Экономические науки/ 16.Макроэкономика.

К.е.н. Колодійчук А.В., молодший науковий співробітник

ДУ “Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України”,

м. Львів, Україна

ДЕЯКІ ІНФРАСТРУКТУРНІ ПИТАННЯ НАЛАГОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКО-РУМУНСЬКОЇ ТРАНСКОРДОННОЇ СПІВПРАЦІ

Українсько-румунське транскордонне співробітництво реалізується в розрізі Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Одеської областей України. Проте найбільш гострою проблема налагодження транскордонної взаємодії існує між українським Прикарпаттям та румунським повітом Марамуреш. Власне саме на інфраструктурних питаннях взаємодії саме цих регіонів ми хотіли б зупинитися у цьому дослідженні.

Івано-Франківську область прикордонним регіоном робить її вихід на ділянці близько 50 км до Державного кордону з Румунією. Згідно з офіційною інформацією Держприкордонслужби України [3], на сьогодні діючими є 10 пунктів пропуску (пунктів контролю) на українсько-румунському кордоні. З них 5 знаходиться в Закарпатській області, 2 – в Чернівецькій, 3 – в Одеській. В той же час на Прикарпатті такі пункти пропуску відсутні. Тим не менше, протягом 2009-2013 рр. місцевими органами влади Івано-Франківщини та органами влади суміжного румунського повіту (жудецу) Марамуреш активно велася і продовжується робота по створенню міжнародного пункту пропуску Шибене-Поеніле-де-Суб-Мунте для автомобільного та пішохідного сполучення, який планується розмістити за 10 км від присілку Шибене села Явірника Зеленської сільської ради Верховинського району, біля г. Копилаш (Мармароський масив, Чивчинські гори) на висоті приблизно 1600 м над рівнем моря. Створення такого пункту пропуску надасть регіону цілу низку переваг:

- транспортні переваги: зростання обсягів пасажироперевезень (в тому числі іноземних туристів), притому не лише до Румунії, але й країн Балканського півострова, що стане додатковим джерелом надходжень до місцевого та державного бюджетів. За оцінками експертів [2], у найближчі 5 років після відкриття пункту пропуску середній дохід становитиме близько 115 млн. євро; істотно покращиться транспортне сполучення з південними районами Івано-Франківщини, адже відкриття пункту пропуску вимагає будівництва автодороги 4 категорії, яка з’єднає Прикарпаття з румунським повітом Марамуреш (дорога проходитиме від Верховини до кордону з Румунією (40 км), через села Ільці, Красник, Топільче, Зелене та Явірник);

- інвестиційні переваги: у районі розташування можливого пункту пропуску – Верховинщині – розташовані щонайменше три важливі для економіки регіону інвестиційно-привабливі об’єкти (гірськолижні комплекси “Чорногора”, “Кринта” та рекреаційний комплекс “Гаджина”). Таким чином розкриваються можливості для створення нових робочих місць, розвитку інфраструктури південної частини регіону;

- соціальні переваги: створення щонайменше 3000 нових робочих місць з одного боку, а також розвиток туристично-рекреаційної індустрії з іншого боку;

- переваги, пов’язані з економією на трансакційних витратах: за оцінками Івано-Франківського РЦІР [1], економічний ефект від скорочення затрат часу і транспортних витрат становитиме у перший рік експлуатації пункту пропуску 860 тис. євро, а всього за наступні 5 років – 1,2 млн. євро. Крім того, варто наголосити також на синергетичному ефекті від поглиблення міжнародного поділу праці в суміжних регіонах в перспективі і взаємному переплетінні національних процесів відтворення виробництва;

- транскордонні переваги: відкриття пункту пропуску дасть змогу широко впроваджувати програми транскордонного співробітництва з румунською стороною, власне і саме створення пункту пропуску стане першим прикладом налагодження успішної транскордонної взаємодії. В результаті Верховинщину вдасться трансформувати з “важкодоступного закутка” Івано-Франківщини в район активного транскордонного співробітництва.

Важливою особливістю організаційної інфраструктури перетину кордону є те, що в Івано-Франківську діє польський візовий центр, в той же час як румунське консульство або його представництво відсутні.

Спираючись на викладене, сформуємо перелік власних рекомендацій щодо активізації транскордонного співробітництва Івано-Франківщини:

1) прискорення створення українсько-румунського пункту пропуску через кордон “Шибене-Поеніле-де-Суб-Мунте”;

2) активізування співробітництва Прикарпаття з іншими регіонами в рамках єврорегіонів “Карпати” і, особливо, “Верхній Прут”;

3) створення двох транскордонних кластерів на Івано-Франківщині (лісового і туристичного);

4) розвиток інноваційно-інвестиційної інфраструктури регіону (спираючись на такі прикарпатські інноваційні об’єкти, як Галицький інноваційний кластер, Нафтогазований науковий парк тощо);

5) побудова прикордонної інфраструктури на Верховинщині в рамках відкриття нового пункту пропуску через кордон, розвиток організаційної інфраструктури перетину кордону. Ще з 2005 р. планувалося відкрити в Івано-Франківську представництва румунського консульства у Чернівцях, проте цю ініціативу так і не було реалізовано. На наш погляд, це створює на сьогодні серйозний бар’єр на шляху транскордонної взаємодії з румунською стороною;

6) стимулювання послідовного зростання товарообороту між Івано-Франківщиною та суміжними румунськими регіонами;

7) створення спеціальної або вільної економічної зони на Верховинщини для залучення іноземних, в першу чергу румунських інвестицій.

Можна зробити висновок, що обласна влада в регіоні зорієнтована у сфері міжнародного співробітництва в основному на польський вектор. На наш погляд, це не є зовсім правильною регіональною політикою, тому що такий стан речей посилює регіональні диспропорції соціально-економічного розвитку самої Івано-Франківщини, зокрема її північної та південної частин. Саме активізація ТКС з румунською стороною створить в перспективі умови для перетворення Верховинщини та інших південних районів Прикарпаття в зону прискореного економічного розвитку. Це можна здійснити шляхом розвитку тут транспортної, туристично-рекреаційної, фінансової, логістичної інфраструктури, підвищення інвестиційної привабливості території. В той же час для цього варто створити в південних районах Івано-Франківщини спеціальну економічну зону (СЕЗ) або вільну економічну зону (ВЕЗ) для стимулювання залучення іноземних, в першу чергу румунських, інвесторів, адже Румунія у 2013 р. знаходилася лише на 15 місці серед списку інвесторів регіону за обсягами прямих іноземних інвестицій. Крім того, зазначимо, що мова йде переважно про сільську та гірську місцевість і, на наш погляд, саме теоретичні та практичні напрацювання вчених Інституту регіональних досліджень НАН України у галузі розвитку сільських та гірських територій могли би стати науковим підґрунтям прискореного розвитку Верховинщини. Потенціал українсько-румунської взаємодії у цьому регіоні значний, проте на сьогодні лише починає реалізовуватися.

Література:

1. Відкриття пункту пропуску на українсько-румунському державному кордоні Шибене-Поеніле-де-Суб-Мунте стане вирішальним чинником для економічного розвитку прикордонних громад [Електронний ресурс]. – Офіційний сайт Івано-Франківського регіонального центру з інвестицій та розвитку. – Режим доступу: http://www.investin.if.ua/

2. Оксана Федорович: Відкриття пункту пропуску Шибене-Поеніле-де-Суб-Мунте (Марамуреш) викличе інтерес інвесторів у різних галузях [Електронний ресурс] // StykNews.info. Інформаційний портал “Стик”.
Новини Івано-Франківська. – 2013. – 19 черв. – Режим доступу: http://styknews.info/novyny/ekonomika/

3. Офіційний сайт Держприкордонслужби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dpsu.gov.ua/ua/static_page/50.htm