Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки фахівців

д.п.н. Бойко Г.М., к.п.н. Волошко Л.Б.

Полтавський інститут економіки і права ВНЗ ВМУРоЛ „Україна”, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН ЦИКЛУ ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ У СВІТЛІ РЕФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Сучасний ринок праці висуває підвищені вимоги до рівня професійної компетентності майбутніх фахівців із фізичної реабілітації як суб’єктів цілеспрямованої діяльності. Цілком очевидно, що підготовка студентів до професійної діяльності неможлива без чіткої організації роботи викладача, так само як і без свідомої навчально-дослідницької діяльності студентів. Для досягнення оптимального балансу між діяльністю викладача й студента необхідно застосування нових педагогічних методів управління, зокрема таких, що стосуються управління самостійною роботою студентів під час вивчення дисциплін циклу професійно-практичної підготовки, зокрема пов’язаних із опануванням сучасними реабілітаційними технологіями.

Програма підготовки фахівців із фізичної реабілітації потребує глибокого оволодіння теоретичними знаннями і практичними навичками для подальшого здійснення самостійного обґрунтування вибору методів і складання програми реабілітації людей різних вікових груп із патологією різноманітних органів і систем. Обґрунтований вибір методів і засобів реабілітації, їх розподіл і застосування в комплексних програмах у залежності від стадії, тяжкості та характеру перебігу патології, віку пацієнта, інших його індивідуальних особливостей і відмінностей має здійснюватись із метою максимальної компенсації втрачених або послаблених функцій, відновлення психофізичної працездатності, дієздатності в цілому.

Методика управління самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів при вивченні основних методів фізичної реабілітації при певних нозологічних одиницях передбачає широке застосування різних форм активного навчання (використання інформаційних технологій, вирішення ситуаційних задач різного рівня складності, робота з тематичними пацієнтами тощо), що сприяють моделюванню та розвитку професійно-практичної діяльності в освітньому процесі. При цьому необхідно зосереджувати увагу студентів на необхідності комплексного використання всіх доступних і необхідних реабілітаційних заходів, дотримання індивідуального підходу до кожного пацієнта, етапності реабілітації, безперервності та соціальної спрямованості реабілітаційних заходів.

Технологія управління самостійною роботою студентів включає розробку вимог, умов і засобів реалізації педагогічних методів з опорою на пройдений матеріал шляхом взаємодії теоретичних і прикладних знань, навичок та умінь. При цьому основними вимогами до процесу наступності формування навчальної діяльності в клінічних умовах є:

а) забезпечення активної особистісно-орієнтованої освіти майбутнього фахівця через створення системи мотивацій;

б) оптимальний вибір і доцільне сполучення методів, форм, засобів поетапного формування комплексних, інтегративних знань, навичок і умінь у студентів;

в) створення відповідних матеріальних і методичних умов для безперервного використання і розвитку у студентів самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

Для оптимальної реалізації процесу управління самостійною роботою студентів як в аудиторних, так і в клінічних умовах, необхідно виділити її загальні правила:

а) складання єдиної скоординованої програми поетапного формування гармонійно розвиненого клінічного світогляду на основі інтегративних методів навчальної діяльності. Зокрема, вивчення методів фізичної реабілітації ґрунтується на інтеграції знань із фундаментальних предметів: біохімії, біомеханіки, нормальної, вікової фізіології, загальної патології, нормальної і динамічної анатомії, педагогіки, психології тощо [1, 2].

Формування професійної компетентності студентів у процесі їхньої самостійної роботи вимагає інтеграції знань із функціональної діагностики, технічних засобів фізичної реабілітації, фізіотерапії, лікувальної фізичної культури, фітотерапії, мануальної терапії, масажу, психотерапії, санаторно-курортного лікування тощо;

б) вибір оптимального сполучення методів, форм і засобів викладання й навчання, на основі яких у студентів здійснюється перехід до самостійного управління навчальною діяльністю;

в) встановлення внутрішньопредметних зв'язків між темою самостійної роботи та використанням здобутих знань, умінь і навичок для вирішення практичних професійних завдань.

Отже, процес самостійної роботи студентів має бути спроектований. Основними етапами проектування самостійно-пізнавальної роботи студентів має бути: - постановка мети та чітких завдань самостійної роботи; - планування просторової та часової послідовності технології освітнього процесу; - розробка критеріїв оцінки якості самостійного навчання.

Література:

1. Бойко Г.М. Формування валеологічної компетентності студентів Молодь і ринок: науково-практичний журнал / Г.М. Бойко, Л.Б. Волошко. – Дрогобич, 2013. – № 11 (106). – С. 28-32.

2. Бойко Г.М. Формування психологічного мислення майбутніх фахівців із фізичного виховання, спорту та здоров’я людини в світлі вимог сучасного ринку праці / Г. М. Бойко // Збірник наукових праць 1 Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Современное материаловедение и товароведение: теория, практика, образование» (26-27 лютого 2014 р.). – Полтава, 2014. – С. 8-9.