к.е.н., доц. Лупак Р. Л., аспірант Демчишин Я. І.

Львівська комерційна академія

Інституційно-економічні засади формування та реалізації державної політики регулювання роздрібної торгівлі на регіональному рівні

 

Розвиток роздрібної торгівлі залежить від політичних, соціально-економічних, демографічних, географічних, технологічних та інших чинників, але регіональних характер товарно-грошових відносин має свої особливості. Вважаємо, що на сьогодні роздрібна торгівля у своєму розвитку обумовлена постійним збільшенням кількості перешкод, які мають економічно-ресурсний, фінансово-інституційний, організаційно-економічний та соціально-мотиваційний характер. Тому до чинників, які передбачають значний вплив на регіональний розвиток роздрібної торгівлі, слід віднести погіршення платоспроможності попиту та ділової активності населення, недостатній розвиток фінансово-інвестиційної, дорожньо-транспортної, соціальної, інформаційної та іншої інфраструктури, повільне покращення якості роботи виробничого і логістично-постачальницького сектору, погіршення професійно-кваліфікаційного рівня учасників регіонального ринку праці, неефективна політика диференціації комерційної діяльності підприємств торгівлі, низький рівень дієвості та ефективності регіональних і місцевих стратегій та програм підтримки торговельної діяльності. Водночас, такі чинники обумовлюють особливості регіонального розвитку та регулювання роздрібної торгівлі.

Сьогодні розвиток роздрібної торгівлі на регіональному рівні перебуває у прямій залежності від якості державного регулювання. Очевидно, що неефективна політика соціалізації призводить до погіршення системи платоспроможного попиту та ділової активності населення, а відтак зниження рівня соціального захисту і безпеки в торгівлі. Це потребує укрупнення і концентрації об’єктів роздрібної торгівлі, проведення політики соціального ціноутворення, що об’єктивно обмежує зростання фінансово-економічних результатів. У такому разі політика органів регіональної влади направлена з одного боку на удосконалення інституційно-організаційної підтримки торговельної діяльності, а з іншого на посилення цінового регулювання.

Зауважимо й інші особливості розвитку та регулювання роздрібної торгівлі на регіональному рівні. Так, за умов слабкого розвитку інфраструктури регіону погіршується доступ агентів роздрібної торгівлі до ресурсів та ринків, обмежується їх інноваційність. А це вимагає розробки та реалізації державних програм формування економічних стимулів для створення локальних інтегрованих виробничо-торговельних систем.

Низька якість логістичних схем призводить до обмеження кількість практик організації інтеграційних та кооперативних процесів за участі роздрібних торговельних підприємств. У такому контексті особливо актуальними стають питання вирішення завдань усунення обмежень та спрощення умов державного регулювання логістично-торговельних та коопераційних операцій.

Значний вплив на розвиток регіональних об’єктів роздрібної торгівлі мають учасники ринку праці. Але сьогоднішнє погіршення їхнього професійно-кваліфікаційного розвитку призводить до зниження якості праці, соціальної відповідальності та культури підприємництва у сфері роздрібної торгівлі. Такі тенденції вимагають від державних регіональних структур реалізовувати заходи із покращення організаційно-професійного середовища підприємницької діяльності та забезпечення інформаційно-консультаційної підтримки населення регіону щодо започаткування бізнесу.

Крім того, сфера роздрібної торгівлі у своєму розвитку повинна бути побудована за схемою альтернативного вибору варіантів реалізації дієвих системно-цільових заходів щодо зростання рівня диференціації комерційної господарської діяльності господарюючих суб’єктів. При цьому в межах своїх повноважень регіональні органи державної влади ініціюють на загальнодержавному рівні пілотні проекти для стимулювання структурно-збутового розвитку торговельних відносин. Але така державна політика може бути неефективною та поглиблювати невисокі тенденції зростання роздрібної торгівлі. У підсумку стає більш ймовірною втрата регіональними економічними агентами джерел покращення об’єктної структури форматів роздрібної торгівлі та удосконалення структури товарообороту.

Так у праці «Система регулювання внутрішньої торгівлі України» зазначається, що засади лібералізації та саморегулювання розвитку роздрібної торгівлі випливають із класичних теорій і концепцій, які можуть бути ключовими на обмежений період. А переведення роздрібної торгівлі в русло керованості і урегульованості – об’єктивний процес, який сприяє усуненню регіональних деформацій, суперечностей і економічних диспропорцій [2, С. 4-5]. Такої думки притримується Г. Красневич, додаючи, що необхідною тенденцією в розвитку роздрібної торгівлі на регіональному рівні є впровадження сучасного програмного забезпечення та засобів автоматизації бізнес-процесів, інтернет-технологій, підвищення інноваційності торговельної діяльності [1, с. 13-14].

Таким чином, концептуальною основою розвитку і регулювання роздрібної торгівлі на регіональному рівні є інституційно-економічні засади формування та реалізації системно-цільової державної політики, в яких закладено ринкові принципи інноваційного структурно-збалансованого забезпечення розвитку і ефективності торговельної діяльності. З огляду на зазначене, вважаємо за необхідне визначення параметрів та елементів інституційно-економічного механізму регулювання сфери роздрібної торгівлі регіону, що є предметом наступного підрозділу дослідження.

Література

1.   Красневич Г. Л. Економічне обґрунтування проектів розвитку підприємств роздрібної торгівлі : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Г. Л. Красневич ; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. – К., 2011. – 21 с.

2.   Система регулювання внутрішньої торгівлі України : монографія / [В. В. Апопій, І. М. Копич, О. Г. Біла та ін.] ; за ред. В. В. Апопія та І. М. Копича. – К. : Академвидав, 2012. – 424 с.