Іжболдіна О.О.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Штучне осіменіння свиней

Одним із основних факторів забезпечення найбільш високої продуктивності свиноматок, а саме отримання за рік від однієї голови не менше 22 ц свинини, є інтенсивне використання кнурів методом штучного осіменіння у господарствах різного типу і розміру.

При цілорічному використанні кнурів-плідників від кожного з них за рік можна отримати до 120 еякулятів, або 1500-2000 спермодоз, та осіменити двократно в одну охоту 750-1000 маток, в той час як при природному паруванні – всього 15-20 голів.

Чисельність кнурів при штучному осіменінні залежить не тільки від інтенсивності їх використання, а й від якості одержаних еякулятів, ефективності запліднення свиноматок після першого осіменіння, терміну зберігання сперми, кількості активних сперматозоїдів у одній дозі для осіменіння.

Кількість кнурів-плідників визначається багатьма чинниками, в першу чергу, системою опоросів, рівнем інтенсивності використання кнурів та їх віком. У таблиці 1 наведено конкретизовану схему використання кнурів, яка значно спрощує проведення розрахунків.

Таблиця 1

Ефективність різних режимів використання кнурів-плідників

Показник	Вік кнурів, міс					У середньому
	10-12	12-18	18-24	24-36	ст. 36
1	2	3	4	5	6	7
Кількість садок за місяць:
- Помірний режим	до 4	до 6	до 8	до 10	до 12	до 8
- Інтенсивний режим	-	7-12	9-16	11-20	13-24	10-18
1. Сезонно-турова система опоросів (тривалість періоду парування – 6 міс, відпочинку – 6 міс)
а) режим використання кнурів - інтенсивний
Кількість садок кнура за:
Місяць	4	10	12	16	18	10
6 місяців	24	60	72	96	108	72
Кількість свиноматок при дворазовому паруванні за:
1	2	3	4	5	6	7
Місяць	2	5	6	8	9	6
6 місяців	12	30	36	48	54	36
2. Рівномірна-річна система опоросів (тривалість періоду парування – 12 міс)
а) режим використання кнурів - помірний
Кількість садок кнура за:
Місяць	4	6	8	10	12	8
12 місяців	48	72	98	120	144	96
Кількість свиноматок при дворазовому паруванні за:
Місяць	2	3	4	5	6	4
12 місяців	48	72	96	120	144	96
б) режим використання кнурів - інтенсивний
Кількість садок кнура за:
Місяць	4	10	12	16	18	12
9 місяців	36	90	108	144	162	108
Кількість свиноматок при дворазовому паруванні за:
Місяць	2	5	6	8	9	6
9 місяців	18	45	54	72	81	54

При співвідношенні основних і кнурів, що перевіряються, як 1 до 1 кількість кнурів, що перевіряються, дорівнюватиме чисельності основних.

Визначаючи щорічну кількість ремонтних кнурців, слід враховувати, що близько 25 % молодих кнурців бракується з різних зоотехнічних причин (недостатній розвиток та вади екстер'єру, невідповідність типу породи або лінії тощо), 15-20 % – за якісними показниками сперми і 10-15 % – не привчаються до садки.

На товарних фермах для підвищення життєздатності приплоду і збільшення виходу поросят на опорос бажано спаровувати свиноматок в одну охоту з кнурами різних порід або осіменяти змішаною спермою кнурів однієї або декількох порід. Цей метод дозволяє підвищити заплідненість яйцеклітин та інші показники на підставі вибірної їх здатності до найбільш життєздатних сперміїв.

При організації парування або осіменіння враховують запланований прохолост свиноматок з метою одержання опоросів від визначеного поголів'я, обумовленого технологією виробництва.

У приміщенні, де проводиться парування, температура повітря знаходиться на рівні 15-16°С. При більш високій температурі рівень заплідненості свиноматок і подальша їх продуктивність знижується.

Щоб правильно визначити час осіменіння, потрібно знати початок охоти, а не її наявність. У практиці найбільш поширене одно- або дворазове виявлення свиноматок в охоті протягом доби. В останньому випадку доцільно, щоб інтервали між двома виявленнями охоти протягом доби були приблизно однаковими. Краще, коли це роблять о 7-й та 19-й годині (за 1-2 години до годівлі або через такий же час після неї). Допускається скорочення між двома виявленнями охоти до 6-7 годин.

Під статевою охотою розуміють період статевого циклу, коли у свинки відзначається позитивна реакція на кнура, тобто прояв так званого статевого рефлексу, що виражається у своєрідній поведінці тварин у присутності кнура. Існує кілька зовнішніх ознак, що свідчать про статеву охоту:

- рохкання та вереск свинок;

- підвищене занепокоєння;

- втрата апетиту;

- почервоніння вульви;

- своєрідне положення вух – сторчма;

- легке тремтіння всього тіла;

- піднятий хвіст;

- злегка набрякла вульва;

- виділення слизу з вульви;

- наявність рефлексу нерухомості.

Свиней треба перевіряти на прояв вказаних ознак охоти щонайменше раз, а краще двічі на день. Для цього слід помістити свиню поблизу кнура-пробника і спостерігати за її реакцією. Обнюхування кнуром боків свиноматки, а також його спроби здійснити садку свідчать про настання періоду статевої охоти у свинки, а в разі відсутності охоти – добре стимулюють її настання. З цією метою краще підходять старші тварини, оскільки вони мають яскравіше виражений запах. Оптимально, якщо свиня буде знаходитися поряд з кнуром двічі на день по 15 хвилин, що стимулюватиме пришвидшений розвиток початку охоти. Важливо, щоб відбувся контакт кнура зі свинею «ніс до носа», при цьому має застосовуватися така додаткова стимуляція, як тиск на спину, тертя боків і нижньої частини живота свиноматки (для того, щоб симптоми охоти були певнішими). Виявляти охоту у ремонтних свинок значно складніше. Типові ознаки в них виражені не так чітко, як у старих маток. Тому виявлення охоти у ремонтних свинок при утриманні їх у групах рекомендується проводити кнуром-пробником двічі на день. Такий метод значно підвищує стимулювання охоти та є економнішим, бо потребує менших витрат часу — немає потреби кожну ремонтну свинку зводити з кнуром індивідуально.

Для стимуляції охоти в молодих свиней або у тварин з порушеним статевим циклом часто застосовують гормональні препарати на основі гонадотропіну.

Правильний вибір часу — важливий елемент успішного штучного осіменіння. Для забезпечення високих результатів осіменіння сперма повинна бути введена у репродуктивні органи свині до моменту настання овуляції. Треба визначити приблизний час овуляції і, відповідно, оптимальний час для осіменіння тварин. Нині фахівці намагаються передбачити точний час овуляції за допомогою ультразвуку.

Встановлено, що після еякуляції сперма кнура не відразу здатна запліднити яйцеклітину. Під час перебування в матці і яйцеводах в ній повинні відбутися фізіологічні зміни, що забезпечують здатність сперми до запліднення. Цей процес називають капацитація. Саме тому сперма вже за кілька годин до овуляції повинна знаходитися в репродуктивних органах тварини. Оскільки яйцеклітини і сперматозоїди мають обмежену тривалість життя, вони мають зустрітися протягом цього короткого часу. Повторним осіменінням можна підстрахуватися і зменшити ймовірність непотрапляння в цей часовий проміжок.

Література

1. Болотов Ю., Шинкаренко І. Відтворна здатність кнурів різного напрямку продуктивності. // Тваринництво України. – 2003. - №9. – С. 22-23.

2. Булгаков Л. Влияние имплантации йода на щитовидную железу и воспроизводительную способность хряков. // Свиноводство. - 2004. - №2 - С.26-27.

3. Василенко В. Оценка племенных качеств свиней при бонитировке.// Свиноводство - 2005. - № 2. – С. 23-25.

4. Гудилин И. Оценка генотипов хряков по биохимическим тестам. // Свиноводство. – 2007. -№ 2. – С. 2-3.

5. Мытарв Н. Качество спермопродукции хряков в зависимости от стресс-реакции их организма.// Свиноводство. - 2007. - №4. - С. 25-26.

6. Походня Г. Влияние моциона хряков на их воспроизводительную функцию // Свиноводство. - 2004. - №2. - С. 23-24.