к.е.н.,
доц. Лупак Р. Л., аспірант Демчишин Я. І.
Львівська
комерційна академія
Інституційно-економічні
засади формування та реалізації державної політики регулювання роздрібної
торгівлі на регіональному рівні
Розвиток
роздрібної торгівлі залежить від політичних, соціально-економічних,
демографічних, географічних, технологічних та інших чинників, але регіональних
характер товарно-грошових відносин має свої особливості. Вважаємо, що на
сьогодні роздрібна торгівля у своєму розвитку обумовлена постійним збільшенням
кількості перешкод, які мають економічно-ресурсний, фінансово-інституційний,
організаційно-економічний та соціально-мотиваційний характер. Тому до чинників,
які передбачають значний вплив на регіональний розвиток роздрібної торгівлі,
слід віднести погіршення платоспроможності попиту та ділової активності
населення, недостатній розвиток фінансово-інвестиційної, дорожньо-транспортної,
соціальної, інформаційної та іншої інфраструктури, повільне покращення якості
роботи виробничого і логістично-постачальницького сектору, погіршення
професійно-кваліфікаційного рівня учасників регіонального ринку праці,
неефективна політика диференціації комерційної діяльності підприємств торгівлі,
низький рівень дієвості та ефективності регіональних і місцевих стратегій та
програм підтримки торговельної діяльності. Водночас, такі чинники обумовлюють
особливості регіонального розвитку та регулювання роздрібної торгівлі.
Сьогодні
розвиток роздрібної торгівлі на регіональному рівні перебуває у прямій
залежності від якості державного
регулювання. Очевидно, що неефективна політика соціалізації призводить до
погіршення системи платоспроможного попиту та ділової активності населення, а
відтак зниження рівня соціального захисту і безпеки в торгівлі. Це потребує
укрупнення і концентрації об’єктів роздрібної торгівлі, проведення політики
соціального ціноутворення, що об’єктивно обмежує зростання
фінансово-економічних результатів. У такому разі політика органів регіональної
влади направлена з одного боку на удосконалення інституційно-організаційної підтримки
торговельної діяльності, а з іншого на посилення цінового регулювання.
Зауважимо й інші
особливості розвитку та регулювання роздрібної торгівлі на регіональному рівні.
Так, за умов слабкого розвитку інфраструктури регіону погіршується доступ
агентів роздрібної торгівлі до ресурсів та ринків, обмежується їх
інноваційність. А це вимагає розробки та реалізації державних програм
формування економічних стимулів для створення локальних інтегрованих
виробничо-торговельних систем.
Низька якість
логістичних схем призводить до обмеження кількість практик організації
інтеграційних та кооперативних процесів за участі роздрібних торговельних
підприємств. У такому контексті
особливо актуальними стають питання вирішення завдань усунення обмежень та
спрощення умов державного регулювання логістично-торговельних та
коопераційних операцій.
Значний вплив на
розвиток регіональних об’єктів роздрібної торгівлі мають учасники ринку праці.
Але сьогоднішнє погіршення їхнього професійно-кваліфікаційного розвитку
призводить до зниження якості праці, соціальної відповідальності та культури
підприємництва у сфері роздрібної торгівлі. Такі тенденції вимагають від
державних регіональних структур реалізовувати заходи із покращення
організаційно-професійного середовища підприємницької діяльності та
забезпечення інформаційно-консультаційної підтримки населення регіону щодо
започаткування бізнесу.
Крім того, сфера
роздрібної торгівлі у своєму розвитку повинна бути побудована за схемою
альтернативного вибору варіантів реалізації
дієвих системно-цільових заходів щодо зростання рівня диференціації комерційної
господарської діяльності господарюючих суб’єктів. При цьому в межах своїх
повноважень регіональні органи державної влади ініціюють на
загальнодержавному рівні пілотні проекти для стимулювання структурно-збутового розвитку торговельних
відносин. Але така державна політика може бути неефективною та поглиблювати
невисокі тенденції зростання роздрібної торгівлі. У підсумку стає більш
ймовірною втрата регіональними економічними агентами джерел покращення
об’єктної структури форматів роздрібної торгівлі та удосконалення структури
товарообороту.
Так у праці
«Система регулювання внутрішньої торгівлі України» зазначається, що засади
лібералізації та саморегулювання розвитку роздрібної торгівлі випливають із
класичних теорій і концепцій, які можуть бути ключовими на обмежений період. А
переведення роздрібної торгівлі в русло керованості і урегульованості –
об’єктивний процес, який сприяє усуненню регіональних деформацій, суперечностей
і економічних диспропорцій [2, С. 4-5].
Такої думки притримується Г. Красневич, додаючи, що необхідною тенденцією в
розвитку роздрібної торгівлі на регіональному рівні є впровадження сучасного
програмного забезпечення та засобів автоматизації бізнес-процесів,
інтернет-технологій, підвищення інноваційності торговельної діяльності [1,
с. 13-14].
Таким чином,
концептуальною основою розвитку і регулювання роздрібної торгівлі на
регіональному рівні є інституційно-економічні засади формування та реалізації
системно-цільової державної політики, в яких закладено ринкові принципи
інноваційного структурно-збалансованого забезпечення розвитку і ефективності
торговельної діяльності. З огляду на
зазначене, вважаємо за необхідне визначення параметрів та елементів інституційно-економічного механізму регулювання
сфери роздрібної торгівлі регіону, що є предметом наступного підрозділу
дослідження.
Література
1.
Красневич
Г. Л. Економічне обґрунтування проектів розвитку підприємств роздрібної
торгівлі : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04
/ Г. Л. Красневич ; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. – К., 2011. – 21 с.
2.
Система
регулювання внутрішньої торгівлі України : монографія / [В. В. Апопій, І. М.
Копич, О. Г. Біла та ін.] ; за ред. В. В. Апопія та І. М. Копича. – К. :
Академвидав, 2012. – 424 с.