Виходцева О. О.

Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету

Науковий керівник

Дубровіна Н. А., к.е.н., доцент

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ: МЕТОДИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ

 

Банківська діяльність є каталізатором суспільного виробництва, сприяє активізації підприємницької діяльності. Аналіз вітчизняного виробництва показує, що його відродження та розвиток неможливі без активного втручання банківських ресурсів. В умовах дефіциту фінансових ресурсів особливої актуальності набувають питання формування фінансових ресурсів комерційних банків, оптимізації їх структури та вибору стратегії управління ними.

Відмітимо, що дослідженню проблем щодо формування та нарощення ресурсної бази комерційних банків присвячено ряд наукових праць зарубіжних економістів. Основні аспекти визначення джерел фінансових ресурсів комерційних банків наведено у працях таких відомих зарубіжних вчених-економістів, як Сміт А., Мілль Дж. С., Маршалл А., Роуз П. та інші.

Визначеній проблематиці присвячено праці вітчизняних науковців, а саме:  Барановського О., Васюренка О., Гальчинського А., Дзюблюка О., Івасіва Б., Савлука М., Геєця В., Міщенка В., Мороза А. [1, 3].

Ресурси комерційного банку – це сукупність грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій. Головним джерелом банківських ресурсів є залучені кошти, частка яких в середньому по банківській системі України складає 80% від загальної величини ресурсів, а решта (20%) припадає на власний капітал. Структура ресурсів окремих комерційних банків є індивідуальною і залежить від ступеня їх спеціалізації, особливостей їх діяльності, стану ринку кредитних ресурсів та інших факторів [4].

Для ефективної діяльності комерційного банку також необхідно не тільки знати сукупність наявних коштів, а й оцінити потенційні можливості щодо залучення необхідних фінансових ресурсів. У цьому контексті набуває актуальності вирішення проблеми оцінки рівня достатності ресурсного потенціалу банків. Від ефективності механізму формування, управління та прогнозування коштів, які можуть бути залучені в майбутньому та якими володіє банк у даний момент часу, залежить їх спроможність здійснювати повний спектр активних операцій та надавати послуги, а та­кож фінансова стійкість і місце банківської системи в умовах глобальної конкуренції.

При формуванні стратегії управління ресурсами комерційного банку особливо важливим є порівняння конкурентних позицій досліджуваного банку з іншими конкурентами. Проведення такого порівняльного аналізу позицій певного економічного суб’єкту та інших економічних суб’єктів, що діють в одному конкурентному середовищі або його сегменті, називається бенчмаркінгом. Також для цілей бенчмаркінгу можна використовувати порівняння між собою позицій одного й того ж самого економічного субєкта у різні часові період [2].

З різким погіршенням економічної ситуації в Україні, особливо у її фінансовій сфері, в останні часи спостерігається зростання збиткових банків та загострення конкуренції у банківській сфері. З метою проведення бенчмаркінгу автором були використані дані по комерційним банкам України за 2014 р., основні показники яких приведені Асоціацією Українських Банків (АУБ). Так, згідно офіційних даних станом на 01.01.2015 р. активи АТ «Ощадбанку» складали 128116,76 млн. грн. та за величиною активів цей банк посідав 2 місце. Доля активів АТ «Ощадбанку» серед інших 101 банків, приведених АУБ, складала 12,647%.

Кредитно-інвестиційний портфель (КІП) банку складав 103168,94 млн. грн., за цим показником АТ «Ощадбанк» також посідав 2 місце  та його доля у рейтингу зі 101 банку складала 13,699%. За показником капіталу позиція АТ «Ощадбанк» у приведеному рейтингу також була на 2 місці, значення цього показника складало 22543,010 млн. грн. та  складала 14,488% від сукупного капіталу 101 банків, дані по яким були приведені АУБ. За показником депозитів фізичних осіб банк також був на 2 місці, цей показник складав 22543,010 млн. грн. та частка депозитів фізичних осіб у загальному обсязі депозитів фізичних осіб комерційних банків, приведених у рейтингу складала 10,812%. Депозити юридичних осіб, які зберігались у АТ «Ощадбанку», складали  20418,406 млн. грн., за значенням цього показника  банк  посідав  2 місце у рейтингу, доля депозитів юридичних осіб  у АТ «Ощадбанку» складала 9,626%. За показником фінансового результату станом на 01.01.2015 р. банк був на останньому 101 місці, фінансовий результат банку був негативний та складав - 8564,446 млн. грн., що свідчить про значні збитки. Для проведення комплексного порівняльного аналізу не достатньо лише використовувати окремі порівняння по одному показнику. Тому слід проводити порівняльний аналіз з урахуванням групи показників та розбиттям банків на однорідні групи – кластери. З метою групування комерційних банків України у однорідні групи – кластери було використано метод к-середніх та застосовано пакет статистичних програм Statistica. Для розбиття комерційних банків у однорідні групи-кластери була використана інформація, надана АУБ, станом на 01.01.2015 р.  Із 101-го банку, що увійшли до вибірки, було виключено 5 банків, де капітал мав відємні значення.  Останні 96 комерційних банків увійшли до розбиття на однорідні групи - кластери за такими показниками, як: активи (AKTIV); зобов’язання (ZOBOV); кредитно-інвестиційний портфель (KIP), капітал (KAPIT). З урахуванням результатів побудування дендрограми та проведеного дисперсійного аналізу, доцільно було сформувати 7 груп кластерів.

У табл. 1 приведені характеристики кожного кластеру, такі як: середнє значення показника у відповідному кластері, середнє квадратичне відхилення та варіація.

  Таблиця 1

Характеристика кластерів показниками активів, зобовязань, кредитно-інвестиційного портфелю та капіталу

Описова статистика для кластеру 1

Кластер містить 2 спостереження

Показник

Середнє

Середнє квадр. відхилення

Варіація, станд. квадр. відхилення

1

2

3

4

Активи

166350,9

54071,21

2923695751

Зобов’язання

143628,1

54108,55

2927735183

Кредитно-інвестиційний портфель

129044,3

36593,3

1339069605

Капітал

24940,66

3390,794

11497485

Описова статистика для кластеру 2

Кластер містить 10 спостережень

Активи

43353,4

8914,378

79466144

Зобов’язання

38700,86

8273,324

68447888

Кредитно-інвестиційний портфель

31775,23

6680,367

44627304

Капітал

6554,209

1447,65

2095689

Описова статистика для кластеру 3

Кластер містить 2 спостереження

Активи

19522,01

2805,078

7868465

Зобов’язання

17547,75

3652,829

13343157

Кредитно-інвестиційний портфель

16019,99

290,0057

84103,31

Капітал

2436,599

192,5537

37076,91

Описова статистика для кластеру 4

Кластер містить 5 спостережень

Активи

10225,55

1889,152

3568896

Зобов’язання

8852,082

1258,358

1583464

Кредитно-інвестиційний портфель

8609,936

1505,216

2265675

Капітал

1541,682

576,7396

332628,6

Описова статистика для кластеру 5

Кластер містить 14 спостережень

Активи

5555,775

1347,664

1816199

Зобов’язання

4805,895

985,3581

970930,6

Кредитно-інвестиційний портфель

3620,656

1632,257

2664263

Капітал

866,0502

740,9097

548947,2

Описова статистика для кластеру 6

Кластер містить 22 спостереження

Активи

2227,389

620,1539

384590,8

Зобов’язання

1800,12

577,2111

333172,7

Кредитно-інвестиційний портфель

1496,594

542,0215

293787,3

Капітал

491,4744

304,5945

92777,77

Описова статистика для кластеру 7

Кластер містить 41 спостереження

Активи

638,3356

390,4231

152430,2

Зобов’язання

491,7732

368,8484

136049,2

Кредитно-інвестиційний портфель

433,0744

288,5428

83256,93

Капітал

172,6827

61,38813

3768,503

 

На рис. 1 зображено середні значення показників (активи; зобовязання; кредитно-інвестиційний портфель (КІП), капітал) для побудованих 7 кластерів.

 

Рис. 1. Середні значення показників для побудованих 7 кластерів

 

Як видно, до 1 кластеру увійшли комерційні банки з найбільшими значеннями показників активів; зобовязаннь; кредитно-інвестиційного портфеля (КІП) та капіталу. До 2 кластеру увійшли крупні банки з значно нижчими вище приведеними показниками, ніж  ті, що були у кластері 1. До 3 та 4 кластерів увійшли середні банки, їх показники значно менші, ніж для  кластерів 1 та 2, але суттєво більші, ніж відповідні показники у кластерах 5-7, які обєднують невеликі банки.

Далі було проведено групування комерційних банків за показниками депозитів фізичних осіб (DEP_FO), їх частки у зобов’язаннях банку (DOL_DFZ); показниками депозитів юридичних осіб (DEP_UO) та їх частки у зобов’язаннях банку (DOL_DUO). На підставі аналізу дендрограми та варіаційного аналізу було визначено, що доцільно сформувати 10 кластерів.

В побудованій  регресійній  моделі  для комерційних банків (табл. 2), спостерігається зворотня залежність між фінансовим результатом та зобовязаннями. Отже, видно, що чим більше зобовязання були у комерційного банку, тим менший позитивний фінансовий результат можна було очікувати. Слід визначити, що ця модель відображує кризову ситуацію у банківській сфері.

Таблиця  2

Регресійна модель залежності фінансового результату від зобовязань для АТ «Ощадбанку»

Regression Summary for Dependent Variable: FIN_REZ (Результати регресійної моделі для залежної змінної FIN_REZ)

Коефіцієнт кореляції R= 0,47215245  Коефіцієнт детермінації R˛= 0,22292793

Скоригований коефіцієнт детермінації Adjusted R˛= 0,21474823

Значення критерія Фішера F(1,95) = 27,254 Рівень стат. значущ. помилки  p<0,00000

Стандартне кв. відхилення прогнозу Std.Error of estimate: 910,38

 

 Змінна

Коефіц. частк. кореляції

Середнє кв. відхил. коеф. частк. кор.

Оцінка параметру моделі

Середнє кв. відхил. оцінки параметру

Значення за критерієм Стьюдента

Рівень стат. значим. помилки

 

BETA

St. Err.

of BETA

 

B

St. Err.

of B

 

t(95)

 

p-level

Зобовязання (ZOBOV)

-0,47215

0,090442

-0,01921

0,003679

-5,22052

0,000001

 

Тобто, одним з шляхів покращення фінансової стабільності у 2015 р. для  АТ «Ощадбанку» є зменшення обсягів заборгованості через реструктуризацію та продаж частини боргів, зменшення коштів обслуговування боргових зобов’язань. Іншим шляхом покращення фінансової стабільності та прибутковості є підвищення ефективності використання кредитно-інвестиційного портфеля. Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля залежить від обсягу залучених фінансових ресурсів комерційного банку, а саме від величини депозитів. Отже, видно, що найбільший вплив на формування кредитно-інвестиційного портфеля мають депозити юридичних осіб, де відповідний коефіцієнт у регресії у два разb більший, ніж коефіцієнт для депозитів фізичних осіб.

Таким чином, при розміщенні ресурсів АТ «Ощадбанку» слід дотримуватися правил ефективного інвестування та кредитування: 1) диверсифікації ризиків за рахунок вибору кредитів та інвестицій, які не мають високої позитивної кореляції між собою, а навпаки, незалежні; 2) підвищення маржі комерційних банків та збільшення відсоткового доходу; 3) використання фінансового маневрування через встановлення відповідних строків погашення кредитів й інвестиційних зобов’язань та розрахунків за залученими депозитами.

 

Література:

1.            Васюренко О. В. Банківський менеджмент / О. В. Васюренко.                  К.: Видавничий центр «Академія», 2010. 320 с.

2.            Гуцал І. С. Банківське кредитування суб’єктів ринку в трансформаційній   економіці   України    (питання теорії,  методики, практики) / І. С. Гуцал. – Л.: ВАТ “БІБЛЬОС”, 2012. – 244 с.

3.            Міщенко В. І. Банківські операції: підруч./ за ред. В. І. Міщенка,          Н. Г. Слав’янської. – К.: Знання, 2011. – 727с.

4.            Мещеряков А. А. Формування та використання ресурсної бази банку /   А. А. Мещеряков // Фінанси України. – 2011. – №3. – С. 89-93.