Макєєв Д.О., Генсюр М.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені. Михайла Туган-Барановського

Засоби вдосконалення підготовленості бігунів

У процесі розвитку спорту можливість досягнення високих результатів із року в рік вимагає більше зусиль. Спеціальна фізична підготовка легкоатлета має бути спрямована на розвиток окремих м’язових груп спортсмена, придбання ним тих рухових навичок, які безпосередньо забезпечують успішне оволодіння технікою і зростання результатів у обраному виді спорту. Слід враховувати, що фізична підготовка найтіснішим чином взаємозв'язана з іншими видами підготовки спортсмена – технічною, тактичною, психологічною.

При проведенні контрольних вправ стрибкової спрямованості виявився низький рівень розвитку швидкісно-силових здібностей бігунів. Це зайвий раз підтверджує думку деяких фахівців про те, що багато тренерів і спортсменів недостатньо уваги приділяють у процесі навчально-тренувальних занять застосуванню в необхідних обсягах стрибкових вправ різної спрямованості.

Досягнення високого рівня швидкісно-силової підготовленості є одним з важливих завдань для бігунів на витривалість. Оскільки тільки такий рівень дозволить бігти в режимі, що характеризується високою концентрацією зусиль в основних фазах. Це своєю чергою, визначає ефективність і економічність, високу стабільність техніки бігу; озброїть бігуна засобами тактичної боротьби, оскільки бігунові світового класу потрібні уміння розвивати кілька разів під час бігу і на фініші таку швидкість, яка специфічна для бігунів на 400 м.

Розвиток швидкісних і швидкісно-силових здібностей бігунів на середні дистанції засобами і методами спеціальної фізичної підготовки, спрямований на інтенсифікацію режиму роботи організму в умовах тренування, щоб наблизити і навіть перевищити ті функціональні параметри моторики, які характерні для змагальної дистанції.

Вирішення проблеми інтенсифікації у процесі спеціальної силової та швидкісно-силової підготовки спортсменів на етапі поглиблених занять спортом доцільно здійснювати із застосуванням нетрадиційних засобів спортивної підготовки – тренажерів та тренувальних пристроїв.

Розвиток швидкісно-силової витривалості додатково досягається за допомогою спеціальних бігових вправ у змагальному періоді. Найвищий рівень швидкісно-силових якостей досягається при виконанні таких вправ: біг з високим підніманням стегна, біг на прямих ногах, біг із закиданням гомілки, дріботливий біг, бігові кроки, стрибковий біг з високим підніманням стегна, стрибки в кроці, стрибки на одній нозі, стрибки з ноги на ногу, не згинаючи коліна. При достатньо високому рівні підготовки спортсменів названі вправи рекомендується виконувати на тлі стомлення для підвищення рівня швидкісно-силової витривалості, спрямованої на розвиток спеціальної витривалості.

Для розвитку сили і силової витривалості рекомендується використовувати різноманітні бігові і стрибкові вправи, а також спеціальні вправи з обтяженнями. На спеціально підготовчих етапах річного циклу тренувань рекомендується використовувати комплекси вправ швидкісно-силової спрямованості, які впливають на спеціальний розвиток груп м’язів, що беруть основну участь у бігу. Використання бігу і стрибків угору на спеціальнопідготовчих етапах дозволяє розвивати силову витривалість, сприяє ефективній реалізації швидкісних можливостей на фініші, не зважаючи на щоразу більше стомлення.

Для підвищення рівня загальної силової підготовленості пропонуються вправи з обтяженнями і статичні вправи, що виконуються за допомогою м’язів, які не виконують основного навантаження в бігу, до допоміжних вправ належать вправи вибіркової дії – стрибки і багатоскоки. Основну роботу з підвищення рівня силової підготовки спортсменок вирішують такими засобами: стрибками з місця, потрійним, п'ятикратним, десятикратним з місця; стрибковими вправами в різних режимах, які виконувалися серійно в обсягах 0,8 – 1,2 км; динамічними і статичними вправами зі штангою (вага 20 – 30 % від максимального) і набивними м’ячами; локальними вправами для різних груп м’язів з акцентом на м’язи-розгиначі нижніх кінцівок тощо. Стрибкові вправи і вправи зі штангою виконуються між серіями основного тренувального навантаження, яке проводиться в різних режимах енергозабезпечення.

Спостерігається позитивний вплив використання вправ швидкісно-силового характеру на окремі показники спеціальної фізичної та технічної підготовленості бігунів на середні дистанції.

У ході тренувального процесу з бігунами на середні та довгі дистанції рекомендується значно скоротити загальний обсяг бігу за рахунок виключення низько інтенсивного бігу та широке застосовування різних бігових та стрибкових вправ, вправ з обтяженнями в статодинамічному режимі на силу повільних м’язових волокон м’язових груп, що виконують основне навантаження в бігу, біг у важких умовах на швидкості порога анаеробного обміну, інтервальний спринт, біг на відрізках із змагальною швидкістю впродовж усього річного циклу.

Важливе значення для підвищення спеціальної працездатності на біговій дистанції має силовий компонент витривалості, з яким пов'язано збереження довжини й частоти кроків, а отже, швидкості бігу.

Для розвитку силового компонента м'язової витривалості рекомендується використовувати основні змагальні вправи, що виконуються в ускладнених умовах, з обтяженнями, гальмуванням, пересуванням на гору; колове тренування, в процесі якого вправи виконуються в динамічному і статичному режимах і спрямовані на розвиток основних груп м'язів, що включаються в роботі при бігу по дистанції; стрибкові вправи; вправи з різними обтяженнями та на тренажерах.

Ефективність підготовки бігунів на витривалість значною мірою залежить від раціонального поєднання й послідовності включення в тренування оптимальних засобів і обсягу вправ швидкісно-силової спрямованості. При цьому організація швидкісно-силової підготовки повинна припускати планомірне включення в програму засобів з вищим тренувальним ефектом.