Аспірант Хоменко О.І.

Харківський національний університет архітектури та будівництва, Україна

Стратегія підприємства: визначення сутності поняття

Швидкі зміни розвитку підприємства, що пов’язані з появою нових технологій, глобалізацією діяльності, посиленням конкуренції на ринках готової продукції та ресурсів обумовлюють необхідність його пристосування до змін оточуючого середовища, прогнозування своїх дій і розробки стратегії розвитку на майбутнє.

Стратегія розвитку підприємства розробляється в межах комплексу процедур стратегічного управління. Еволюція систем управління підприємством проходила паралельно із змінами умов діяльності підприємств, підвищенням рівня нестабільності зовнішнього середовища. Таким чином, з часом система стратегічного управління підприємством все більш ускладнювалася і разом із тим змінювався зміст стратегії підприємства [1]. На рис. 3.8 представлено еволюцію концепції стратегії розвитку підприємства.

Отже, в межах етапів еволюційного розвитку, концепція стратегії розвитку підприємства пройшла шлях від розуміння визначення напрямків розвитку підприємства в стабільному та детермінованому середовищі до включення в парадигму управління змінних зовнішніх факторів, розробки адаптивної моделі поведінки підприємства до постійно змінних внутрішніх та зовнішніх факторів впливу, що безумовно призвело до ускладнення концепції та підвищення складності та комплексності інструментарію, що використовується в сучасних умовах господарювання.

Рис. 3.8. Еволюція концепції стратегії підприємства (складено на підставі [2,3])

Не зважаючи на досить тривалий період розвитку концепції стратегічного управління підприємством, існують різні підходи навіть до трактувань сутності ключових понять, таких як «стратегія». Отже, в сучасній науковій літературі представлено чимало трактувань сутності поняття «стратегія» (табл. 1).

Таблиця 1

Підходи до трактування поняття «стратегія»

Автор / джерело	Визначення поняття
Стратегія як засіб досягнення цілей
Б. Карлоф [41]	Узагальнена модель дій, які необхідні для досягнення поставлених цілей шляхом координації та розподілення ресурсів компанії
Д. Куінн [5]	План, що інтегрує основні організаційні цілі, політику та дії, які можна об’єднувати в єдине ціле
А. Чандлер [5]	Визначення основних довгострокових цілей і орієнтирів підприємства, визначення курсу дій і розподіл ресурсів, необхідних для їх досягнення.
А. Мескон [6]	Комплексний план, сформований для здійснення місії й досягнення її цілей
Д. Хассі [17]	Сукупність засобів, за допомогою яких організація наближається до досягнення своїх довгострокових цілей
Н. Тренєв [8]	Якісна послідовність дій та станів, які використовуються для досягнення цілей підприємства
А. Петров [1]	Визначення основних довгострокових цілей та завдань підприємства та затвердження курсу дій та розподілення ресурсів, необхідних для досягнення цих цілей
К. Боумен [13]	Узагальнююча модель дій, необхідна для досягнення поставлених цілей шляхом координації та розподілення ресурсів компанії
В. Ляско [15]	План, що описує спрямоване на досягнення цілей організації розподілення ресурсів та її порядок дій у зовнішньому середовищі
Дж. Томпсон [24]	Цілі та засоби, про цьому цілі являють собою наміри та завдання організації
Т. Калінеску, Ю.Романовська, О. Кирилова [7]	Встановлений набір напрямківдіяльності (цілей та способів їх досягнення) для забезпеченняпоновленої відмінності та прибутковості підприємства
Стратегія як набір правил прийняття рішень
І. Ансофф [19]	Набір правил для прийняття рішень, якими організація керується у своїй діяльності
Г. Мінцберг [7]	Принцип поведінки або слідування певній моделі поведінки
М. Портер [2]	Всеовсеохоплююча формула, яка описує, як бізнес намагається конкурувати, якими мають бути його цілі та яка політика знадобиться, щоб здійснити ці цілі
К. Омає [23]	Спосіб, що дозволяє корпорації успішно диференціювати себе від конкурентів, використовуючи свою відносну корпоративну міцність, щоб краще задовольняти потреби споживача
Дж. Кей [22]	Відповідність її внутрішніх можливостей та зовнішніх взаємовідносин
В. Нємцов, Л. Довгань  [16]	Довгостроковий якісно визначений напрям розвитку організації, спрямований на закріплення її позицій, задоволення споживача та досягнення поставлених цілей
А. Градов [18]	Набір правил та прийомів, за допомогою яких досягаються цілі розвитку підприємства
І. Гурков [10]	Система рішень та дій, спрямованих на досягнення довгострокових цілей людини чи організації
А. Люкшинов [14]	Набір правил та рішень, якими організація керується в своїй діяльності
Стратегія як програма функціонування підприємства в зовнішньому середовищі
Д. Джонсон, К. Шоулз, Р. Уіттінгтон [11]	Напрям та діапазон діяльності організації на тривалий період часу, що дозволяє їй досягнути переваг у мінливому середовищі за рахунок конфігурації ресурсів та компетенції з метою виправдати сподівання зацікавлених сторін

Закінчення табл.1

М. Туленков [5]	Установлена на досить тривалий період сукупність норм, орієнтирів, напрямків, сфер, способів і правил діяльності, що забезпечують зростання і високуконкурентоспроможність організації, які зміцнюють позиції на ринку, підвищують здатність до виживання в умовах конкуренції
Е. Уткін [9]	План дій фірми для досягнення ринкового успіху та, де тільки можливо, придбання конкурентної переваги над фірмами-суперниками
М. Книш [12]	План дій фірми, спрямований на досягнення успіху в конкурентній боротьбі на даному ринку
С. Хофер, Д. Шендел [21]	Фундаментальна модель розгортання наявних та майбутніх ресурсів й взаємодія із зовнішнім середовищем, яка показує, як організація намагається досягти своїх цілей
В. Глюк, Л. Джаук [20]	Уніфікований всеохоплюючий та інтегрований план, який співвідносить стратегічні переваги компанії з викликами та можливостей її зовнішнього ділового середовища. Він будується таким чином, щоб його довгострокове виконання забезпечувало досягнення цілей компанії

Таким чином, розглянуті підходи до розуміння суті стратегії та її визначення показують, що має місце певна неоднозначність та невизначеність в трактуваннях. Як зазначено в табл. 3.3 виділяють щонайменше три підходи до трактування поняття:

- стратегія як спосіб досягнення цілей, що передбачає ототожнення стратегії з планом або переліком дій, що мають призвести до досягнення цілей підприємства. Важливо зазначити, що деякими науковцями (А.Чандлер, А.Петров, Дж.Томпсон) стратегія визначається не тільки комплексом дій, а й заходами, що спрямовані на постановку та розробку довгострокових цілей підприємства;

- стратегія як набір правил для прийняття рішень, що передбачає розуміння стратегії не тільки як комплексу дій, але як набору послідовних правил, реалізація яких спрямована на досягнення довгострокових цілей підприємства;

- стратегія як програма функціонування підприємства в зовнішньому середовищі є комплексним підходом до трактування поняття та визначає її в якості моделі функціонування підприємства в умовах не тільки змінних внутрішніх умов господарювання, а й враховуючи умови зовнішнього конкурентного середовища, інтересів інвесторів та акціонерів.

Таким чином, аналіз запропонованих науковцями тлумачень поняття «стратегія» (табл. 1) та концепцій стратегічного управління підприємством дозволив прийти до висновку, що в межах даної роботи доцільно розглядати стратегію з позиції системного та комплексного підходу: стратегія - системний процес, який дозволяє на засадах стратегічного мислення як домінуючої логіки проаналізувати суть умов, в яких працює галузь (підгалузь); визначити місію, цілі і завдання підприємства, розробити головні напрями та заходи збалансованості його розвитку в умовах динамічної зміни зовнішнього середовища при максимальному використанні всіх наявних ресурсів підприємства [5].

Література:

1. Стратегія підприємства: навч.-метод. посіб. [для студ. вищ.навч. закл.] / Д.О. Горєлов, С.Ф. Большенко. − Харків: Вид-во ХНАДУ, 2010. − 133 с.; 2. Портер М. Конкурентная стратегия: методика анализа отраслей и конкурентов [Пер с англ.] / М. Портер. М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 454 с.; 3. Шморгун Л. Г. Менеджмент організацій: Навч. посіб. / Л. Г. Шморгун. – К.: Знання, 2010. – 452 с.; 4. Карлоф Б. Деловая стратегия [Пер. с англ.] / Б. Карлоф. – М.: Экономика, 1991. – 239 с.; 5. Кравченко О.В. Поняття стратегії розвитку підприємства// [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.uabs.edu.ua/images/stories/docs/K_BOA/kravchenko_023.pdf; 6. Мескон М. Х. Основы менеджмента: Пер. с англ. /М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М.: Дело, 1992. – 702 с.; 7. Стратегія підприємства: навч.-метод. посіб. [для студ. вищ.навч. закл.] / Д.О. Горєлов, С.Ф. Большенко. − Харків: Вид-во ХНАДУ, 2010. − 133 с.; 8. Тренев Н. Н. Стратегическое управление / Н. Н. Тренев. — М.: Изд-во «Приор», 2000. – 279 с.; 9. Уткин Э. А. Управление фирмой / Э. А.Уткин. – М.: Акалис, 1996. – 516 с.; 10. Гурков И. Б. Стратегия и структура корпорации. – М.: Дело, 2006. – 320 с.; 11. Джонсон Дж. Корпоративная стратегия: теория и практика: Пер. с англ. / Дж. Джонсон, К. Шоулз, Р. Уиттингтон. – М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. – 800 с.; 12. Кныш М. И. Конкурентные стратегии / М. И. Кныш. – СПб.: Типография Любавич, 2000. – 284 с.; 13. Василенко В. А. Менеджмент устойчивого развития предприятий: монография / В. А. Василенко. – К.: Центр учебной литературы, 2005. – 648 с.; 14. Люкшинов А. Н. Стратегический менеджмент / А. Н. Люкшинов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 375 с.; 15. Ляско В. И. Стратегическое планирование развития предприятия / В. И. Ляско. – М.: Издательство «Экзамен», 2005. – 288 с.; 16. Нємцов В. Д. Стратегічний менеджмент / В. Д. Нємцов, Л. Є. Довгань. – К.: ТОВ «УВПК ЕксОб», 2001. – 560 с.; 17. Хасси Д. Стратегия и планирование: Пер. с англ. – СПб: Питер, 2001. – 384 с.; 18. Экономическая стратегия фирмы / Под ред. А. П. Градова – СПб.: Специальная Литература, 1995. – 184 с.; 19. Ansoff I. Corporate strategy. – New York: Mc Graw-Hill, 1965.; 20. Glueck, W. L. and Jauch, L. R. Business Policy and Strategic Management, McGraw Hill, New York, 1988.; 21. Hofer C. W. and Schendel, D.Strategy Formulation: Analytical Concept, West Publishing Company, New York, 1978.; 22. John Kay. Foundations of Corporate Success. Oxford: Oxford Press, 1993.; 23. Kenichi Ohmae. The Mind of the Strategist. – New York: Mc Graw-Hill, 1982.; 24. Thompson A. J. Strategic Management: Concepts and Cases, 3 ed. Plano / A. J. Thompson, A. J. Strickland. – Tex.: Business Publications, 1984. – 227 p.