Корнієвський
Ю.І., Фурса М.С., Корнієвська В.Г., Панченко С.В.
Запорізький державний медичний університет
Ярославський державний медичний університет
ВАЛЕРІАНА ЛІКАРСЬКА
Видана монографія «Валеріана лікарська».-Запоріжжя: вид-во
ЗДМУ 2014.-501 с.;ISBN 978 966 417 130 1,
яка являє собою узагальнену багаторічну працю вивчення складу валеріани
лікарської колективом співробітників ЗДМУ та ЯДМУ; рекомендована для
викладачів, бакалаврів, провізорів, фармацевтів, лікарів, фітотерапевтів,
студентів вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів III - IV
рівня акредитації.
Світ рослин – унікальний подарунок
природи людству. Зацікавленість до вивчення лікарських рослин не випадкова. Із
зростаючим рядом cинтетичних препаратів
збільшується і кількість їх побічних ефектів: від алергічних реакцій і важких
ускладнень до змін на генетичному рівні. Реальна ефективність і високий ступінь
безпеки роблять фітотерапію незамінною при тривалому лікуванні хронічних захворювань,
особливо в дитячій і геронтологічній практиці.
Фітохімічне та морфолого-анатомічне вивчення
видів роду Valeriana L., отримання біологічно
активних речовин та впровадження в практику додаткових джерел офіцинальної
лікарської рослинної сировини є актуальною проблемою. Екологічні проблеми в
Україні, як і в усьому світі ,спонукали до нового погляду на традиційні методи
лікування, зокрема на фітотерапію.
Для того щоб опанувати фітотерапію, лікар повинен
вивчити лікарські рослини, сировину, форми та засоби з неї, знати основні
біологічно активні сполуки, фармакологічні, лікувальні властивості окремих
видів лікарської рослинної сировини, показання та протипоказання при їх
використані. У більшості цих питань цілком компетентними є провізори. Для
використання лікарських рослин у медичній практиці необхідна співпраця
провізорів та лікарів.
На жаль застосування лікарських рослин у науковій
медицині ґрунтується переважно на емпіричному досвіді народної медицини.
Терапевтичний вплив засобів монотерапії клінічно
не досліджений, дещо кращий стан вивчення багатокомпонентних сумішей.
Проводиться наукове обґрунтування застосування фітотерапевтичних засобів.
Кращим
рослинним фітотранквілізатором є валеріана. У XVIIIстолітті валеріана була включена в усі європейські фармакопеї. До
особливостей валеріани та її препаратів відносяться хороша переносимість та
відсутність побічних ефектів, що дозволяє широко використовувати в медичній
практиці, особливо для лікування геріатричних хворих. Потреба на сировину та
лікарські засоби валеріани постійно зростає. Незважаючи на багаторічні
дослідження біології росту та розвитку, введення в культуру, хімічного складу,
розробки методів аналізу сировини та препаратів (Ю. І.Корнієвський, 1973 р., М.
С. Фурса, В. І. Литвиненко, С. Д.Тржецинський, 1981 – 2000 рр;
Ю. Н. Горбунов, 1992 р; Д. М. Попов, Ж. Ю. Івлева, 1998 – 2001 рр; В. Г.
Корнієвська, 2002 р.; П. Ю. Шкроботько, 2011р., С. В. Панченко, 2014 р. та ін.)
[1-18] валеріана лікарська залишається вивченою недостатньо із-за її
надзвичайної поліморфності. Валеріана зростає по всій Земній кулі і нараховує
250 видів. В Україні розповсюджені 13 видів, які входять у збірний видовий цикл
Valeriana officinalisL. s. l. Із них валеріана Гросгейма – Valeriana grossheimii Worosch., в. бузинолиста – V. sambucifolia Mikan, в.
горбкова–V. collina Wallr., в. бульбиста – V. tuberosа L., в. дводомна –V. dioica L., в. цілолиста – V. simplicifolia Kabath., в. трикрила – V. tripteris L., в. трансільванська – V. transsylvanica Schur, в. висока – V. exaltata Mikan, в. російська – V. rossica P.Smirn., в. донська – V. tanaitica Worosch., в. блискуча – V. nitida Kr., в. пагононосна – V. stolonifera Czern.
Важко писати про валеріану
лікарську, яка є об’єктом наукових досліджень кафедри фармакогнозії,
фармакології та ботаніки ЗДМУ протягом 47 років. З нею не може зрівнятися ні
одна інша рослина за своєю інформативністю. Вивчення валеріани розпочалося з
робіт: К. Є. Корещук (1969), Ю. І. Корнієвського (1973), А. С. Рибальченко
(1975), С. Д. Тржецинського (1987), М. С.Фурси (1989).
У монографії «Валеріана
лікарська» приведений глибокий аналіз літературних джерел вітчизняних та
зарубіжних авторів, а також підсумки власних досліджень таких розділів:
ботанічна характеристика українських видів роду валеріана; культивування
валеріани; характеристика фітоценозів до складу, яких входить валеріана;
мікроскопія надземних та підземних органів валеріан досліджуваних видів;
фармакогностичні та фармакологічні дослідження валеріан різних видів;
фітозасоби валеріани.
Валеріана - загальновизнана
лікарська рослина, рослинний фітотранквілізатор з помірною фармакологічною
дією. У
цьому її недолік і перевага. Вона може бути особливо корисною при
хронічних захворюваннях, що вимагають тривалої седативної дії. Препарати валеріани практично не
викликають побічних явищ. Водночас відкриття валепотріатів у складі валеріани відкрило нову сторінку в створенні нових високоефективних нейротропних засобів.
Деякі лікарські препарати
валеріани, які наведені в монографії, заслуговують уваги тільки в історичному
аспекті, а ряд інших з сучасними клінічними поглядами, особливо
багатокомпонентні фітокомпозиції з валеріаною, можуть бути використані в
більшості випадків для лікування. Складність сучасного процесу створення
лікарських засобів полягає в тому, що інтенсивний пошук екстрагентів не
приводить до одержання фармакологічно активних речовин валеріани в нативному
стані.
У сучасних умовах,
ускладнених явищами і наслідками екологічної кризи, застосування лікарських
рослин далеко не безпечний процес. Самолікування неприпустимо. При призначенні
фітотерапії слід критично розглядати можливість лікування того чи іншого
захворювання, ні в якому разі не розглядаючи її у відриві від інших методів
лікування, тільки в єдності, тим більше, не протиставляючи фармакотерапії.
Залежно від вираженості клінічної картини захворювання фітотерапія може бути
використана як самостійний метод, так і включатися в загальний комплекс
лікування. Біологічно активні речовини, одержані з рослин, мають деякі
принципові переваги перед речовинами, які створюються хіміками в лабораторії.
Перша перевага полягає в тому, що діючі компоненти утворюються в живій клітині.
Найбільш дієвим
представляється комбіноване застосування валеріани, зокрема у складі
багатокомпонентних зборів. Наведені в них разові дози і кількість прийомів на
добу не є строго обов'язковими і можуть змінюватися залежно від клінічного
перебігу захворювання, індивідуальних особливостей організму, віку хворого. Як
правило, фітопрепарати вживають за 15-30 хвилин до їжі, якщо немає інших
вказівок лікаря. Водні витяги (настої, відвари) мають невеликий термін
зберігання, тому краще всього готувати їх щодня.
ВИСНОВКИ
Результатами науково-дослідницької
роботи (1967-2014) по вивченню валеріани лікарської стали захищені 6
дисертацій; представлені 7 монографіями, 450 статтями, 5 інформаційними листами
про нововведення в систему охорони здоров'я України, 1 патентом на корисну
модель №77630 та МКЯ (методики контролю якості) лікарського засобу валеріани
Гросгейма корені.
Хімічний склад валеріани надзвичайно складний. За
даними наших досліджень з урахуванням різних видів хроматографії в збірному
циклі валеріани Valeriana officinalis L.s.l., виявлено більше 1000 сполук, з них ідентифіковано 559 природних речовин
органічної і неорганічної природи серед
них вуглеводи, амінокислоти, органічні кислоти, аліфатичні вуглеводні, терпени,
ароматичні сполуки, ліпіди, вітаміни, ферменти, фенольні сполуки, ефірна олія ,
іридоїди, алкалоїди, стероїди, лігнани, валепотріати. Більшість з них має
заспокійливі властивості, але не настільки вираженими, щоб використати їх в
основі стандартизації ЛРС. Крім того, проблема ускладнюється тим, що головні
компоненти валеріани (ізовалеріанова кислота, яка обумовлює специфічний її
запах; борнілізовалеріанат, домінуючий компонент в ефірній олії, і валепотріати
(валтрат), що викликає самий пильний інтерес як переважаючий седативний
компонент офіцинальної сировини) - рідини. Головними діючими речовинами, які
зумовлюють заспокійливу дію, вважають валепотріати, ефірну олію та лігнани.
Препарати і сировина видів валеріани виявляють різноманітну фармакологічну дію,
тому вони показані у профілактиці і лікуванні нервово-психічних захворювань,
хворобах кровообігу, травлення.
У наукових роботах кафедри наведено експериментальне вирішення наукової задачі, пов’язаної
зі стандартизацією рослинної сировини, розширенням сировинної бази та пошуком
ефективних лікарських засобів седативної дії рослинного походження. При цьому проведене фармакогностичне дослiдження надземних i пiдземних органiв валеріани пагононосної (Valeriana stolonifera Czern), в.високої (V. exaltata Mikan), в. блискучої (V. nitida Krejer), в.
Гросгейма (Valeriana grossheimii Worosch) в
порiвняннi з iншими
видами роду валерiана.
Досліджено елементний склад надземних і підземних органів різних видів
роду валеріана. У роду валерiани
визначено вмiст 60 елементiв, iз
них 7 макро-, 53 мiкро- та ультрамiкроелементи. Вперше проведено порівняльне фітохімічне
вивчення речовин первинного та вторинного обміну у валеріани Гросгейма та інших
видах роду валеріана. Визначена наявнiсть у підземних та надземних органах 17 амiнокислот, iз яких 7 незамiнних. Встановлено середньодобовий вмiст валепотріатів у кореневищах з коренями валеріани
досліджуваних видів.
У надземних органах валерiани виявлено 17 флавоноїдних глікозидів, найбільше ïх мiститься
в суцвіттях, серед яких домінували глiкозиди апiгенiну, лютеолiну, дiосметину.
Вперше дослiджено компонентний склад ефiрноï олiï валеріани Гросгейма та інших видiв роду валерiана, виявлено найбільше 60
компонентів з них iдентифiковано 42, у в. Гросгейма виявлено 40 компонентів з них
ідентифіковано 36.
Досліджено антимікробну та
протигрибкову активність ефірної олії валеріани Гросгейма та валеріани
пагноносної. Встановлено, що штами тест-культур гриба Candida albicans проявляли
високу чутливiсть до ефiрноï олiï; штами тест-культур бактерiй Staphylococcus aureus та Bacillus cereus variant antracoides також виявилися чутливими до
експериментального зразку ефiрноï олiï
валеріани Гросгейма.
Проведено порівняльне
фармакологічне дослідження настоянок валеріани Гросгейма та валеріани
лікарської заводського виготовлення встановлено, що перша проявляла бiльш виражену седативну, антидепресивну, гiпохолестеринемiчну дію та пролонгувала і
потенціювала снодiйну дiю барбiтуратiв. Для подальшого поглибленого вивчення рекомендовано
спиртову настоянку валеріани Гросгейма. Розроблено МКЯ на ЛРС корені валеріани
Гросгейма та отримано патент на корисну модель №77630 «Настоянка валеріани»,
отримано рішення проблемної комісії «Фармація» МОЗ та НАМН України від 16.10.2013 на нововведення «Настоянка
валеріани Гросгейма».
Виявлена закономірність
щодо максимального накопичення більшості БАР (біологічно активні речовини) у
другій половині доби і покладено в основу рекомендацій стосовно часу збирання
лікарської рослинної сировини і відображено у двох інформаційних листах.
Валеріана - загальновизнана лікарська рослина. Валеріана
особливо корисна в лікуванні хронічних захворювань, коли необхідний м'який
седативний засіб. В одній з монографій творець вчення про фітонциди Б.П.Токін
писав: «Корені валеріани! Рослина, якій людство могло поставити пам'ятник -
пам'ятник за життя, так як не передбачається кінця використання її людьми».
ЛІТЕРАТУРА
1. Валерианотерапия
нервно-психических болезней / Н.С. Фурса, Е.А.
Григорьева, В.Г.
Корниевская и др.- Запорожье : "ИВЦ с/х", 2000.- 348 с. 2. 2. 2.Валериана в фитотерапии / Н.С. Фурса, А.А. Зотов, СЕ. Дмитрук, С.Н.
Фурса.// Томск: НТЛ 1998.- 212
с.
3.
Валепотріати-перспективна
група природних біологічно активних сполуквидів родини
валеріанових. Пов. 1. Виділення. Класифікація. Якісне такількісне визначення / М.С.
Фурса, В.І. Литвиненко, Д.А. Пакалн та ін.//
Фармац. журн. - 1982.- № 6.- С 38-43.
4. Валепотриаты некоторых
видов семейства валериановых и создание
препаратов на их основе /
Н. С. Фурса, С. Д. Тржецинский, В. И.Литвиненко и др. // Фармация. -
1992. - № 5. - С. 69 - 74.
5.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство
«Науково-експертний фармакопейний центр». -1-е вид. - Харків:
РІРЕГ, 2001.
- С 556 с, Доповнення 1. - Харків: РІРЕГ. - 2004. - 520с, Доповнення 2. - Харків: РІРЕГ. - 2008. - 608с.
6. Ивлева
Ж.Ю. Исследования по разработке методик анализа основных
действующих веществ сырья
и препаратов валерианы лекарственной:
автореф.
дис. ... канд. фармац. наук. - Рязань, 2001. - 23 с.
7. Корещук К.Е. Динамика накопления эфирного масла в корнях и
кореневищах валерианы побегоносной. К.Е.Корещук Тр. Ленинградского химико-фармац.инс-та,
1969.-С.209-214
8. Корнієвська В.Г. Порівняльне фармакогностичне дослідження
валеріани пагоносної та валеріани високої: автореф. дис... .канд. фармац.
наук.-Львів, 2002.- 20 с.
9. Корнієвська В.Г., Фурса М.С. Порівняльне вивчення вмісту
валепотріатівта складних ефірів валеріани пагононосної і валеріани високої
протягом доби// Запорожский мед. журн. - 2001.- № 1. - С. 16 - 17.
10. КорнієвськаВ.Г., Фурса М.С, Корнієвський Ю.І. Вивчення вмісту
гідроксикоричних кислот валеріани пагононосної протягом доби// Вісник
фармації. -
2001. - Т. 26, № 2. - С 19 - 22.
11. Корнієвська В.Г., Фурса М.С. Порівняльне вивчення вмісту
флавоноїдів і поліфенольних сполук валеріани пагононосної та валеріани високої
протягом доби // Фізіологічно активні речовини. - 2001. - Т. 31, № 1. – С.82 -
86.
12. Литвиненко
В.И. Химия природных флавоноидов и создание препаратов
при комплексной
переработке растительного сырья:дис. в форме науч.
доклада док.хим. наук.- X.,
1990.- 79 с.
13. Панченко С.В. Порівняльне фармакогностичне дослідження валеріани
Гросгейма з іншими видами роду валеріана: автореф. дис…канд..фармац.
наук.-Запоріжжя, 2014.- 24 с.
14.
Рибальченко А.С., Корниевский Ю.И., Корещук К.Е. Количественное
определение эфирного
масла в корнях валерианы // Растит, ресурсы. -
1973.-Т. 9.вып.4.-С.610-616.
15. Рибальченко
А.С., Фурса М.С., Литвиненко В.І. Сучасні дані хіміко-
фармакологічних досліджень валеріани лікарської // Фармац. журн.- 1980.-
№4.-С 28-33.
16. Тржецинский
С.Д. Валепотриаты отечественных видов рода валериана и их фармакологическая
активность: автореф. дис. ... канд.
фармац. наук.-
М, 1988.- 24 с.
17. Фурса Н.С. Изучение
веществ первичного и вторичного обмена видов семейств крестоцветных и валериановых
как хемотаксономических признаков и фармакологически активных средств: док. фармац. наук.-Ярославль,
1989.-338с.
18. Шкроботько П.Ю. Дослідження елементного складу та біологічно
активних речовин різних видів роду валеріана: автореф. дис…канд..фармац. наук.-
Запоріжжя, 2011.- 24 с.
Відомості про авторів:
Корнієвський Ю.І. к. фарм. н., доцент кафедри фармакогнозії, фармакології та
ботаніки ЗДМУ;
Фурса М.С. д. фарм. н., професор, завідувач кафедри
фармакогнозії та фармацевтичної технології ЯДМУ;
Корнієвська В.Г. – к. фарм. н., доцент
кафедри фармакогнозії, фармакології та ботаніки ЗДМУ;
Панченко С.В. – к.фарм.н., асистент кафедри фармакогнозії,
фармакології та ботаніки ЗДМУ.
Адреса для листування: Корнієвський Юрій Іванович,
69032 м.Запоріжжя, проїзд Дружний 9А кв.22,
електрона адреса: kornievsk@
gmail.com