К.п.н. Масич В.В.

Українська інженерно-педагогічна академія, Україна

Ключові ідеї підготовки майбутнього педагога до педагогічної творчості

У філософському, психологічному та педагогічному аспекті підготовки майбутнього фахівця до педагогічної творчості є певні науково-дослідницькі напрацювання. Так, І. Лернер зазначав, що «суспільство є кровно зацікавленим в тому, щоб все молоде покоління, кожна молода людина опанувала досвідом творчої діяльності і творчим ставленням до будь-якої сфери праці» [1, с. 102].

Філософи вбачають у творчості вищу форму активності і самостійної діяльності людини (М. Бердяєв, Б. Гуршунський, С. Гессен, К. Маркс, А. Мігдал, О. Огурцов). Вчені розрізняють об'єктивний бік творчості, де творчість визначається кінцевим продуктом, науковим відкриттям, винаходом, раціоналізацією, новизною наукового дослідження, вирішенням нового завдання (масштаби творчості можуть бути різними, але новизна вирішення і соціальна цінність обов'язкові) та суб'єктивний, – коли творчість визначається самим процесом, навіть якщо кінцевий продукт не має новизну, тобто «Відкриття для себе».

С. Гончаренко визначає творчість як «продуктивну людську діяльність, здатну породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення» [2, с. 326]. Творча діяльність педагога, у свою чергу, передбачає здатність пропонувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, використовувати нестандартні методи й технології.

Проблему творчої педагогічної діяльності досліджують і розвивають Б. Ананьєв, Л. Виготський, Н. Кузьміна, Н. Левітов, О. Леонтьєв, С. Рубнштейн та інші.

Ф. Гоноболін та О. Щербаков розглядали психологічний аспект професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів до творчої педагогічної діяльності, вони визначали інтерес до творчої особистості вчителя як чинник, котрий визначає успіх навчання та виховання [3].

Я. Пономарьов виділяє такі етапи творчості: усвідомлення проблеми, вирішення проблеми, перевірка рішення.

B. Шубинський визначає важливі якості в системі етапів творчості:

1 етап – відчуття новизни, незвичайного, чутливість до суперечностей, критичність, схильність до творчого сумніву;

2 етап – інтуїція, творча уява, відчуття краси, дотепність, здатність знаходити аналогії, натхненність, оригінальність, нестандартність мислення, сміливість, емоційне збудження у творчій ситуації;

3 етап – самокритичність, наполегливість у доведенні справи до кінця, здатність користуватися різними формами доказів, обґрунтування результатів творчості, достатня широта і глибина знань, досвіду та вмінь для втілення нового в духовні і матеріальні форми [4].

C. Шацький розглядав діяльність педагога як творчу, підкреслював, що вона має бути «живою, діяльною, що рухається, шукає, поменше готового, нехай винаходять, виявляють ініціативу і інтерес» [5].

Ю. Азаров, В. Кан-Калік, Н. Нікандров підтверджують особистісну спрямованість творчої педагогічної діяльності: «Методи Макаренко були адекватні особистості Макаренко, сильній і темпераментній. Тональність методів Сухомлинського була зовсім іншою: він знаходив такі прийоми, які найбільш повно висловлювали його власну особистість». «Педагог стикається з постійно мінливим світом своїх вихованців, з необхідністю миттєво приймати рішення, діяти. Від нього вимагається щодня чи не мільйон реакцій і мільйон впливів» [6].

В. Сластьонін підкреслював, що «майбутній учитель повинен бути підготовлений до компетентного, творчого виконання професійних обов'язків». А. Усова підкреслює, що «розвиток творчих здібностей можливий в процесі їх активної пізнавальної діяльності та виконанні різного роду самостійних робіт творчого характеру».

Підтримуємо думку Н. Яковлевої про те, що педагогічна творчість вчителя пов'язана з нахилами та інтересами, характером і специфікою навчального закладу, з його традиціями. Для успішного формування знань і умінь педагогічної творчості вчителя необхідно визначити та забезпечити: психолого-педагогічні, методичні, організаційні умови формування творчого потенціалу; ефективні шляхи, засоби, форми, методи; засоби і способи стимулювання; форми та методи зворотного зв'язку [7, с. 14].

Творча праця педагога буде більш результативною і ефективною, якщо студенти вже в стінах педагогічного навчального закладу долучаться до дослідницької, пошукової роботи. Набагато важче надалі переорієнтувати працюючих вчителів, залучаючи до творчої діяльності, тому дефекти попередньої підготовки не компенсуються навіть якісною підготовкою в системі підвищення кваліфікації вчителів.

Література:

1. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения / И.Я. Лернер. – М. : Педагогика, 1981. – 184 с.

2. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 367 с.

3. Щербаков А.И. Психологические основы формирования личности учителя в системе высшего педагогического образования / А.И. Щербаков. – М. Просвещение, 1967. – 266 с.

4. Рожкова О.Ф. Уроки социального творчества / Под ред. Л.А. Воловича. –Набережные челны, 1993. – 32 с.

5. Шацкий С.Т. Собрание сочинений. – Т. 1. – 1962. – С. 192.

6. Азаров Ю.П. О мастерстве воспитателя / Ю.П. Азаров // Знаний. – 1974. – № 6. – С. 6-12.

7. Яковлева Н.М. Теория и практика педагогического творчества / Н.М. Яковлева. – Пособие по спецкурсу. – Челябинск : ЧГПИ, 1987. – 68 с.