис. випадків, а починаючи з 2011 року – зменшується.

Звичайно, існуючі позитивні тенденції свідчать про певні зрушення, однак на нашу думку, доцільно проаналізувати також зміни у чисельності населення нашої країни починаючи з 2002 року. Так, у 2012 році чисельність населення України скоротилась у порівняні з 2002 роком на 2823,5 тис. осіб. Причому тенденція скорочення чисельності населення спостерігається починаючи з 2002 року. Варто зазначити,що у 2012 році чисельність постійного населення України скоротилась у порівнянні з 2011 роком ще на 144,9 тис. осіб. Звісно, що на динаміку зміни чисельності населення впливає також його міграція, однак негативні тенденції у сфері забезпечення здоров’я населення – об‘єктивна реальність.

Саме тому особливої соціальної значущості набувають питання формування, збереження та зміцнення здоров'я молоді. Істотну роль в оптимізації цієї ситуації відіграє використання засобів фізичної культури в повсякденному житті, а також вибір адекватних засобів компенсації дефіциту повсякденної рухової активності. Здатність до руху в просторі – одна з головних умов пристосування організму до постійно змінних умов довкілля, – одна з головних умов підтримання постійності внутрішнього середовища. Рухаючись, людина активно впливає на навколишній світ, змінюючи його для своїх гомеостатичних потреб. При цьому рухова активність вже виступає не просто як засіб переміщення в просторі, що характерно для тварин, а як тонкий механізм реалізації усіх форм трудової і творчої діяльності.

Зазначимо, що у випадку гіподинамії, а також при надмірному нервово-емоційному перенапруженні функціональний стан центральної нервової системи, як посередника між м'язами і внутрішніми органами погіршується. Це приводить до порушень функціонального стану організму в цілому, до виникнення передумов сприятливих інфікуванню організму збудниками інфекційних захворювань.

У формуванні функціональних ефектів адаптації організму до фізичних навантажень важливу роль відіграють моторно-вісцеральні рефлекси. У відповідності з потребами організму в діяльності вегетативних систем (дихання, кровообігу тощо) моторно-вісцеральні рефлекси направлено (шляхом зміни обміну речовин) міняють функціональний стан цих систем. Так, одночасно з скороченням м'язів, що виникають при збудженні моторної зони кори мозку зменшується нервова стимуляція симпатичних волокон, що йдуть до кровоносних судин працюючих м'язів - розширюються кровоносні судини, покращується кровообіг у функціонуючих органах.

Окрім того, недостатність рухової активності формуючи малий обсяг функціональних резервів, є однією з головних причин дезадаптації людини до всезростаючих темпів зміни навколишнього природного середовища (забрудненість повітря, води, їжі), зростаючих нервово-емоційних перенапружень, пов'язаних з неможливістю успішного вирішення елементарних соціальних завдань (навчання, професія, працевлаштування тощо).

Розглядаючи проблеми здоров'я людини з позицій ролі фізичної культури в реалізації генетично запрограмованої тривалості життя індивіда, логічним є формулювання терміну «здоров’я», як - психофізичного стану людини з великим обсягом функціональних резервів, як основи її повноцінного бісоціального існування, високої фізичної і інтелектуальної працездатності, стійкості до дії факторів довкілля, високої імунологічної реактивності та відсутності патологічних відхилень в організмі. Фактором, що знижує рівень здоров'я і тривалість життя людини є недостатня рухова активність. Рухова активність сучасної людини зменшується у всіх вікових діапазонах. О.А.Брейкіна (2008), проводячи аналіз значної кількості літературних джерел, відмічає, що до 21 року життя тільки 40 % чоловіків та 30% жінок мають необхідний рівень рухової активності, який забезпечує достатній рівень розумової та фізичної працездатності [3. C.26].

Важливим фактором збільшення тривалості життя та зміцнення здоров 'я людини є заняття фізичними вправами. Раніше вважалось, що не змінюючи саму тривалість життя, фізична культура тільки допомагає людині досягнути її без втрат. Сьогодні вченими доведено - оптимальна за величиною рухова активність може підняти саму межу тривалості життя і здатна забезпечити оптимальну працездатність індивіда. Причому основним мотивуючим фактором, особливо для молоді, повинно стати «жорстке» конкурентне середовище ринку праці. Тільки витривала, фізично-активна людина може витримувати інформаційне та фізичне навантаження при здійснені сучасної професійної діяльності. У багатьох компаніях існує ретельний відбір кандидатів на посади (особливо керівні), які вимагають не лише високого рівня знань, умінь та навичок, а й відмінної фізичної форми.

Формування здорового способу життя молоді має стати одним з першочергових завдань стратегічного розвитку держави, оскільки є запорукою формування здорової та працездатної нації. Відповідно це вимагає розробки і впровадження комплексної програми здорового способу життя на рівні держави, регіонів та окремих навчальних закладів. На сьогодні лише заходи загальнонаціонального масштабу здатні зупинити фізичну деградацію української нації та зниження якісних показників її розвитку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України "Про основи національної безпеки України" від 19.06.2003 № 964-IV. Електронний доступ: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/964-15

2. Захворюваність населення України за 2002 – 2012 роки. Електронний ресурс [режим доступу]: http://www.ukrstat.gov.ua

3. Горелов, А.А. К проблеме дефицита двигательной активности студенческой молодежи / А.А. Горелов, В.Л. Кондаков, А.Н. Усатов ; НИУ БелГУ // Культура физическая и здоровье. - 2011. - №3.-С. 25-29.