Економічні науки / 5. Управління трудовими ресурсами

К.е.н., доцент Чернега І.І., к.е.н., доцент Шевченко Н.О., викладач Бленда Н.О.

Уманський національний університет садівництва, Україна

Персонал та його роль в діяльності аграрного підприємства

Головною складовою продуктивних сил і основним джерелом розвитку економіки країни в цілому та кожного підприємства зокрема є люди, їх майстерність, освіта, досвід та фахова підготовка. Існує пряма залежність конкурентоспроможності економіки, рівня добробуту населення від якості трудового потенціалу персоналу підприємств та організацій даної країни. Персонал - найскладніший об’єкт управління в підприємстві, тому що він, на відміну від речових факторів виробництва, є живим, має можливість діяти, самостійно приймати рішення, критично оцінювати висунуті до нього вимоги, має суб’єктивні інтереси та ін. Людина є не тільки найважливішим елементом виробничого процесу на підприємстві, а й головним стратегічним ресурсом компанії в конкурентній боротьбі. Які б не були прекрасні ідеї, новітні технології, найсприятливіші зовнішні умови, без добре підготованого персоналу високоефективної роботи домогтися неможливо.

Персонал аграрного підприємства – це сукупність постійних, тимчасових та сезонних працівників, які мають необхідний фізичний розвиток, володіють певними знаннями, досвідом та навиками, необхідними та достатніми для роботи в аграрному секторі економіки, формується та змінюється під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Персонал – найбільш складний об’єкт управління в підприємстві,тому що, на відміну від матеріальних виробничих факторів, є живим, має можливість власноруч діяти, приймати рішення, критично оцінювати пред’явлені до нього вимоги, має суб’єктивні інтереси і т.п. Люди, їх професійність, рівень освіти та досвід є найважливішим елементом продуктивних сил, що впливає на ефективність функціонування підприємств та їх конкурентоспроможність.

Праця персоналу аграрних підприємств має свої особливості, обумовлені умовами й складністю сільського господарства як галузі виробництва. Основними особливостями розвитку сільського господарства є: а) земля є основним виробничим засобом у цій галузі економіки, що робить неможливим прискорення виробничого процесу, як в інших галузях; б) людина безпосередньо взаємодіє з природою у сільському господарстві; в) значна диференціація природно-кліматичних умов та розташування земельних ділянок не лише в масштабі планети, а й усередині багатьох окремих країн; г) наявність природних та біологічних чинників підвищення продуктивності праці, окрім суспільних; ґ) значний часовий розрив між робочим періодом та отриманням кінцевих результатів; д) найбільша відповідність біологічній стороні сутності людини приватної власності на частину землі, певний життєвий простір; е) взаємодія і переплетіння економічних законів із природними біологічними законами; є) відносна іммобільність ресурсів, яка є перешкодою перерозподілу ресурсів із сільського господарства в промисловість та інші галузі; ж) сезонність виробництва, яка виявляється в переривчастому використанні персоналу та засобів виробництва, в нерівномірному надходженні продукції і доходів на протязі року; з) існування взаємодоповнюваності і взаємозалежності окремих галузей, що вимагає всебічного обґрунтування галузевої структури підприємства; и) сільське господарство відрізняється меншою інвестиційною привабливістю, що викликано тривалим періодом виробництва продукції; і) аграрні підприємства функціонують в умовах ризику, оскільки економічний процес створення продукції тісно переплітається з природними процесами; й) сільське господарство – це кредитомістка галузь, яка потребує вкладення додаткових фінансових ресурсів через значний сезонний розрив між вкладенням оборотного капіталу й отриманням доходів; к) продукція сільськогосподарського виробництва може бути як кінцевим продуктом споживання, так і ресурсом для інших галузей.

Персонал аграрних підприємств варто формувати, враховуючи перелічені особливостей сільськогосподарського виробництва. Особливостями формування, організації та використання персоналу аграрних підприємств є: 1) основою формування персоналу аграрних підприємств, як правило, є жителі відповідних сільських населених пунктів; 2) в якісній структурі переважають старші вікові групи, через значне зменшення чисельності сільського населення; 3) сезонний характер аграрного виробництва створює труднощі в процесі відтворення робочої сили, зайнятості працівників, забезпечення гідного рівня оплати праці і доходів сільських працівників; 4) низька кваліфікація працівників, яка зумовлена відтоком кваліфікованих кадрів в більш високооплачувані сфери діяльності; 5) недостатня мотивація праці, через низькі прибутки галузі.

Будь-яке аграрне підприємство здійснює свою діяльність за певної чисельності персоналу. Ефективність діяльності підприємства залежить від професійності і кваліфікованості працівників, результативності та доцільності кадрової структури. Під професією розуміють вид трудової діяльності, що вимагає для її здійснення певної кількості спеціальних знань та навиків. В рамках професії виділяться спеціальності, тобто її різновиди. Кваліфікацію персоналу можна визначити як міру підготовленості кожного співробітника до виконання ним професійних завдань і обов’язків. Всіх робітників, залежно від рівня кваліфікації, поділяють на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані.

В залежності від терміну роботи в підприємстві працівників поділяють на постійних, тимчасових і сезонних. Постійними є працівники, котрі прийняті на роботу без зазначення конкретного терміну закінчення робіт. Сезонними є працівники, яких приймають на роботу в підприємство на період сезонних робіт (строком не більше шести місяців). Тимчасовими є працівники, прийняті на строк до двох місяців, а при заміщенні працівників, що тимчасово відсутні – до чотирьох місяців. До їх складу відносять студентів вищих навчальних закладів, учнів шкіл, котрих направляють на сільськогосподарські роботи під час практики або які працюють у період канікул, а також осіб, яких залучають для роботи в підприємстві за спеціальними договорами з іншими господарствами.

Залежно від здійснюваних функцій, виділяють дві основні категорії персоналу, які беруть участь у виробничому процесі: управлінський та виробничий. Управлінський персонал – це працівники, діяльність яких направлена на виконання специфічних управлінських функцій. До цієї категорії відносяться: керівники, спеціалісти та технічні виконавці.

Виробничий персонал – це виконавці, які впроваджують у виробництво рішення керівників, безпосередньо реалізують плани підприємства, займаються створенням матеріальних цінностей або наданням виробничих функцій. Він поділяється на дві групи: основний та допоміжний. Основний виробничий – це персонал, що приймає безпосередню участь у виробничому процесі зі створення матеріальних цінностей. До допоміжного виробничого персоналу належать ті, хто виконують функції обслуговування основного виробництва. Також до виробничого персоналу відносяться прибиральниці, охоронці тощо. дослідили

Отже, ми проаналізували персонал аграрного підприємства, дослідили його особливості формування та використання. Особлива увага була приділена класифікації персоналу підприємств залежно від здійснюваних функцій, від терміну роботи в підприємстві, від професійності і кваліфікованості працівників.